 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Після постійних ворожих обстрілів у повсякденний лексикон увійшли нові словосполучення, як-от планові, систематичні, ймовірні, погодинні, почергові, екстрені, аварійні відключення електроенергії, які змушують підлаштовувати робочі процеси під нові графіки.
Часто ймовірні відключення електроенергії обмежують робочий час до декількох годин на день, що так само призводить до затримки або невиконання взятих на себе зобов’язань за порушення яких встановлюються відповідні санкції.
А втім, чи можна вважати такі відключення (за графіком та без) форс-мажорною обставиною?
Обставини непереборної сили визначені як надзвичайні та невідворотні, які об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків відповідно до законодавчих та інших нормативних актів (п. 3.1 Регламенту ТПП).
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) визначаються такими 4-ма критеріями (п. 6.9. Регламенту ТПП):
-
надзвичайністю таких обставин (носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін);
-
непередбачуваністю обставин (їх настання та наслідки неможливо було передбачити, зокрема, на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов'язання або до настання податкового обов'язку);
-
невідворотністю (непереборністю) обставини (неминучість події та/або її наслідків);
-
причинно-наслідковим зв'язком між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов'язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).
Цивільний та Господарський кодекси України не містять чіткої регламентації підстав звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Наявні загальні норми про те, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ст. 617 ЦК України), а також, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ст. 218 ГК України).
Проте не можна вважати, що кожне відключення світла (за графіком чи за його межами) для кожного підприємства чи громадянина-споживача за будь-яким договором буде вважатися форс-мажорним. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово вказував на те, що такі обставини встановлюються для кожного конкретного випадку і кожний випадок потребує доведення. А обов’язок доведення існування форс-мажорних обставин та їх впливу на конкретне виконання встановленого обов’язку лежить на особі, яка допустила порушення.
Договірне регулювання вимкнення електроенергії
До запровадження обмежень COVID-19 та повномасштабної агресії країни-терориста сторони при укладанні договору не надто звертали увагу на положення щодо застосування наслідків форс-мажору або взагалі не включали такі положення до договорів. Зазвичай такий пункт містив декілька стандартних абзаців про те, що сторони не несуть відповідальності у разі невиконання, несвоєчасного або неналежного виконання будь-якого зобов’язання, якщо таке невиконання, несвоєчасне або неналежне виконання зумовлено виникненням та/або дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та зазначали про необхідність отримання сертифікату Торгово-промислової палати.
Однак часті ракетні атаки, які призводять до пошкодження об’єктів критичної інфраструктури, майна людей і бізнесу, повітряні тривоги підчас яких головною ціллю є безпека громадян; вимкнення водо-, електро-, інтернет постачання та інші події, які не залежать від нас, змусили все більше звертати увагу на такі умови в договорі, детально описувати обставини, які визнаватимуться сторонами форс-мажором, порядок повідомлення та підтвердження.
Сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через їхній надзвичайний характер є підставою для звільнення сторін від господарської відповідальності в разі порушення зобов'язання у зв'язку з цими обставинами, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин (ч. 4 ст. 219 ГК України).
За для власної безпеки і зменшенню можливих майбутній спорів з контрагентами, форс-мажорний пункт краще максимально розширити та деталізувати. Замість загальної фрази про «обставин непереборної сили» слід детально їх розтлумачити. Наприклад, вказати, що до обставин непереборної сили сторони відносять: пожежі, повені, землетрус або інші стихійні лиха, масові заворушення, війни, страйки, бунти, бойові та/або військові дії будь-якого виду, загальна військова мобілізація, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, окупація територій, блокади, ембарго, систематичні/планові/аварійні відключення електроенергії, водопостачання, введення комендантської години, оголошення повітряних тривог на території виконання договору, тривалі перерви в роботі громадського транспорту, які роблять неможливими виконання сторонами своїх зобов'язань. Для різних видів договорів є різні варіанти викладення форс-мажорного пункту. Універсальної формули не існує, тому практика копіювання положень розділу «Форс-мажор» з документу в документ зазвичай призводить до неможливості скористатись законним правом у випадку непередбачуваних подій.
Не слід забувати, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання зобов'язання (постанови Верховного Суду у справі № 922/2394/21 від 14.06.2022, у справі № 910/9258/20 від 01.06.2021).
Таким офіційним документом, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є сертифікат виданий ТПП України або регіональною ТПП (п. 3.3. ст. 3 Регламенту ТПП).
У договорі рекомендовано деталізувати компетентні на видачу сертифікату ТПП, строки повідомлення іншої сторони, право на розірвання договору.
Суддівський погляд на вимкнення електроенергії
Дослідивши ЄДРСР вбачається, що більшість судів стає на сторону осіб, які пропустили строк на подання відповідних процесуальних документів через постійні вимкнення електроенергії та поновлюють такий строк. Здебільшого «порушники строку» посилаються на обстріли, часті повітряні тривоги під час яких повинні перебувати у бомбосховищах для збереження життя і здоров’я та на планові/екстрені відключення електропостачання при яких за частую вимикається і інтернет зв’язок.
Як приклад, Товариство подаючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження посилалось на зміну режиму роботи у зв'язку з запровадженням воєнного стану, комендантську годину, віялові та екстрені вимкнення світла, велику кількість повітряних тривог, ракетні загрози, атаки дронами-камікадзе. Судова колегія Північного апеляційного господарського суду прийняла такі доводи і визнала причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними (ухвала від 16.01.2023 у справі № 910/14429/21).
Однак є випадки, коли тільки самого зазначення про відсутність світла та інтернету суддям недостатньо, оскільки не підтверджено належними доказами.
Так, у касаційній скарзі ДПС порушує питання поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що впродовж двох тижнів із-за значних пошкоджень «Теплових енергетичних підстанцій» у м. Києві застосовані екстрені відключення енергопостачання та додатково встановлені графіки відключень енергопостачання у всіх районах міста Києва та адреса знаходження скаржника не стала винятком для запровадження зазначених вище відключень. Через ці обставини робочий час фактично складався замість 8 годин приблизно 2-3 год. у день, що унеможливлювало вчасне виконання роботи. До того ж скаржник зазначає, що касаційна скарга була подана відразу після відновлення нормальної роботи енергопостачання за адресою позивача. Проте суд касаційної інстанції не прийняв такі доводи до уваги обґрунтувавши це тим, що посилання представника позивача на відключення енергопостачання в місті Києві, наявність лише 2-3 годин робочого часу у день, що унеможливлювало, на переконання скаржника, виконати роботу вчасно, то щодо цього Суд зауважує, що вказані скаржником обставини не носили постійного, безперервного характеру. Ба більше, Верховний Суд наголошує, що вказана обставина не може бути поважною причиною для невиконання скаржником своїх посадових обов'язків та звернення з касаційною скаргою повторно поза межами будь-яких розумних строків. Верховний Суд зазначає, що вказані скаржником обставини не звільняють від обов'язку його працівників належним чином виконувати передбачений обсяг функцій і фактично є питанням організації внутрішніх робочих процесів (ухвала від 10.01.2023 у справі №640/35366/21).
Інший приклад, коли особа подала заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду мотивуючи це тим, що Національна енергетична компанія «Укренерго» застосовує погодинні вимкнення електроенергії. До того ж під час сигналів «Повітряна тривога» забороняється робота підприємств, установ та організацій. З урахуванням наведеного просили пропущений строк поновити. Але Волинський окружний адміністративний суд вказав, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини, хронологія та послідовність дій позивача перед зверненням до суду свідчать про те, що цей строк був пропущений через відсутність зусиль позивача і належної старанності, особливо з огляду на його реальну обізнаність про наявність спірної постанови. Позивачем не надано суду і доказів відсутності електроенергії такої тривалості (протягом декількох днів або ж тижнів), щоб це завадило подати позов у встановлений законом строк. Щодо оголошення повітряної тривоги, суд визнав обставиною, яка є об'єктивною і не залежить від позивача і дійсно перешкоджає зверненню у цей час як до суду, так за отриманням правничої допомоги. Однак позивачем не надано доказів об'єктивної неможливості в найкоротший термін з моменту отримання оскаржуваної постанови звернутися за отриманням безоплатної вторинної правової допомоги та забезпечити подання позовної заяви у визначений законом строк з огляду на оголошення повітряних тривог (ухвала від 16.01.2023 у справі № 140/8521/22).
Хоча здебільшого судді із розумінням ставляться до ситуації, що склалася і визнають відключення електроенергії, води, повітряні тривоги форс-мажорними обставинами і поновлюють строки, проте такі мотивування пропуску краще підтверджувати допустимими та належними засобами доказування. Такими засобами можуть бути: інформація з вебсайту (сайт повітряних тривог), довідки від регіональних електромереж «ДТЕК», довідки від НЕК «УКРЕНЕРГО» та довідки від інших постачальників електроенергії, які засвідчать час, коли не було світла за вашою адресою.
Підсумовуючи, якщо обставини, що склалися, відповідають 4-м критеріям Регламенту ТПП та підтверджуються належними і допустимими доказами, то є всі шанси отримати найголовніший доказ для контрагента, а в подальшому і для суду – сертифікат ТТП, який засвідчить настання обставин непереборної сили у вигляді вимкнення електроенергії, що своїм наслідком призвело до затримки або невиконання взятих на себе зобов’язань.