Початок повноцінної роботи українського ІР офісу припав на першу зиму повномасштабного вторгнення росії з усіма супутніми наслідками — блекаутами та безпековими загрозами. Попри це, нам було важливо не лише запустити роботу відомства, яке займається реєстрацією прав інтелектуальної власності, а й активно розвивати міжнародне співробітництво. З одного боку, Україна має протидіяти росії (і використовувати для цього усі доступні інструменти та міжнародні майданчики), а з іншого — відкриватися цивілізованому світові та гармонізуватися з Європейським Союзом.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Історія міжнародної політики інтелектуальної власності пишеться у стінах Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ).
І у 2023 році ця історія була, наприклад, такою.
Війна, мир та інтелектуальна власність
Женева. ВОІВ. Березень 2023 року. 43-тя сесія Комітету ВОІВ з авторського права та суміжних прав. Після вступних ремарок головуючого слово передається делегації з України. Я починаю з того, що Комітет має досягти порозуміння з цілої низки питань, які стосуються авторського права, але навряд чи робота може тривати у звичному режимі, адже більше року тому росія розгорнула повномасштабну війну проти України, і весь світ чітко усвідомив, нащо здатен російський режим…
Мій виступ перериває представниця росії, яка «рішуче відхиляє обвинувачення української делегації як такі, що не відповідають дійсності та не стосуються питань порядку денного».
Головуючий знову передає слово українській делегації. Я продовжую перелічувати воєнні злочини росії, кількість знищених житлових будівель, освітніх і медичних закладів, цивільної інфраструктури. Акцентую на тому, що жертвами російської агресії стали не лише українська історія та культура, а й наша ідентичність і спадщина. Цього разу мене ніхто не перебиває.
Я запевнив, що Україна рада долучитися до дискусій щодо обмежень і винятків з авторського права для бібліотек та архівів, для освітніх і науково-дослідних установ, щодо захисту організацій мовлення. Але неприпустимо робити це з країною, яка порушила міжнародне право, вбиває мирне населення, руйнує культурну спадщину та інфраструктуру.
Слово бере представниця росії. У своєму виступі вона вкотре апелює до того, що «питання війни і миру не стоять на порядку денному засідання Комітету».
Засідання Комітету триває. Делегатка з Польщі, яка виступає від імені країн Регіональної групи Центральної Європи та Балтії, підтримує заяви України та вимагає, щоб росія негайно припинила неспровоковану і невиправдану агресію. У підтримку нашої країни висловлюються також представники делегацій Швейцарії — від імені країн Групи Б (туди входять усі розвинені країни світу) та Швеції — від імені Європейського Союзу та його країн-членів.
Це лише одна замальовка з березня. Але подібні діалоги на майданчиках ВОІВ звучали і до того, й після. Звучали у лютому 2023 року на 46-й сесії Міжурядового комітету з інтелектуальної власності, генетичних ресурсів, традиційних знань і фольклору (IGC), коли делегація від України на тлі забарикадованих вікон Урядового кварталу нагадала всьому світові про те, що внутрішні та міжнародні розслідування засвідчують: російські атаки на цивільну інфраструктуру — це не просто випадкові події, а цілеспрямована атака на українську історію та культуру.
Звучали й у квітні на 30-й сесії Комітету ВОІВ з розвитку та інтелектуальної власності (CDIP), під час якої представники України наголосили на тому, що поки російські ракети нищать наші міста, ми не можемо говорити про сталий розвиток, а досягнення Цілей сталого розвитку та економічного зростання можливе тільки після того, як держава-агресор виведе свої війська з території України.
І у травні під час 35-ї сесії Комітету ВОІВ з програми та бюджету (PBC), коли представник ІР офісу закликав ВОІВ припинити фінансувати російські проєкти: зовнішній офіс ВОІВ у москві, участь делегатів від рф у засіданнях Асамблей держав-членів, постійних комітетів і робочих груп за рахунок ВОІВ.
Незвична практика ВОІВ
На полях ВОІВ Україна прагне донести світові декілька простих істин. По-перше, продовження роботи з росією у форматі «бізнес, як зазвичай» уже неможливе. По-друге, члени ВОІВ мають посилювати тиск на росію. По-третє, агресор не може впливати на формування візії розвитку сфери інтелектуальної власності.
Перші здобутки цих дипломатичних зусиль проявилися під час 64-ї серії засідань Асамблей держав-членів ВОІВ, які відбувалися у липні 2023 року. У складних дискусіях зі значним спротивом росії під час Генасамблеї було ухвалено найбільш пріоритетне для України рішення про продовження підтримки інноваційного та креативного секторів і системи інтелектуальної власності України. Вперше таке рішення було ухвалено у 2022 році під час 63-ї серії засідань Асамблей держав-членів ВОІВ. Для цього Міжнародне бюро ВОІВ провело комплексну оцінку впливу війни на сектор інновацій і креативності України та систему інтелектуальної власності, проконсультувалося із близько сотнею національних стейкхолдерів.
Для української делегації та наших однодумців було важливо, щоб у рішенні 2023 року про продовження підтримки ВОІВ констатувала також і про негативний вплив війни російської федерації на розвиток сфери інтелектуальної власності. Усій Генасамблеї це рішення далося непросто. Після дводенного напруженого обговорення між координаторами регіональних груп, країнами-членами ВОІВ, Секретаріатом, головуючою та генеральним директором ВОІВ підготовлений проєкт рішення зустрів неабиякий спротив від представників рф та її прибічників.
Рішення ухвалили, лише вдавшись до незвичної практики — через голосування (зазвичай рішення ухвалюються консенсусом). Голосування ініціювала Польща. За його результатами 68 країн проголосували за продовження підтримки ВОІВ України, 27 країн утримались, а 11 були проти (задля історичної справедливості зафіксуємо ці країни: російська федерація, Білорусь, Венесуела, Іран, Малі, Нікарагуа, КНДР, Зімбабве, Китай, Куба, Сирія).
Але це не єдине позитивне рішення для України під час цієї Генасамблеї. На її полях ІР офіс домовився про стратегічне партнерство з Європейським патентним відомством (EPO) та Відомством з інтелектуальної власності ЄС (EUIPO) — ключовими ІР-інституціями у Європі. Представники ІР офісу обговорили негативний вплив війни і допомогу, яку можна очікувати від цивілізованого світу інтелектуальної власності з генеральним директором ВОІВ, домовилися про підвищення кваліфікації українських фахівців та спільні заходи з керівництвом Міжнародної асоціації торговельних марок (INTA), заклали фундамент для майбутньої співпраці з керівництвом Офісу інтелектуальної власності Сингапуру (IPOS).
Важливо й те, що на полях Генасамблеї ВОІВ українському IP офісу було підтверджено статус Міжнародного пошукового органу (МПО) та Органу міжнародної попередньої експертизи (ОМПЕ). А це означає доступ до глобальних сервісів у сфері інтелектуальної власності для українських заявників.
Україна набула голосу в ВОІВ. Україну підтримують. Але робота щодо ізоляції впливу росії на міжнародний порядок денний політики у сфері інтелектуальної власності лише починається.
Інтелектуальна інтеграція в ЄС
Одним із ключових аспектів міжнародної діяльності ІР офісу є сприяння євроінтеграційному процесу України. Від того, наскільки ефективно в Україні працюватиме система охорони і захисту прав інтелектуальної власності, залежить не лише подальший рух України до ЄС, а й повоєнне відновлення та покращення інвестиційної привабливості країни.
Україна почала методично удосконалювати закони у сфері інтелектуальної власності відповідно до вимог ЄС з 2014 року. Угода про асоціацію України з ЄС містила цілу главу (а це майже 100 статей), присвячену інтелектуальній власності. Станом на зараз можна констатувати, що Україна виконала 98% вимог в інтелектуальній сфері, взятих на себе за Угодою.
Але сьогодні Україна просунулася набагато далі в євроінтеграційному векторі. Тепер вона кандидат на членство в ЄС. Руку на пульсі прогресу країни-кандидата на готовність до вступу в ЄС тримає Європейська комісія, й інтелектуальній власності вона приділяє особливу увагу.
Єврокомісія 8 листопада 2023 року оприлюднила звіт у межах Пакету розширення (Ukraine 2023 Report), окрема глава якого була присвячена інтелектуальній власності. У звіті йдеться, зокрема, проте, що завдяки запуску Національного органу інтелектуальної власності (функції якого з 8 листопада 2022 року виконує ІР офіс) та ухваленню Закону України «Про авторське право та суміжні права» Україною було досягнуто значного прогресу у сфері інтелектуальної власності.
Безперечно, для усієї сфери інтелектуальної власності така висока оцінка від Єврокомісії є вкрай важливою. Але вона стала можливою не лише завдяки виконанню Україною домашньої роботи — удосконалення спеціалізованого законодавства відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, а й завдяки поглибленню співпраці з європейськими інституціями, які опікуються інтелектуальною власністю.
Якраз напередодні оприлюднення звіту Єврокомісії, наприкінці жовтня 2023 року, з історичним візитом Київ відвідала делегація EUIPO на чолі з новопризначеним виконавчим директором EUIPO Жоао Неграу — це був його перший закордонний візит на цій посаді. Разом із делегацією EUIPO до України прибули керівники офісів з інтелектуальної власності Польщі, Литви, Латвії, Естонії та Молдови. За результатами цього візиту було підписано Робочий план спільних заходів на 2024–2025 роки. Фактично це дорожня карта, яка допоможе впровадити європейські стандарти у сфері інтелектуальної власності. Що це дасть у підсумку Україні? Посилення стійкості і сприяння прогресу країни в євроінтеграційному процесі.
Вже у середині грудня 2023 року, керуючись звітом в межах Пакету розширення, Європейська рада дала зелене світло на початок переговорів щодо вступу України до ЄС.
Тими грудневими днями було прийнято й інше важливе рішення, щоправда, локальнішого масштабу — Єврокомісія та EUIPO дали старт Регіональній програмі ЄС з підтримки сфери інтелектуальної власності України, Молдови, Грузії. Програма передбачає фінансування на загальну суму 4 млн євро, які будуть спрямовані на зміцнення інноваційної екосистеми, посилення охорони, захисту прав інтелектуальної власності з огляду на євроінтеграційний вектор розвитку країн, які прагнуть до ЄС. Це також відкриє нові перспективи для України.
Що далі?
Міжнародна діяльність ІР офісу у цьому році буде не менш активною, адже докладені у 2023 році зусилля повертаються перевагами і новими можливостями для українських заявників.
Але що залишається незмінним — це зусилля, які докладаються і докладатимуться Україною на всіх можливих міжнародних майданчиках для ізоляції росії, щоб країна-агресор була позбавлена усіх привілеїв і вигод як країна, що систематично порушує принципи та статут ООН.
Історію міжнародної політики інтелектуальної власності диктують у стінах ВОІВ.
І у 2024 році ця історія є, наприклад, такою.
Женева. ВОІВ. Лютий 2024 року. Засідання 17-ї сесії Робочої групи ВОІВ щодо Договору про патентну кооперацію (РСТ). Слово бере українська делегація. Свій виступ я починаю з того, що 24 лютого — це день, який кожен українець запам’ятає на все життя. Два роки тому близько 5 години ранку рф завдала ракетних ударів по багатьох містах України, колони ворожої техніки та військ вторглися на територію незалежної країни… Продовжую виступ тим, що країна, яка грубо порушує принципи ВОІВ та свої юридичні зобов’язання, не заслуговує на будь-які привілеї, росія має відчути і пам’ятати, що від агресії найбільше втрачає агресор… Виступ завершується хвилиною мовчання в пам’ять про всіх винахідників, інноваторів, творців і митців України, які стали жертвами росії.
Представник рф знову протестує проти «абсурдних заяв антиросійського характеру» та намагається перервати хвилину мовчання.
Свою солідарність та підтримку Україні вкотре висловлюють представники міжнародної ІР-спільноти, зокрема Молдови (від імені країн — членів групи Центральної Європи та Балтії), Нідерландів (від імені Групи В), Бельгії (від імені ЄС), Польщі та Франції.
Засідання продовжується.