З 1 січня 2023 р. автори та інші суб’єкти авторського права, користувачі творів живуть на оновленому правовому полі авторського права, оскільки набув чинності новий Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 01.12.2022 № 2811-IX.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У зв’язку з оновленням правового поля авторського права пропонуємо авторам, спадкоємцям авторів, роботодавцям авторів та іншим суб’єктам авторського права, користувачам творів оновленні аксіоми авторського права, які є бліцінформацією про авторське право.
Аксіоми авторського права у редакції попереднього Закону України «Про авторське право і суміжні права» були опубліковані 16.08.2022 в «Юридичній Газеті» online.
Аксіома авторського права (аксіома АП) – це коротка інформація про авторське право, яка сформульована відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про авторське право і суміжні права» та інших нормативно-правових актів.
Маємо 21 аксіому АП, які розташовані у певній послідовності, слідую лінії життя авторського права від його виникнення до закінчення терміну його дії
Основною відмінністю нових аксіом АП від попередніх є наявність відео на кожну аксіому, що дозволяє розширити коло осіб, які зможуть ознайомитися з бліцінформацією про авторське право.
Аксіома АП № 1. Про монополію авторського права.
Авторське право створює монополію на результат творчої діяльності автора.
Коментарі до аксіоми на відео 1.
Аксіома АП № 2. Про результат творчої діяльності автора.
Результатом творчої діяльності автора є твір у сфері літератури, науки та мистецтва.
Коментарі до аксіоми на відео 2.
Аксіома АП № 3. Про оригінальність твору.
Оригінальність твору є підставою для монополії на творчий результат автора.
Коментарі до аксіоми на відео 3.
Аксіома АП № 4. Про форму та зміст твору
Авторсько-правова охорона надається твору в об'єктивній формі, а не його змісту.
Коментарі до аксіоми на відео 4.
Аксіома АП № 5. Про тіло та душу твору.
Твір поширюється на ринку товарів і послуг шляхом (1) продажу примірників твору в речовій формі та (2) його ліцензування в неречовій формі.
Коментарі до аксіоми на відео 5.
Аксіома АП № 6. Про державну реєстрацію авторського права на твір.
Для виникнення авторського права на твір державна реєстрація авторського права не потрібна, але для інших цілей може бути здійснена в будь-який час за життя автора та впродовж 70 років після його смерті.
Коментарі до аксіоми на відео 6.
Аксіома АП № 7. Про суб’єктів авторського права.
Первинним суб'єктом авторського права є автор твору. Суб’єктами авторських майнових прав можуть бути також інші фізичні або юридичні особи, до яких перейшли майнові права на твір на підставі договору або закону.
Коментарі до аксіоми на відео 7.
Аксіома АП № 8. Про склад авторського права.
Авторське право становлять особисті немайнові права автора і майнові права суб’єктів авторського права.
Коментарі до аксіоми на відео 8.
Аксіома АП № 9. Про немайнові права автора.
Особисті немайнові права автора охороняють зв'язок особистості автора з твором та покликані забезпечити його нематеріальні інтереси, а саме:
(1) право авторства,
(2) право на ім'я,
(3) право недоторканості твору.
Коментарі до аксіоми на відео 9.
Аксіома АП № 10. Про майнові права на твір.
Майнові права на твір включають права, при здійсненні яких генеруються грошові потоки, а саме:
(1) право на використання твору;
(2) виключне право дозволяти використання твору;
(3) виключне право забороняти таке використання.
Коментарі до аксіоми на відео 10.
Аксіома АП № 11. Про презумпцію вини.
При цивільно-правовому захисті авторського права особа вважається винною у порушенні авторського права до того часу, доки не доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Коментарі до аксіоми на відео 11.
Аксіома АП № 12. Про розпорядження майновими правами на твір.
Суб’єкт авторського права має монопольне право розпоряджатися майновими правами на твір на підставі договору для отримання доходів від результатів творчої діяльності автора.
Коментарі до аксіоми на відео 12.
Аксіома АП № 13. Про дозвіл на використання твору.
Дозвіл (ліцензія, субліцензія) на використання твору в певній обмеженій сфері, а саме визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, надається фізичним і юридичним особам, які зобов’язуються вносити плату за використання твору, якщо інше не встановлено договором.
Коментарі до аксіоми на відео 13.
Аксіома АП № 14. Про службові твори.
Якщо у трудовому договорі (контракті) або іншому договорі, укладеному між працівником (автором) і роботодавцем, відсутня інформація про належність майнових прав на службові твори, то за законом:
- з 23.02.1994 до 15.08.2001 виключне право на використання службового твору всіма способами на необмеженій території безстроково належить роботодавцю;
- з 16.08.2001 до 31.12.2022 майнові права на службовий твір належать автору і роботодавцю спільно;
- з 01.01.2023 майнові права на службовий твір належать роботодавцю.
Коментарі до аксіоми на відео 14.
Аксіома АП № 15. Про вільне використання твору.
В інтересах членів суспільства у сфері освіти, культури та інформації у випадках, передбачених законодавством, допускається використання правомірно оприлюднених творів у період авторсько-правової охорони без дозволу суб’єкта авторського права і безоплатно з дотриманням особистих немайнових прав автора.
Коментарі до аксіоми на відео 15.
Аксіома АП № 16. Про винагороду.
За створення службових творів та творів, створених за договором цивільно-правового характеру, автору виплачується винагорода, а за надання дозволу на використання твору винагороду отримують крім автора ще інші фізичні особи та юридичні особи.
Коментарі до аксіоми на відео 16.
Аксіома АП № 17. Про термін дії авторського права на твір.
Авторське право на твір є чинним з моменту створення твору, а строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора, крім:
1) майнових прав інтелектуальної власності на твір, оприлюднений анонімно або під псевдонімом, строк чинності яких спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком, в якому твір було оприлюднено, але якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, то строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора;
2) майнових прав інтелектуальної власності на твір посмертно реабілітованого автора, строк чинності яких спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком реабілітації автора;
3) майнових прав інтелектуальної власності на твір, створений у співавторстві, строк чинності яких спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком смерті останнього співавтора.
Коментарі до аксіоми на відео 17.
Аксіома АП № 18. Про спадкування майнових прав на твір.
З дати смерті спадкодавця або оголошення його померлим спадкоємці набувають майнових прав на всі відомі та невідомі їм твори, які належали спадкодавцю через авторство, договір чи спадкування, але розпоряджатися майновими правами на твори вони можуть тільки при наявності свідоцтва про право на спадщину, яка складається з майнових прав на твір, чи рішення суду про визнання спадкоємця особою, якій належать майнові права на твір у порядку спадкування.
Коментарі до аксіоми на відео 18.
Аксіома АП № 19. Про захист авторського права.
Захист особистих немайнових і майнових прав суб’єктів авторського права здійснюється в порядку, встановленому:
- адміністративним (ст. 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення),
- кримінальним (ст. 176 Кримінального кодексу України),
- цивільним законодавством (статті 53-55 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
Коментарі до аксіоми на відео 19.
Аксіома АП № 20. Про компенсацію за неправомірне використання твору.
За порушення майнових прав на твір, у тому числі за кожен самостійний спосіб неправомірного використання твору:
1) суб’єкти авторського права можуть стягнути компенсацію:
- у розмірі від 2 до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
- або як фіксована подвоєна, а в разі умисного порушення — потроєна сума винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання твору, з приводу якого виник спір,
2) особи, яким надано виключне право на використання твору, можуть стягнути компенсацію як фіксована подвоєна, а в разі умисного порушення — потроєна сума винагороди, яка була б сплачена за надання дозволу на використання відповідного твору, з приводу якого виник спір.
Коментарі до аксіоми на відео 20.
Аксіома АП № 21. Про місце авторського права у житті автора.
З моменту створення твору суб’єкти авторського права отримують монополію авторського права на твори автора будь-якого віку, будь-якої дієздатності, оприлюднені та неоприлюднені, завершені та незавершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, а також способу вираження, на період життя автора і ще на 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком після:
(1) його смерті,
(2) або реабілітації автора,
(3) або опублікування твору анонімно або під псевдонімом.
Коментарі до аксіоми на відео 21.