01 січня 2023 р. набув чинності новий Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 01.12.2022 № 2811-IX (далі по тексту Закон про авторське право), який суттєво вплинув на забезпечення та реалізацію освітнього процесу. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Потрібно зазначити, що Закон про авторське право вніс у правове поле освітнього процесу не тільки позитивні зміни, але й негативні. До основних позитивних змін можна віднести: 1) вільне використання коротких уривків об’єктів суміжних прав як ілюстрацій для забезпечення та реалізації освітнього процесу (п. 2 ч. 2 ст. 43 Закону про авторське право); 2) вільне відтворення в електронній (цифровій) формі, інтерактивне надання доступу до правомірно оприлюднених статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів як ілюстрацій для дистанційного навчання (п. 4 ч. 2 ст. 43 Закону про авторське право). Однак ці позитивні зміни мають деякі недоліки. По-перше, в законі не вказані об’єкти, у яких можуть використовуватися короткі уривки об’єктів суміжних прав як ілюстрації, що ускладнює застосування норми закону про вільне використання коротких уривків об’єктів суміжних прав. Потрібно зазначити, що такими об’єктами можуть бути видання, програми організацій мовлення, звукозаписи чи відеозаписи навчального характеру. По-друге, при дистанційній формі навчання вільно можуть відтворюватися тільки літературні твори, що ускладнює викладання навчального матеріалу, оскільки зазвичай у навчальному процесі використовуються ще й художні твори (малюнки, фотографічні та картографічні твори, зображення об’єктів творів архітектури та образотворчого мистецтва). До негативних змін слід віднести: (1) не поширення норми закону про вільне використання літературних і художніх творів як ілюстрації на друковані видання; (2) виключення видавців із кола осіб, які можуть вільно використовувати літературні та художні твори як ілюстрації в електронних (цифрових) навчальних виданнях. Більш детально про ці проблеми у статті «Про умови ілюстрування навчальних видань за новим законом про авторське право» ("Юридична Газета" від 08.05.2023). Потрібно зазначити, що негативні наслідки змін у забезпечення та реалізацію освітнього процесу можуть бути виправленні, оскільки у Верховній Раді зареєстрований проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про авторське право і суміжні права" для забезпечення та реалізації освітнього процесу» № 10082 від 22.09.2023 р. (далі по тексту - Законопроєкт № 10082). Для того, щоб оцінити негативні наслідки змін про вільне використання літературних і художніх творів як ілюстрації у друкованих навчальних виданнях, розглянемо вільне використання творів у навчальних виданнях до 01 січня 2023 року та після цієї дати, а Законопроєкт № 10082 використовуємо як лакмусовий папірець, який дозволить побачити реальні можливості розв'язання наявних проблем. До 01 січня 2023 року дозволялось вільне використання літературних і художніх творів як ілюстрації в обсязі, виправданому поставленою метою, у виданнях, програмах організацій мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру (п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 № 3792-XII). На мою думку, ця норма закону було практично ідеальною, оскільки дозволяла вільно використовувати літературні та художні твори у друкованих і електронних виданнях. Зображення творів образотворчого мистецтва також можна було використовувати як ілюстрації у виданнях, програмах організацій мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру, оскільки такі твори належать до художніх творів. Однак ця норма закону, на мій погляд, мало один недолік: до видань навчального характеру можна було віднести видання, які не використовувалися для забезпечення та реалізацію освітнього процесу, наприклад, видання з кулінарними рецептами, гри в карти, шахи. З 01 січня 2023 р. вільне використання літературних і художніх творів як ілюстрації у друкованих навчальних виданнях (підручниках і навчальних посібниках) стало неможливим, оскільки Законом про авторське право це не передбачено. Зараз використання літературних і художніх творів як ілюстрації у друкованих підручниках і навчальних посібниках у період дії авторського права здійснюється тільки з дозволу осіб, яким належать майнові права на твір. Оскільки видавництва вимушені отримувати дозвіл на використання творів як ілюстрації у підручниках та інших навчальних виданнях, то неминуче збільшується собівартість цих видань за рахунок збільшення виплати винагороди особам, яким належать майнові права на такі твори. Потрібно зазначити, що підручники закуповуються за бюджетні кошти. Оскільки тепер складно сказати, на скільки реально підвищується ціна на підручники, то спробуємо спрогнозувати рівень цього підвищення через збільшення розміру винагороди авторам ілюстрацій, скориставшись Постановою КМ України «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав» від 18.01.2003 р. №72 (далі Постанова). До 01 січня 2023 року автором підручника підбиралися для вільного використання ілюстрації з інших видань або матеріалів. За ці ілюстрації автору підручника додатково виплачувалася винагорода у розмірі 25 процентів від мінімальної ставки винагороди (роялті) за текст твору (пункт в) частина 1 розділ Е «Ілюстрації» додатку 5 Постанови). Оскільки з 01 січня 2023 р. ілюстрації використовуються з дозволу автора, то автору ілюстрації виплачується винагорода в розмірі 100 процентів мінімальної ставки винагороди (роялті) за текст твору (підпункт а) пункту 1 розділу Е «Ілюстрації» додатку 5 Постанови). Таким чином, витрати видавництва на виплату винагороди (роялті) за використання ілюстрацій з 01 січня 2023 р. зростуть на 75 (100 – 25) відсотків. Для того, щоб ці відсотки перетворити на гривні, зробимо приблизний розрахунок збільшення розміру винагороди за ілюстрації, скориставшись умовним підручником "Я досліджую світ", в якому ілюстрації займають приблизно 50% обсягу. Припустимо, що у підручнику 3 авторських аркушів тексту, а ілюстрації займають площу 9 тис. кв. сантиметрів. Необхідно зазначити, що для розрахунку винагороди до 1 авторському аркушу тексту дорівнюється 3 тис. кв. сантиметрів ілюстрацій (п. 2 розділу Е додатку 5 Постанови). До 01 січня 2023 р. автору підручника виплачувалася винагорода у розмірі 1,5 мінімальної заробітної плати за 1 авторських аркушів (п. 7 розділу Б додатку 5 Постанови). При мінімальній заробітній платі у 6700 грн автору підручника виплачувалася винагорода за текст у розмірі 20 103 (6700 × 3 авторських аркуші) грн. За ілюстрації йому виплачувалося ще 5025,75 (20103 × 0,25) грн. Разом автор підручника отримував 25 128,75 грн. З 01 січня 2023 р. автору цього ж підручника за тієї ж мінімальної заробітної плати виплачується винагорода у розмірі 20 103 грн. Крім цього, автору ілюстрацій виплачується винагорода також у розмірі 20 103 грн. Разом автори отримують 40 206 грн. Як видно з розрахунків, маємо суттєве зростання собівартості підручників. У зв’язку з тим, що підручники у PDF форматі є електронним аналог друкованого видання (п. 3.7 ДСТУ 7157:2010), то вільне використання творів як ілюстрації в електронних аналогах друкованого видання також неможливо. Потрібно зазначити, що Законопроєктом № 10082 відновлюється вільне використання літературних і художніх творів як ілюстрації у друкованих навчальних виданнях і електронних аналогах друкованих видань тільки в освітньому процесі, що виключає розповсюдження норми про вільне використання творів як ілюстрації на видання навчального характеру, які не використовуються в освітньому процесі, а саме на видання з гри в карти, шахи тощо. Переходимо до іншої проблеми, а саме до виключення видавців із кола осіб, які можуть вільно використовувати літературні та художні твори як ілюстрації в електронних (цифрових) навчальних виданнях. Відповідно до Закону про авторське право видно (пункт 2 ч. 2 ст. 22) здійснювати вільне використання творів як ілюстрації в електронних (цифрових) навчальних виданнях мають право тільки суб’єктами освітньої або наукової діяльності. Оскільки видавництва не є суб’єктом освітньої та наукової діяльності, то вони виключені із процесу підготовки та видання електронних (цифрових) навчальних видань. Потрібно зазначити, що тільки видавництва мають в штаті редакторів, художників та інших спеціалістів, здатних підготувати навчальні видання, які відповідають сучасним вимогам. З кожним таким видавництвом співпрацюють десятки авторів підручників і навчальних посібників. Законопроєкт № 10082 вносить зміни до пункту 2 ч. 2 ст. 22 Закону про авторське право, які повертають видавництву права на вільне використання творів як ілюстрації в електронних (цифрових) навчальних виданнях. У зв’язку з тим, що до навчальних видань відносяться хрестоматії, то слід звернути увагу на те, що Законопроєкт № 10082 повертає норму закону про вільне використання літературних творів у збірниках навчального характеру в обсязі, що не перевищує в цілому одного авторського аркуша з творів одного автора. Аналогічна норма була в ЦК УРСР (п. 2 ч. 1 ст. 489) і діяла до 1994 р., тобто до набрання чинності Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 № 3792-XII. Вірші та твори з об'ємом менше одного авторського аркуша використовуються у хрестоматіях у період дії авторського права з дозволу осіб, яким належать майнові права на такі літературні твори. Більш детально про проблему зі збірниками навчального характеру у статті «Чи можна видати хрестоматію без порушень авторського права?» ("Юридична Газета" від 04.08.2023). Висновок Чинний Закон про авторське право має ряд недоліків, які ускладнюють забезпечення освітнього процесу навчальними виданнями. Однак є Законопроєкт № 10082, який відновлює деякі обмеження прав авторів у сфері освіти на користь суспільства.
22 листопада 2023, 16:43