Кількість спорів, що стосувалися захисту прав на комерційні найменування (або «фірмове найменування», як його також іменує Цивільний кодекс України), які були розглянуті судами за останній час, свідчить про те, що їхня роль у економічному житті держави дедалі зростає. Між тим, цей об’єкт, як і раніше, залишається, мабуть, найменш урегульованим об’єктом права інтелектуальної власності в Україні. Загалом регулювання цього інституту здійснюється в рамках статей 90, 489–491 Цивільного, статті 159 Господарського кодексу, а також статті 8 Паризької конвенції з охорони промислової власності. Безумовно, такий підхід законодавця не може в цілому забезпечити належне регулювання цього інституту, який, тим не менш, набуває все більшого значення на сьогодні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
В Україні протягом вже досить тривалого часу в наукових колах точаться дискусії щодо необхідності прийняття відповідного нормативного акта, який міг би забезпечити однакове розуміння інституту фірмового найменування. Тим не менш, поки такий акт не прийнято (і вкрай малоймовірно, що його буде прийнято в недалекому майбутньому), суди фактично змушені самостійно, без допомоги законодавця, вирішувати проблеми прогалин в законодавстві, що виникають у правозастосовчій практиці.
Перш за все варто відзначити, що жоден із перерахованих актів не містить самого визначення поняття комерційного (фірмового) найменування, хоча зазначене питання є принциповим для розгляду будь-яких судових спорів, пов’язаних із захистом прав на фірмові найменування. Чи входить до нього організаційно-правова форма? Чи складається воно виключно з дистинктивної частини найменування, внесеного до реєстру?
Правове регулювання інституту фірмових найменувань у країнах СНД та Україні: основні відмінності
На відміну від України, законодавства інших країн СНД детально регламентують як визначення, так і порядок набуття прав на фірмове найменування.
Зокрема, у Російській Федерації, де фірмові найменування віднесені до засобів індивідуалізації, частиною 4 Цивільного кодексу визначено, що права на фірмове найменування набуваються лише підприємницькими товариствами, визначається в його установчих документах та включається до Єдиного державного реєстру юридичних осіб при їх державній реєстрації. Юридична особа повинна мати повне та може мати скорочене фірмове найменування. Детально регламентуються і способи використання фірмових найменувань.