На фоні спалаху Covid‑19 на початку 2020 р. уряди країн по всьому світу активно впроваджували заходи, пов'язані з торгівлею, що прямо вплинуло на глобальні міжнародні поставки. Реагуючі на пандемію, багато країн, з одного боку, знижували або ж зовсім відміняли ввізні мита на ряд товарів, а з іншого — обмежували або забороняли експорт «критично важливих» товарів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У такій ситуації надзвичайно актуальним стає вчасний, прозорий та ефективний обмін інформацією між країнами. Наприклад, експортери та імпортери повинні знати про нові процедури та правила, що впливають на експорт та імпорт, щойно введені обмеження на експорт, тарифи, податки та правила, а також нові митні правила та правила транспортування. Без цієї інформації на кордоні може бути заблоковано таке необхідне обладнання, як медичні товари для боротьби з COVID‑19, що вкрай необхідні в країні імпорту.
Угоди СОТ сприяють міжнародній прозорості торговельних заходів шляхом формальних, загальнодоступних повідомлень про всі прийняті закони та положення, що впливають на торгівлю. Повідомлення, направлені країнами-членами СОТ, включаються до баз даних, що охоплюють широкий спектр заходів торговельної політики і доступні онлайн.
Зараз діяльність членів СОТ спрямована на вирішення викликів, пов'язаних з поширенням пандемії COVID‑19, шляхом посилення координації та співробітництва на міжнародному рівні. Ця тенденція знайшла відображення у Спільній заяві міністрів членів СОТ щодо COVID‑19 та багатосторонньої торговельної системи, яка була зроблена за участю 42 країн, включаючи Україну, 5 травня 2020 р. У Заяві члени СОТ наголосили на необхідності активізації зусиль у напрямку посилення координації та співробітництва на міжнародному рівні шляхом забезпечення:
- відповідності правилам СОТ торговельних обмежень, що вводяться членами у відповідь на глобальну кризу. Такі обмеження мають бути цілеспрямованими, пропорційними, прозорими та тимчасовими;
- повноцінного функціонування глобальних ланцюгів постачання та вільного обігу необхідної продукції (у т. ч. медичних та продовольчих товарів);
- недопущення запровадження невиправданих заходів з обмеження експорту сільськогосподарської продукції, що може мати негативний вплив на продовольчу безпеку та здоров'я населення.
Як свідчить останній середньорічний звіт генерального директора СОТ про заходи, пов'язані з торгівлею (Звіт), представлений членам 24 липня 2020 р., у період з середини жовтня 2019 р. до середини травня 2020 р. члени СОТ ввели 363 нові торгові заходи. 198 з них сприяли торгівлі та 165 обмежували її. Більшість з них, а саме 256 (близько 71%) є тимчасовими і пов'язані з пандемією, з них 147 сприяли торгівлі, а 109 — обмежували її. Очевидно, що сприяння було ситуативне і стосувалося «критично важливих» товарів для кожної країни.
Як вбачається з повідомлень країн-членів СОТ, з самого початку переважна більшість заходів були направлені саме на медичні товари. До цього переліку були віднесені захисні медичні маски та рукавички, спеціальні костюми, дезінфікуючі засоби, певні ліки, апарати ШВЛ та інше медичне обладнання, що допомагає у боротьбі з новим коронавірусом. Такі заходи вводилися строком в середньому до трьох місяців з подальшим продовженням.
Наприклад, Австралія застосувала тимчасові тарифні концесійні заходи для сприяння ввезенню вказаних товарів ще 1 лютого строком до 31 липня, а згодом продовжила дію цих заходів до кінця року.
На початку травня 2020 р. деякі країни припинили експортні обмеження таких продуктів, як хірургічні маски, рукавички, ліки та дезінфікуючі засоби. Спостерігається поступова відмова від інших заходів, що вживалися на ранніх стадіях пандемії. Згідно Звіту, близько 28% застосованих членами СОТ заходів щодо обмеження торгівлі, пов'язаних із COVID‑19, були скасовані до середини травня.
Проте сьогоднішня ситуація у світі змушує країни не тільки послаблювати тарифи на медичні/захисні товари, але й враховувати внутрішньодержавне забезпечення населення «критичними» продуктами в умовах глобальної ізоляції. Незважаючи на деякі добровільні заяви і меморандуми членів СОТ щодо забезпечення і захисту сталих ланцюгів поставок, зменшення або усунення тарифів на товари першої необхідності та сільськогосподарську продукцію, все ж багато країн ввели обмежувальні торгові заходи переважно на основні харчові продукти, такі як цукор, крупи, гречка, меслін, рис, овочі, соя, соняшникове насіння, готова їжа та олія з метою гарантування місцевих продовольчих запасів та забезпечення продовольчої безпеки.
Наприклад, Євразійський економічний союз вводив заборону на експорт цибулі, часнику, ріпи, жита, рису, гречки, зернових круп, насіння соняшнику тощо. Білорусь з 3 квітня до 3 липня 2020 р. запроваджувала тимчасове обмеження експорту деяких основних харчових продуктів (гречки, цибулі, часнику). Єгипет забороняв вивозити деякі бобові (боби та сечевиця під забороною експорту і досі). Китай тимчасово знижував імпортні тарифи не тільки на медичні товари, а й на певні категорії сировини, сільськогосподарську продукцію, м'ясо. Республіка Сальвадор та Гондурас вводили заборону на експорт деяких сушених бобових. Індонезія тимчасово скасовувала вимогу імпортної сертифікації цибулі та часнику. Киргизстан запровадив тимчасову заборону експорту деяких харчових продуктів (наприклад, пшениця і меслін, пшеничне борошно, харчова олія, рис, макарони, курячі яйця, цукор, йодована кухонна сіль, корми (сіно, солома, комбікорм, висівки і зерновий корм). Північна Македонія ввела тимчасову заборону експорту пшениці та месліну. Федерація Сент-Кіттс і Невіс скасувала імпортні тарифи на певні продукти, наприклад, овочі, фрукти, фруктові соки, вітаміни, а Таїланд забороняв експорт курячих яєць.
22 квітня 2020 р. 23 члени СОТ, включаючи Україну, підписали Спільну заяву щодо забезпечення відкритої та передбачуваної торгівлі сільськогосподарською та харчовою продукцією у відповідь на пандемію COVID‑19.
Дійсно, підвищення рівня життя безпосередньо залежить від ступеня задоволення потреб населення в продуктах харчування, тому забезпечення відкритої та передбачуваної торгівлі сільськогосподарською та харчовою продукцією еквівалентне забезпеченню продовольчої безпеки, що є пріоритетом будь-якої країни. У Спільній заяві країни підтвердили своє прагнення забезпечити функціонування міжнародних ринків і підтримку руху сільськогосподарської продукції, що відіграє важливу роль у запобіганні нестачі продовольства та забезпеченні глобальної продовольчої безпеки на тлі пандемії.
Країни наголосили, що будуть проявляти стриманість у створенні внутрішніх запасів сільськогосподарської продукції, що традиційно експортується, щоб уникнути перебоїв з постачанням відповідної продукції або спотворення міжнародної торгівлі. Також країни не будуть встановлювати експортні обмеження щодо сільськогосподарської продукції та будуть утримуватися від застосування невиправданих торговельних бар'єрів, що стосуються сільського господарства та сільськогосподарської продукції.
Країни підтвердили, що екстрені заходи, що стосуються сільського господарства/сільськогосподарської продукції і призначені для боротьби з COVID‑19, повинні бути цілеспрямованими, пропорційними, прозорими та тимчасовими, а також не створювати зайвих бар'єрів для торгівлі й не порушувати глобальні ланцюги поставок для сільського господарства та сільськогосподарської продукції. Будь-які такі заходи повинні відповідати правилам СОТ.
Концентрація зусиль країн на відновленні економіки після COVID вимагає надати новий імпульс правозастосуванню. Важливо зберігати відкритість світових торгових потоків.
Активність України
У 2020 р. Україна також вводила заборони на експорт певної продукції — засобів індивідуального захисту та… гречки. Починаючи з 11 березня 2020 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято низку постанов, якими на визначений час тимчасово обмежувався експорт деяких товарів протиепідемічного призначення, а саме: водонепроникних лабораторних костюмів, рукавичок з інших полімерних матеріалів, рукавичок медичних нестерильних неталькованих нітрилових, рукавичок неопудрених з нітрилу, халатів ізоляційних медичних одноразових, масок медичних (хірургічних), окулярів захисних, щитків захисних, респіраторів класу захисту не нижче FFP2. Ці обмеження були викликані виключно заходами безпеки з метою запобігання поширенню на території України COVID‑19.
23 березня 2020 р. уряд ухвалив постанову «Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. №1109», що запроваджувала тимчасовий (до 01.06.2020 р.) режим ліцензування експорту спирту етилового неденатурованого з концентрацією спирту 80% або більше, спирту етилового та інших спиртових дистилятів, крім біоетанолу, напоїв, одержаних шляхом перегонки, денатурованих будь-якої концентрації та інших подібних товарів (за кодом згідно з УКТЗЕД 2207) зі встановленням нульового обсягу квоти, що є фактичною забороною експорту таких товарів.
Таке рішення мало забезпечити заклади охорони здоров'я та українських виробників фармацевтичної продукції необхідною сировиною в умовах вжиття заходів із запобігання занесенню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID‑19.
2 квітня на позачерговому засіданні уряду прийнято постанову «Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. №1109», якою заборонялося до 1 липня експортувати гречку на зовнішні ринки. Цією постановою запроваджувався тимчасовий, до 1.07.2020 р. режим ліцензування та квотування експорту гречки та зерна гречки лущеного (без плодової оболонки). Зокрема, встановлено нульовий обсяг квоти для зазначених товарів. Заборона на експорт гречки була тимчасовим заходом, необхідним для захисту внутрішнього ринку (свої кордони для експорту гречки також тимчасово закрили Білорусь, Росія та Казахстан).
1 серпня 2020 р. закінчився і не був продовжений строк дії заборони на експорт засобів індивідуального захисту. За словами торгового представника України Тараса Качки, Мінекономіки і МОЗ дійшли згоди, що на сьогодні можна відійти від заборони до моніторингу експорту.
Таким чином, уряд перейшов від обґрунтованої заборони експорту деяких товарів у відповідь на пандемію COVID‑19 до тримання «руки на пульсі» міжнародних подій з огляду на існуючу кризу, викликану пандемією.
Взагалі, згідно прогнозів НБУ, Україна може зіткнутися з падінням експорту (–10%) та імпорту (–14,5%). Слід зазначити, що 27 травня 2020 р. на засіданні уряду була затверджена програма стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID‑19. Згідно цієї програми, зокрема, пропонується впроваджувати:
- просування експорту та полегшення доступу для підприємств до ключової сировини, стимулювання промислового виробництва шляхом нарощування внутрішнього попиту через державні закупівлі та захисту локального виробника;
- забезпечення безперебійного збуту сільськогосподарської продукції і доступу виробників до ринків.
Також пропонується ефективно використовувати заходи торгового захисту:
- захист національних виробників від проявів недобросовісного та зростаючого імпорту шляхом використання інструментів торговельного захисту;
- захист національних виробників у торговельно-економічній сфері, в тому числі від заходів протекціоністської політики інших держав шляхом попередження;
- лібералізацію та скасування торговельних бар'єрів щодо українських товарів на зовнішніх ринках;
- захист прав та інтересів України з використанням механізмів СОТ та міжнародних договорів.
Важливо зазначити, що при реалізації деяких короткострокових ініціатив у відповідь на COVID‑19 щодо захисту національних виробників шляхом використання інструментів торгового захисту треба також не забувати про інтереси інших учасників відповідних ринків та міжнародні економічні інтереси України.
Що нас чекає в майбутньому
Наразі вбачається поступова лібералізація стосовно імпорту/експорту товарів, пов'язаних з COVID‑19.
У своєму торговельному прогнозі від 8 квітня 2020 р. СОТ розглядала два сценарії кризи: відносно оптимістичний та більш песимістичний. За оптимістичного сценарію прогнозувалося падіння обсягу світової товарної торгівлі на 12,9% та зменшення світового ВВП на 2,5%. За песимістичним сценарієм торгівля мала скоротитися на 31,9%, а ВВП — на 8,8%. Станом на середину червня попередні дані про торгівлю та пов'язані з торгівлею показники за першу половину 2020 р. більше вказують на оптимістичний сценарій, аніж песимістичний. Проте зважаючи на можливу «другу хвилю» пандемії, фактична ситуація може легко перейти до гіршого сценарію…
