На сьогодні суди загальної юрисдикції мають досить низький рівень довіри суспільства щодо об’єктивності, неупередженості та законності їхніх рішень. Така недовіра викликана неоднаковим застосуванням положень кримінального та кримінального процесуального закону, а також відсутністю притягнення до кримінальної відповідальності топ-чиновників за отримання неправомірної вигоди.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Навіть показові справи щодо притягнення до відповідальності дрібних корупціонерів не змінюють рівень довіри до судів загальної юрисдикції як до органу, що здійснює правосуддя у корупційних справах.
У зв’язку з цим виникає потреба у створенні суду, що здійснюватиме правосуддя у справах, які підслідні Національному антикорупційному бюро України. Створення такого суду має призвести до швидкого, ефективного та законного способу вирішення проблеми відсутності вироків щодо корупціонерів вищої ланки, а також є необхідною умовою для успішної боротьби з корупцією в Україні.
У червні 2016 р., під час ухвалення в парламенті змін до Конституції України в частині правосуддя, вперше заговорили про створення Вищого антикорупційного суду України. Президент Петро Порошенко, виступаючи перед парламентом, зазначив про те, що саме судова реформа є однією з найбільш важливих у країні. Тому вже через місяць Президент підписав закон «Про судоустрій і статус суддів», яким передбачено, зокрема, створення Вищого антикорупційного суду.
Проект Закону про антикорупційні суди зареєстровано 01.02.2017 р. №6011 (далі – Проект Закону). Відповідно до положень проекту цього закону, Вищий антикорупційний суд входить до системи антикорупційних судів України та здійснює правосуддя як суд першої інстанції у справах, підслідних Національному антикорупційному бюро України, який аналізує, вивчає та узагальнює судову практику, а також інформує про результати узагальнення Антикорупційну палату, Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
Невизначена підслідність
Однак постає питання з приводу того, які ж саме справи підслідні Національному антикорупційному бюро України, та чи доцільно створювати окремий суд для розгляду таких справ.
Згідно з чинним КПК України, до підслідності Національного антикорупційного бюро України належать злочини, передбачені ст. 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (щодо працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1. Злочин вчинено:
- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України;
- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;
- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
- суддею, суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов’язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у п. 1-4, 5-11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»;
- особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище;
- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
- керівником суб’єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50%.
2. Розмір предмета злочину або завданої ним шкоди у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50%);
3. Злочин, передбачений ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 Кримінального кодексу України або у п. 1 цієї частини.
Прокурор, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, що проводяться детективами Національного антикорупційного бюро України, своєю постановою може віднести кримінальне провадження у злочинах, передбачених абз. 1 цієї частини, до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, якщо відповідним злочином було заподіяно чи могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам. Під тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння шкоди життєво важливим інтересам суспільства та держави, зокрема державному суверенітету, територіальній цілісності України, реалізації конституційних прав, свобод та обов’язків 3-х і більше осіб.
Детективи Національного антикорупційного бюро України з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів, які віднесені цією статтею до його підслідності, за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України та за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можуть також розслідувати злочини, які віднесені до підслідності слідчих інших органів.
У разі встановлення підрозділом внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України злочинів, передбачених ст. 354, 364-370 Кримінального кодексу України, які були вчинені службовою особою Національного антикорупційного бюро України (крім Директора Національного антикорупційного бюро України, його першого заступника та заступника), такі злочини розслідуються детективами зазначеного підрозділу.
Отже, до підслідності Національного антикорупційного бюро України належить порівняно невелика кількість злочинів. Саме цим можна пояснити, чому у суспільства виникає питання стосовно доцільності створення Вищого антикорупційного суду.
Загалом, ідея створення Вищого антикорупційного суду отримала різноманітні відгуки у суспільстві. Наприклад, Національне антикорупційне бюро України наполягає на необхідності його створення, натомість суспільство частково висловлює свою критику з приводу доцільності створення та ставить під сумнів можливість виконання Вищим антикорупційним судом покладених на нього завдань.
Така недовіра суспільства викликана тим, що на сьогодні відсутній новий склад досвідчених, висококваліфікованих та некорумпованих суддів, оскільки якщо до складу антикорупційного суду знову введуть суддів із таких самих судів загальної юрисдикції, це знову ж таки призведе до недовіри з боку суспільства.
Вимоги до «антикорупційного» судді
Відповідно до Проекту Закону, суддею Вищого антикорупційного суду, суддею Антикорупційної палати може бути призначений громадянин України, не молодший 30-ти та не старший 65-ти років, який має вищу юридичну освіту, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою, а також відповідає одній з таких вимог:
- має стаж роботи на посаді судді не менше ніж 10 років;
- має науковий ступінь у сфері права, стаж наукової роботи у сфері права щонайменше 10 років;
- має досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше 10 років;
- має стаж професійної діяльності на посаді прокурора 10 років;
- має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), відповідно до вимог, визначених п. 1-4 цієї частини, щонайменше 10 років.
Таким чином, на посаду судді Вищого антикорупційного суду, згідно з положеннями Проекту Закону, допускається суддя із суду загальної юрисдикції.
У вказаному проекті закону визначено, що не може бути призначений суддею Вищого антикорупційного суду, суддею Антикорупційної палати громадянин, який визнаний судом обмежено дієздатним або недієздатним; має хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню функцій зі здійснення правосуддя; має не зняту чи не погашену судимість. Не може претендувати на посаду судді особа, до якої відповідно до закону застосовується заборона обіймати відповідну посаду.
Не може бути призначено на посаду судді особу, яку раніше було звільнено з посади судді за порушення присяги, вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, порушення вимог щодо несумісності, порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна або у зв’язку з набуттям законної сили обвинувальним вироком щодо такої особи, крім випадків визнання в судовому порядку протиправним рішення про звільнення з цих підстав або скасування обвинувального вироку суду.
Також не може претендувати на посаду судді особа, яку раніше було звільнено з посади судді за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Можна зробити висновок, що вищевказані обмеження не позбавляють суспільство сумнівів щодо можливості забезпечення Вищого антикорупційного суду висококваліфікованими, об’єктивними та некорумпованими суддями.
Крім того, відповідно до Проекту Закону, у Вищому антикорупційному суді діє палата слідчих суддів. Судді цієї палати здійснюють повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, визначеному процесуальним законом. Судді палати слідчих суддів не мають права брати участь у розгляді справ по суті. Судді палати слідчих суддів, які постановляли ухвалу, не беруть участь у перегляді цієї ухвали в апеляційному порядку.
При цьому перегляд ухвал слідчих суддів, в тому числі про обрання запобіжного заходу, здійснюватиметься апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду. Судді цієї палати переглядають в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені відповідно до процесуального закону, за винятком тих, якими було закінчено розгляд справи по суті.
Незважаючи на те, що судді апеляційної палати не беруть участь у кримінальному провадженні як суд першої інстанції, а судді апеляційної палати, які раніше брали участь в ухваленні судового рішення, не беруть участь у його перегляді в апеляційному порядку, не зникають сумніви щодо об’єктивності такого перегляду ухвал слідчих суддів. Такі сумніви можна пояснити тим, що фактично перегляд ухвали слідчого судді буде здійснюватися тим самим судом.
Vox populi
Достатньо велика кількість громадян висловлюють думку з приводу того, що такі суди будуть діяти виключно за вказівкою Національного антикорупційного бюро України, що знову ж таки ставить під сумнів їх об’єктивність та взагалі можливість Вищого антикорупційного суду виконувати покладені на нього завдання. Також суспільство висловлює свою думку з приводу відсутності доцільності створення такого суду, оскільки кількісні показники справ, що будуть підсудні антикорупційному суду, наразі свідчить про відсутність необхідності його створення. Одна з основних думок, що звучить на тему створення Вищого антикорупційного суду, стосується того, що суспільство бажає, щоб усі суди в країні були некорумпованими, працювали швидко, ефективно та об’єктивно.
Водночас існують і позитивні відгуки щодо ідеї створення Вищого антикорупційного суду, які зводиться до того, що саме створення антикорупційних судів нарешті зможе показати суспільству активну та ефективну боротьбу з корупцією.
Однак зробити однозначні висновки щодо ефективності Вищого антикорупційного суду можна буде лише після отримання результатів його роботи. Сподіваємося, що вищий законодавчий орган та Президент України докладуть максимум зусиль, щоб створити всі умови, в яких Вищий антикорупційний суд зможе виконати покладені на нього завдання.