Відомство з патентів і торгових марок США (USPTO) 30 листопада 2023 року оголосило про запуск пілотної програми, спрямованої на сприяння інноваціям у галузі напівпровідників шляхом прискорення експертизи відповідних заявок на винаходи. Програма покликана підтримати цілі Закону президента Байдена «Про створення корисних стимулів для виробництва напівпровідників (CHIPS) та науки» (Creating Helpful Incentives to Produce Semiconductors (CHIPS) та Science Act) - Закон про чіпи та науку, який було підписано у серпні 2022 року.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
«Наша мета в межах цієї програми - швидше доставити споживачам більш передові технології, одночасно знижуючи нашу залежність від іноземних поставок напівпровідникових чіпів», - заявила директор USPTO Кеті Відал (Kathi Vidal).
Закон про чіпи та науку надав 280 мільярдів доларів федерального фінансування для заохочення внутрішнього виробництва напівпровідникової продукції в Сполучених Штатах, а також для фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських проєктів у передових технологічних галузях, таких як квантові обчислення та штучний інтелект. Закон також передбачає інвестиції у розмірі $10 млрд у розвиток регіональних інноваційно-технологічних хабів та започатковує інші програми, що підтримують освітні програми в галузі науки, технологій, інженерії та математики (STEM).
Згідно з пресрелізом Відомства, воно почне приймати петиції за програмою 1 грудня 2023 року, а пілотний проєкт триватиме до 2 грудня 2024 року «або доти, доки USPTO не прийме 1000 клопотань, що підлягають задоволенню, залежно від того, яка з них буде досягнуто раніше».
«Закон про чіпи та науку - це унікальна можливість стимулювати нову хвилю американських інновацій, захистити нашу національну безпеку та зберегти нашу глобальну економічну конкурентоспроможність», - заявила міністр торгівлі Джина Раймондо.
Відповідні заявки включатимуть заявки на винаходи, які «збільшують виробництво напівпровідникових пристроїв, знижують витрати на виробництво напівпровідників і зміцнюють ланцюжок поставок напівпровідників». Крім того, заявка «має містити принаймні одну формулу винаходу, яка охоплює процес або пристрій для виробництва напівпровідникового пристрою і яка відповідає одній або декільком технічним концепціям, що містяться в H10 (напівпровідникові пристрої; Електричні твердотільні пристрої, не передбачені іншим чином) або H01L (напівпровідникові прилади, що не підпадають під клас H10) у системі Спільної патентної класифікації (CPC)».
«Кваліфікаційні заявки передаватимуться поза чергою на розгляд (з наданням особливого статусу) до прийняття першого рішення. Кандидати не зобов'язані задовольняти поточні вимоги прискореної екзаменаційної програми або пріоритетної екзаменаційної програми, щоб кваліфікуватися», - йдеться у пресрелізі.
Клопотання про видачу спеціального посвідчення має засвідчувати, що:
1. Заявник добросовісно вважає, що заявлений винахід (винаходи), що відповідає технологічним вимогам пілотної програми, покращує виробництво напівпровідникових приладів.
2. Процес або пристрій, що охоплюється заявленим винаходом (винаходами), що відповідає технологічним вимогам пілотної програми, розкривається у специфікації як призначене в першу чергу для виробництва напівпровідникових приладів.
3. Заявник добросовісно вважає, що прискорена експертиза заявки позитивно вплине на галузь виробництва напівпровідників, наприклад, збільшить виробництво напівпровідникових пристроїв, знизить витрати на виробництво напівпровідників або підвищить стійкість ланцюжка поставок напівпровідників.
4. Винахідник або якийсь винахідник не був зазначений як винахідник або співавтор винаходу більш ніж у чотирьох інших непопередніх заявках, в яких було подано клопотання про створення спеціальних в рамках цієї пілотної програми.
«Прискорена експертиза патентних заявок, пов'язаних з виробництвом напівпровідникових пристроїв, прискорює виведення ключових інновацій на ринок і зміцнює ланцюжок поставок у нашій країні, - заявила директор USPTO Кеті Відал. - Від інновацій у телефонах до автомобілів та інших повсякденних пристроїв наша мета в межах цієї програми полягає в тому, щоб швидше доставити більш передові технології в руки споживачів, одночасно знижуючи нашу залежність від іноземних поставок напівпровідникових чіпів».
Закон про чіпи та науку, особливо положення, спрямовані на заохочення внутрішнього виробництва та програм НДДКР, був прийнятий значною мірою через побоювання законодавців з приводу спроб Китаю стати домінантною технологічною силою у світовій економіці. Справді, як китайські державні ЗМІ, так і урядовці публічно піддали різкій критиці ухвалення законопроєкту Сполученими Штатами, назвавши зусилля Америки щодо ізоляції Китаю від глобального технологічного розвитку регресивними та свідченням «зростаючої нестачі впевненості в собі» у здатності Америки чесно конкурувати.
Зазначимо, що світовий попит на чіпи зростає дуже швидко, зі зростанням потреби в інтелектуальних та підключених пристроях. У нещодавньому звіті McKinsey Semiconductor Report прогнозується, що близько 70% глобального зростання виробництва напівпровідників забезпечуватиметься лише трьома галузями: автомобілебудування, обчислення та зберігання даних, а також бездротовий зв'язок. Число патентів на напівпровідники, поданих у США, було найвищим. Проте більшість цих патентів було отримано у країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону чи ЄС. У порівнянні з патентними заявками на виробництво напівпровідникових мікросхем фактичне виробництво мікросхем у США демонструє величезну невідповідність з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону. У той час як у країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону виробництво мікросхем знаходиться на високому рівні, а заявок на патенти на мікросхеми менше.
Нещодавно в ЄС було прийнято новий закон «Європейський закон про мікросхеми» - (EU Chips Act- Закон про чіпи), який покликаний зміцнити лідерство Європи в галузі напівпровідникових технологій та збільшити виробництво мікросхем. Закон про чіпи був підписаний 18 квітня 2023 року Європейським парламентом та державами-членами ЄС для збільшення постачання напівпровідників. Його прийняття підвищить стійкість та покращить технологічний суверенітет у ЄС у галузі напівпровідникових пристроїв.
Нині у світі щорічно виробляється близько 1 трильйона мікрочипів, проте на частку ЄС припадає виробництво приблизно 10% чіпів. Закон було ухвалено з метою збільшити цю частку ринку до 20% до 2030 року. В останні роки ЄС зіткнувся з нестачею напівпровідників, які є життєво важливими для сучасних технологій. Для реалізації закону буде залучено 43 мільярди євро державних та приватних інвестицій у перспективний ринок напівпровідників ЄС.
Згідно з оцінками експертів інструменти штучного інтелекту (ШІ) домінуватимуть у розробці мікросхем, оскільки складність процесорів зростає в геометричній прогресії, наголошується також на необхідності міждисциплінарної співпраці для покращення дизайну чипів.
Зауважимо, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» стратегічними пріоритетними напрямами інноваційної діяльності на 2011-2023 роки є: 1) освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії; 2) освоєння нових технологій високотехнологічного розвитку транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіа- i суднобудування, озброєння та військової техніки; 3) освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення і з'єднання, створення індустрії наноматеріалів та нанотехнологій; 4) технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу; 5) впровадження нових технологій та обладнання для якісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики; 6) широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища; 7) розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки.
Згідно зі ст. 6 п. 3 цього Закону одним із заходів для реалізації середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності є першочерговий розгляд заявок на винаходи, що відповідають середньостроковим пріоритетним напрямам загальнодержавного рівня. Однак ця норма Закону багато років не працює. Зараз час від подання заявки до отримання патенту на винахід складає понад два роки. Очевидно, що Україна повинна використати закордонний досвід прискореної експертизи заявок на винаходи.
Використані джерела
1. Semiconductor Technology Pilot Program. Semiconductor Technology Pilot Program | USPTO
2. USPTO announces Semiconductor Technology Pilot Program in support of CHIPS for America Program. USPTO announces Semiconductor Technology Pilot Program in support of CHIPS for America Program | USPTO.
3. Tech war: China condemns US Chips and Science act amid headwinds in semiconductor self-sufficiency. Tech war: China condemns US Chips and Science act amid headwinds in semiconductor self-sufficiency | South China Morning Post (scmp.com).