Потреби національних виробників у торговому захисті внутрішнього ринку від імпорту товарів іноземного виробництва зростають з кожним роком. І це недивно, адже на фоні світового протекціонізму в Україні так і не запрацювало експортно-кредитне агентство, відсутня дієва програма розвитку промисловості та виробництва, а подорожчання енергоресурсів призводить до підвищення собівартості українських товарів та робить їх неконкурентноздатними порівняно з іноземними. Поряд з тим, виборювати захист для українських виробників стає все складніше, і практика цього року викликала серйозне занепокоєння через безпрецедентні рішення та складнощі роботи Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Найскандальніша справа 2021 р. — спеціальне розслідування щодо імпорту кабельно-провідникової продукції
23 квітня 2021 р. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі розглянула пропозиції Мінекономіки за результатами розслідування та застосувала спеціальне мито на рівні 23,5%. Однак після прийняття рішення сталося неймовірне: Мінекономіки півроку відмовлялось публікувати рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, щоб воно не набуло законної сили. Після цього Комісія несподівано порушила перегляд заходів (повторне розслідування), яке тривало безпрецедентно короткий строк — 2 тижні замість 9 місяців, та скасувала рішення про застосування заходів до набуття ним чинності, посилаючись на національні інтереси.
Обґрунтування викликає багато запитань, адже заходи застосовувались для захисту саме національного товаровиробника від зростаючого імпорту, а факт національних інтересів був встановлений цією ж комісією за результатами майже річного повноцінного розслідування. Наразі інтереси української кабельнопровідникової галузі відстоюються відразу в 4 судових процесах, а у цей час галузь продовжує зазнавати збитків від зростаючого імпорту. Такий безпрецедентний випадок можливий лише у разі відсутності політичної волі захищати національних виробників в Україні. Не виключаємо, що на заваді можуть стояти державні політичні домовленості з іншими країнами або лобіювання цього питання імпортерами.
Найскладніша справа 2021 р. — антидемпінгове розслідування щодо імпорту портландцементу та клінкеру з Республіки Туреччина
Нещодавно завершилося антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну цементу з Республіки Туреччина. Боротьба за внутрішній ринок була вкрай запеклою, бо українсько-турецькі відносини набули нового оберту та вийшли на найвищий рівень, що позначилось на відтермінуванні прийняття рішення. Це дало опонентам можливість розгорнути лобістську кампанію щодо укладення добровільних цінових зобов’язань турецькими виробниками задля повного нівелювання результатів розслідування.
Окрім того, тиск споживачів та Антимонопольного комітету України суттєво ускладнив захист національних виробників. Після запеклої боротьби нам вдалося запобігти прийняттю добровільних цінових зобов’язань турецьких виробників та захистити українську промисловість від дешевого імпортного товару. Антидемпінгові мита застосовані на рівні від 32,64% до 50,54 % на 5 років. Поряд з цим, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі порушила перегляд антидемпінгових мит щодо імпорту цементу з Республіки Молдова, що застовується на рівні 94,46%. Враховуючи, що Молдова не постачала товар після застосування мит, справа виглядає малоперспективною. В ній відсутні фактичний базис для здійснення нових розрахунків та юридичне підґрунтя для проведення перегляду. До речі, з 1994 р. США продовжує дію антидемпінгового мита на рівні 163% щодо імпорту українського феросилікомарганцю.
Саме у зв’язку з відсутністю українських поставок, а отже, і базису для нових розрахунків це яскравий приклад захисту національних інтересів для української влади. В іншому випадку безпідставне зменшення або скасування антидемпінгових мит на імпорт цементу з Молдови за результатами такого перегляду створить прецедент, що матиме вкрай негативний вплив на всю систему торгового захисту. У разі задоволення вимог молдавського виробника варто очікувати, що аналогічним шляхом діятимуть білоруські та турецькі виробники цементу, а незабаром і представники виробників, експортерів, імпортерів у рамках інших антидемпінгових процесів. Враховуючи такі ризики, національні виробники вже звернулись до суду та збираються оскаржити факт порушення перегляду антидемпінгових заходів.
Найважливіша справа 2021 р. — дискримінаційне розслідування щодо недружніх дій Республіки Білорусь
Результати цієї справи можуть привести до торгового ембарго у двосторонній торгівлі та повномасштабної торгової війни між Україною та Республікою Білорусь. Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», крім інструментів торгового захисту, дозволених угодами СОТ, передбачена можливість застосування до держав, що не є членами СОТ, заходів у відповідь на порушення прав суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України. Однак ця норма закону застосовується вкрай рідко, бо не відповідає чинному договору про зону вільної торгівлі, який не дозволяє обмежувати торгівлю між Україною та Республікою Білорусь (окрім виключень, передбачених угодами СОТ).
Незважаючи на це, у травні 2021 р. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, посилаючись на норму закону, розглянула матеріали Мінекономіки та заяву асоціації «Укравтопром», визнала дії Республіки Білорусь дискримінаційними та недружніми і застосувала спеціальне мито на рівні 35% до імпорту автотранспортних засобів. У відповідь на порушення міжнародного договору Республіка Білорусь ввела обмеження українського експорту керамічної плитки, шпалер, радіаторів, туалетного паперу, кондитерських виробів, пива та інших товарів загальною вартістю $110,9 млн. Як наслідок, російські товари безперешкодно замінили українські на білоруському ринку. Варто зазначити, що спеціальне мито на рівні 35% так і не стягувалося щодо імпорту білоруських товарів, бо його застосування було оскаржене в судовому порядку. Обраний українською стороною спосіб захисту українського виробника не відповідав ст. 2, 19 договору про зону вільної торгівлі та ч. 3 ст. 275 Митного кодексу.
Водночас українські виробники товарів повсякденного попиту, експорт яких здійснюється в щоденному режимі і для яких саме Білорусь історично була одним з ключових ринків збуту, вже понад півроку зазнають невиправданих втрат. Таким чином, Комісія хотіла підтримати український автопром, але насправді лише нашкодила декільком українським галузям. Скасування дії 35% мита зупинило практику застосування заходів за сумнівною процедурою та, відповідно, нову хвилю зустрічних білоруських обмежень щодо українського експорту. Комісія була вимушена переглянути своє рішення та скасувати його у грудні 2021 р. Наразі очікується, що Республіка Білорусь поновить доступ до свого ринку, і країни повернуться до правового поля, визначеного міжнародним договором.
Окремо варто зазначити, що у 2021-му році також було застосовано антидемпінгові заходи щодо теплоізоляційних матеріалів (35,41% — 76,38%), щодо фанери (25,71% — 41,35%), щодо ДСП (18,19% — 45,14%) з Республіки Білорусь та Російської Федерації. Загалом 2021 р. був насичений подіями та вчергове підтвердив, що захист внутрішнього ринку неможливий без юридичної стратегії, вибудованої на принципах угод Світової організації торгівлі.