 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
01.12.2022 було прийнято Закон України про «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав» (далі – Закон).
Він є системно пов’язаним із новим Законом «Про авторське право і суміжні права», яким, зокрема, передбачається суттєвий перегляд положень Закону України «Про авторське право і суміжні права» з урахуванням вимог статей 161–192 частини другої «Стандарти, що стосуються прав інтелектуальної власності» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Які зміни передбачає прийнятий Закон
Як зрозуміло із назви, Закон передбачає внесення відповідних змін щодо санкцій за порушення авторських прав, зокрема:
-
збільшення покарання за правопорушення, передбачене ст. 52-2 КУпАП (Порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності) – тепер покарання передбачає накладення штрафу від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції;
-
збільшення покарання за правопорушення, передбачене ст. 176 КК (порушення авторського права і суміжних прав) – було збільшено мінімальний розмір штрафу, і тепер такі діяння караються штрафом від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Однак зміни стосуються не лише санкцій за правопорушення. Закон передбачає внесення нової статті в КК України – ст. 176-1 «Фінансування порушення авторського права і суміжних прав», виключення ст. 216 «Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок», а також доповнення до ст. 176 КК України «Порушення авторського права і суміжних прав», що передбачають розширення кримінально караних форм вчинення цього злочину.
Згідно з внесеними змінами до КК, об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 176 КК України, наразі полягає у:
-
використанні об’єктів авторського права і (або) суміжних прав;
-
виготовленні, рекламі, розповсюдженні, ввезенні з метою розповсюдження і застосування засобів для недозволеного обходу технологічного засобу захисту авторського права і (або) суміжних прав (в тому числі кардшейрінгу);
-
камкордингу.
Окрім того, Закон передбачає внесення змін і в процесуальні норми: відтепер кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого в ч. 1 ст. 176-1 КК України (фінансування порушення авторського права), здійснюється у формі приватного обвинувачення.
Отже, якщо резюмувати зазначене вище, основні зміни полягають у:
-
вилученні положення щодо адміністративної та кримінальної відповідальності в контексті маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних;
-
посиленні адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення авторського права і суміжних прав;
-
криміналізації нових форм вчинення злочинів щодо авторських та суміжних прав.
Питання доцільності прийнятих змін
Автори Закону, обгрунтовуючи необхідність його прийняття, зазначають, що:
- по-перше, на сьогодні втратила актуальність система маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних;
- по-друге, необхідне посилення стримувального ефекту санкцій, передбачених за порушення авторського права і суміжних прав, що сприятиме зменшенню кількості відповідних правопорушень під загрозою посиленої відповідальності.
Зазначена декриміналізація незаконного використання контрольних марок пов’язана із системними змінами законодавства. Так, 05.01.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних».
Контрольна марка – це спеціальний самоклейний знак одноразового використання із спеціальним голографічним захистом. Вона засвідчувала дотримання авторських і (або) суміжних прав і надавала право на розповсюдження примірників творів. Право на одержання контрольних марок мали імпортери, експортери та відтворювачі примірників творів. Роздрібна торгівля примірниками творів, не маркованих контрольною маркою, заборонялась.
Водночас, як зазначається на офіційному сайті Президента України, використання контрольних марок як механізму протидії незаконному поширенню примірників творів себе вичерпало та розглядається радше як перешкода діяльності добросовісних виробників і розповсюджувачів цього виду продукції. Тепер правовласники матимуть змогу обирати новітні, більш сучасні, індивідуальні (ексклюзивні) способи захисту копій, які поширюються на матеріальних носіях.
Загалом такий підхід свідчить про послідовність законодавця та адаптування законодавства до сучасних потреб та умов. З іншого ж боку, ці положення Закону фактично дублюють норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних», який був прийнятий раніше і вже рік як набрав чинності.
Що ж до обґрунтування законодавцем необхідності посилення санкцій за порушення авторських та суміжних прав, то варто зауважити наступне. Очевидною є спроба зробити більш ефективною систему захисту авторських та суміжних прав в Україні, проте питання, чи вона вдала, залишається відкритим.
У своєму висновку до проєкту цього Закону Головне науково-експертне управління наводить сумну статистику. Згідно з даними звіту судів першої інстанції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення за 2020 рік, у 2020 році надійшло 10 справ про адміністративні правопорушення (у тому числі у звітному році – 6 справ) за
ст. 51-2 КУпАП усього, розглянуто 7 справ, накладено адміністративних стягнень за порушення ст. 51-2 КУпАП – 4, закрито 3 справи.
Звісно ж, порушень авторських прав набагато більше, проте, як свідчить статистика, до відповідальності притягується мізерна кількість правопорушників. Водночас законодавець замість того, аби вдосконалити методи та способи притягнення до відповідальності, розробити дієву систему виявлення та попередження правопорушень, вирішує боротись із ними шляхом посилення кримінальної відповідальності.
Крок до євроінтеграції?
Побудова ефективної системи охорони прав інтелектуальної власності є важливим кроком на шляху до євроінтеграції. Вказана ефективність може полягати у адаптації законодавства до нових суспільних реалій, і в цьому контексті прийняття окремих положень аналізованого Закону є позитивним заходом.
Разом з тим Закон містить низку суттєвих недоліків як з точки зору юридичної техніки, так і з точки зору загальної доцільності прийняття окремих положень.
Одним із основних регулятивних актів ЄС у сфері авторського права є Директива 2001/29/EC від 22.05.2001 (InfoSoc), відповідно до якої держави-члени повинні передбачити ефективні санкції та засоби правового захисту за порушення прав та обов’язків, як викладено в цій Директиві. Вони повинні вжити всіх необхідних заходів для забезпечення застосування цих санкцій і засобів захисту. Передбачені таким чином санкції мають бути ефективними, пропорційними та стримуючими, а також мають включати можливість вимагати відшкодування збитків та/або судової заборони та, у відповідних випадках, подати заяву на конфіскацію матеріалів, що порушують авторські права.
Таким чином, метою українського законодавця з точки зору гармонізації українського та європейського законодавства має бути забезпечення ефективних, пропорційних та стримуючих санкцій за порушення авторських та суміжних прав, а посилення відповідальності за такі порушення має супроводжуватись і іншими змінами.