За останні роки характер міграції в Україну та міграційне законодавство зазнали значних змін, що відображають поточну ситуацію в країні та нові виклики, з якими стикаються як держава, так й іноземці. Розглянемо ключові тенденції.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
1. Зменшення трудової міграції на початку війни. У 2022–2023 роках спостерігалося суттєве зменшення кількості іноземців, які приїжджали на роботу. Така зміна безпосередньо пов’язана з активною фазою війни, а також її наслідками у вигляді економічної нестабільності, скорочення робочих місць і закриття багатьох підприємств.
2. Новий розквіт трудової міграції. 2024 рік демонструє збільшення запитів від великих підприємств на залучення іноземної робочої сили, що насамперед пов’язано із посиленням правил військового обліку та мобілізації і загальною нестачею трудового ресурсу в Україні. І цей тренд буде присутнім і надалі через збільшення кількості вакансій і неможливість їх покриття за рахунок українців.
3. Прибуття в Україну волонтерів. У 2022 році значно зросла кількість іноземних волонтерів, які прибули для допомоги українським громадським організаціям, що відображає глобальну солідарність і підтримку України світом під час війни. Іноземні волонтери долучаються до надання доставки гуманітарної допомоги, беруть участь у відновленні інфраструктури та підтримці постраждалих від війни, навчають українських військових і долучаються до війська.
4. Зростання кількості працівників неурядових організацій. З 2023 року збільшується кількість іноземців, які приїжджають для роботи у представництвах іноземних неурядових організацій (НГО). Крім цього, велика кількість НГО відкрили свої нові представництва в Україні і релокували своїх працівників до нашої держави. Це пов’язано з активізацією міжнародної допомоги та зусиль з відновлення України. Іноземні НГО розширюють свою діяльність, залучаючи фахівців з різних країн для реалізації гуманітарних проєктів. Найчастіше такі працівники вже мали досвід роботи в умовах війни, природних катастроф чи інших надзвичайних ситуацій. Зазвичай діяльність іноземних НГО спрямована на надання гуманітарної допомоги, контроль за використанням гуманітарної допомоги, підтримку відновлення країни, а також цивільного населення та військових.
5. Приватні інвестори. Попри складну ситуацію, збільшується кількість приватних інвесторів, що мігрують в Україну та цікавляться інвестиціями у нерухомість й оборонне виробництво. Така тенденція пов’язана з тим, що іноземні інвестори вбачають велику перспективу в післявоєнному відновленні України, і дехто готовий навіть не чекати закінчення бойових дій. У другій половині 2023 року — на початку 2024-го троє наших клієнтів із США здійснили інвестицію та ініціювали процес імміграції в Україну на цій підставі.
6. Зростання кількості запитів на вихід із громадянства України. На жаль, останнім часом одним із найпопулярніших запитів серед громадян України до юристів у сфері міграційного права є питання виходу з громадянства України. Однак реалізація цього права наразі неможлива, адже для оформлення заяви про вихід із громадянства потрібно закінчити процедуру виїзду на постійне місце проживання за кордон, зокрема знятися з військового обліку та фізично виїхати з України. Збільшення кількості запитів зумовлене, серед іншого, посиленням мобілізації, а також обмеженням надання консульських послуг військовозобов’язаним.
7. Зростання запитів на громадянство та посвідки. Водночас збільшилася кількість запитів на консультації та супровід процедур отримання громадянства України або посвідок на постійне проживання від української діаспори із США, Канади, Австралії та Ізраїлю, що свідчить про бажання підтримати Україну та повернутися до своїх коренів. Так, ми досить часто стикалися із ситуацією повернення дітей українських мігрантів для служби в ЗСУ.
Позитивні тенденції в міграційному законодавстві
По-перше, у жовтні 2022 року Кабінет Міністрів України врегулював питання дійсності посвідок на тимчасове проживання, що втратили свою чинність під час війни. Так, всі посвідки, строк чинності яких сплив за період воєнного стану, вважаються дійсними до кінця воєнного стану та можуть бути обміняні з пропуском передбачених законодавством строків, але не пізніше 30 днів з моменту закінчення правового режиму воєнного стану. Ця постанова хоча і є прикладом позитивних змін у законодавстві, але, на наш погляд, держава не забезпечила необхідне швидке реагування на патову ситуацію, в результаті чого понад вісім місяців іноземці знаходилися у правовій невизначеності.
По-друге, у січні 2024 року Президент України подав до Верховної Ради України проєкт Закону №10425 про множинне громадянство, що передбачає внесення змін до Закону України «Про громадянство України». Законопроєктом пропонується дозволити множинне громадянство громадянам низки країн, зокрема США, Канади, країн ЄС і Японії. Раніше такі іноземці мали вийти зі свого громадянства після набуття українського. Ми вітаємо таку ініціативу, адже вона нарешті дозволить закордонним українцям отримати українські паспорти і повною мірою реалізувати свої можливості й плани в нашій державі.
На жаль, перелік країн, громадяни яких можуть набути громадянство України, залишивши при цьому свій поточний паспорт, є недостатньо широким і не враховує такі країни, як Казахстан, Ізраїль, Австралія та Нова Зеландія, діаспора в яких є достатньо великою та активною у підтримці й прагненні до розвитку України.
Наразі головним питанням, що турбує іноземців, які планують після прийняття Закону подавати документи на громадянство України, є військовий обов’язок. На нашу думку, потрібно передбачити певний перехідний період для осіб, що набувають громадянство України. До моменту розв’язання цього питання в позитивному ключі цей проєкт Закону не має перспектив щодо практичного втілення.
По-третє, внесено зміни до Закону України «Про імміграцію». Відтепер іноземці, що перебували в Україні безперервно протягом п’яти років на підставі посвідок на тимчасове проживання, матимуть право на отримання дозволу на імміграцію і посвідки на постійне проживання. Адже раніше поширеними були випадки, коли іноземці законно проживали в Україні протягом тривалого часу, щороку поновлюючи свої тимчасові посвідки, але не мали підстав, щоб залишитися на постійне проживання. Крім цього, вказаними змінами було скорочено строки розгляду заяв на імміграцію в Україну, дещо спрощено та осучаснено процедуру.
Негативні тенденції в міграційному законодавстві
По-перше, з жовтня 2023 року введено іспит з історії та знання Конституції як умову для прийняття в громадянство. Порядок набрав чинності лише 1 червня 2024 року. Тобто з жовтня 2023-го до червня 2024 року особи не могли подати документи на прийняття в громадянство України через те, що не було порядку складання такого іспиту. Це створило правову невизначеність для багатьох іноземців, які планували отримати громадянство, і викликало критику з боку правозахисних організацій.
По-друге, не врегульовано питання легалізації іноземців, які розірвали свої контракти на службу в ЗСУ. На час дії контракту вони вважаються такими, що перебувають легально, але після його розірвання мають за загальним правилом лише сім днів на залишення території України. Тобто закінчивши свою службу за контрактом, іноземець має поїхати з України в строк, не більший за сім календарних днів. Для них не передбачено ніякого перехідного періоду абощо. Наприклад, держава могла б документувати таких іноземців посвідкою на тимчасове проживання хоча б на пів року або рік після закінчення ними служби. Цей час надав би їм змогу відновитися та визначитися із підставами щодо подальшого проживання в Україні.
Винятком є іноземці, що прослужили або прослужать не менше трьох років. Для них у ЗУ «Про громадянство України» передбачено можливість подати документи на прийняття до громадянства України, але знову ж таки, на весь період розгляду документів, а він може бути достатньо довгим, їм не надається ніякого легального статусу.
По-третє, Україна не пропонує варіантів легалізації для іноземців, чиї паспорти не можуть бути обміняні через політичні переслідування в країні їх походження. На відміну від Польщі та Чехії, які видають проїзні документи на заміну прострочених паспортів іноземців, наша держава не має аналогічних механізмів, що ускладнює життя таких іноземців і ставить їх у вразливе становище.
По-четверте, введено процедуру щодо перевірки фіктивності шлюбу під час імміграції в Україну, якою передбачено, що іноземці, які подали документи на імміграцію в Україну на підставі шлюбу з громадянином України або з іноземцем, що має посвідку на постійне проживання в Україні, а також їхні другі половинки мають пройти співбесіду і тестування. З одного боку, така зміна покликана відсіяти іноземців, що використовують шлюб як механізм для легалізації в Україні. А з іншого — пара повинна досягнути 97% правильних відповідей під час тестування, що, на нашу думку, є достатньо високою планкою та може слугувати додатковим бар’єром для документування іммігрантів, а отже, таке нововведення може нести корупційні ризики.
Висновки
Міграційні тенденції в Україні за 2022–2024 роки відображають складну картину, де економічні виклики, воєнні реалії та міжнародна підтримка переплітаються в єдине ціле. З одного боку, позитивні зміни в міграційному законодавстві, як-то: передбачення права на імміграцію для осіб, що проживали тривалий час на підставі посвідок на тимчасове проживання в Україні, та врегулювання питання дійсності посвідок на тимчасове проживання під час воєнного стану, полегшують міграційні процеси. З іншого — є значні проблеми: відсутність можливостей для легалізації іноземців після розірвання контрактів із ЗСУ та нові бар’єри для отримання громадянства.
Україні варто продовжувати вдосконалювати законодавчу базу, забезпечуючи права та інтереси іноземців, а також створювати сприятливі умови для залучення інвестицій, закордонних українців та іноземних фахівців.