З 1 січня 2013 року в Україні почав діяти Державний земельний кадастр (далі – ДЗК), ставши невід’ємною частиною нової системи реєстрації нерухомості та прав на неї. Незважаючи на те, що в новій системі для ДЗК фактично відведено більш технічну функцію (формування та державна реєстрація земельних ділянок, фіксація їх кількісних та якісних параметрів), а формально-юридична функція переважно стосується Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Реєстр прав), за логікою нової системи роль ДЗК у земельних питаннях є основоположною.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Напередодні запровадження нової системи реєстрації, у т. ч. ДЗК, було чимало песимістичних прогнозів щодо її ефективності та й узагалі дієздатності. Перші місяці роботи з нововведеннями показують, що проблем уникнути не вдалося. Не дивно, що чимало публікацій, аналітичних матеріалів та публічних виступів практикуючих юристів та інших спеціалістів у галузі земельних відносин, особливо наприкінці минулого року та в першому кварталі поточного року, присвячені критиці нової системи та виявленим у ній проблемам.
Однак є також позитивні моменти роботи з новою системою, зокрема ДЗК, які варто відзначити.
Насамперед, з точки зору практикуючого юриста, ДЗК є корисним джерелом інформації. З отримання актуального витягу з ДЗК та дослідження публічної карти ДЗК починається будь-який юридичний аналіз земельної ділянки. Окрім юристів необхідну для себе інформацію з ДЗК отримують землевпорядні та будівельні організації, аграрні компанії та взагалі будь-хто, кому необхідно дізнатись базову інформацію про конкретну земельну ділянку.
Найбільший обсяг інформації з ДЗК доступний власникам або зареєстрованим користувачам земельної ділянки, які мають право отримувати різноманітні офіційні витяги чи довідки з ДЗК.
Зокрема, серед такої інформації про земельну ділянку: кадастровий номер, місце розташування, опис меж, площа, міри ліній по периметру, координати поворотних точок меж, дані про прив’язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі, дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів, відомості про інші об’єкти ДЗК, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка, цільове призначення, склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв, відомості про обмеження у використанні земельних ділянок, відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки, нормативна грошова оцінка, інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку, тощо.