Огляд останніх нововведень
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Сільське господарство – це рушійна сила української економіки. Про це при нагоді говорять всі, хто не лінується. На таких гаслах здобуваюсь собі політичний імідж і голоси виборців. З цим навіть погоджуються самі аграрії, хоча скаржитися їм є на що. Оскільки далі політичних гасел справа зазвичай не доходить, оголошена земельна реформа і досі триває. Відлік цій реформі розпочався на зорі української незалежності. Та значно цікавіше подивитися, що відбувається останнім часом.
Про мораторій
Не буду надовго зупинятись на цьому питанні. Про мораторій пишуть вже давно і багато. Причому настільки багато, що ми вже звикли до того самого мораторію і зазвичай не звертаємо уваги, коли з’являється нова публікація про мораторій. Останнім часом вживання цього слова дедалі частіше зводиться до залякування іноземних інвесторів, які ще й досі наважуються прицінюватися до потенціалу українського сільського господарства.
Зазначу лише про ті останні зміни, про які необхідно згадати для подальшого більш повного розгляду тематики цієї публікації. Наприкінці 2012 року Верховна Рада України вкотре проголосувала за продовження мораторію, цього разу до 1 січня 2016 р. і за умови, що буде прийнято закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Формулювання мораторію залишилось, як було.
Про власність на землю
Земля повинна належати тим, хто її обробляє. Це комунізм. А оскільки Україна – посткомуністична держава, то в ній це гасло працює з точністю до навпаки. Чинне земельне законодавство України забороняє громадянам і юридичним особам набувати право власності на землі сільськогосподарського призначення загальною площею 100 га і більше, крім випадку їх успадкування за законом. Ця норма формально діє до 1 січня 2015 р., однак, як і більшість норм земельного законодавства, якими встановлено ті чи інші обмеження на ринковий обіг земель, вона має неприємну властивість відтерміновуватись.
Більш цікаво проаналізувати проект згаданого вище Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», нещодавно опублікованого на офіційному сайті Державного агентства земельних ресурсів України. З самого початку ідеологія цього Закону, здавалось би, повинна була враховувати ті зауваження і коментарі, сила-силенна яких надійшла від агробізнесу та інших учасників ринку до його попередника – проекту Закону України «Про ринок земель», що активно мусувався весь 2011-й і першу частину 2012 року. Але очікуване «покращення» так і не настало. Законопроект «Про обіг земель…» прописаний ще жорсткіше, ніж його попередник.