 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Переусім у земельних відносинах варто відмітити зміни, які відбулися 1 січня 2024 року. В Україні запущено другий етап земельної реформи, згідно з якою розширився перелік суб’єктів, які можуть набувати у власність землю сільськогосподарського призначення. Ними стали юридичні особи. Відтепер вони мають право набувати у власність до 10 тис. га землі. Одночасно з цим збільшився ліміт на володіння землею і для фізичних осіб, які замість 100, тепер також можуть придбати до 10 тис. гектарів.
Право власності на землю для фізичних осіб можливе лише за наявності громадянства України. Юридичні особи, зареєстровані в Україні, можуть володіти землею, якщо їх бенефіціарними власниками не є іноземці.
Другий етап земельної реформи обіцяє принести багато нових цікавих судових рішень у майбутньому. Проте зараз пропоную розглянути чотири ключові позиції Верховного Суду, які вже сформувалися на сьогоднішній день і на які варто звернути увагу адвокатам у 2024 році.
1) Набуття чинності договором оренди землі (постанова ВП ВС від 18 квітня 2023 року у справі №357/8277/19)
Згідно з висновками, викладеними у судовому рішенні, укладений договір оренди земельної ділянки не є документом, що підтверджує речове право орендаря на користування нею, а є лише підтвердженням того, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Тобто право користування земельною ділянкою у орендаря виникає не з моменту укладення договору оренди, а з моменту проведення державної реєстрації речового права на оренду землі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Тому при вирішенні спорів, що виникають між орендарями земельних ділянок, суд віддає перевагу тому, хто зареєстрував своє речове право на землю, незалежно від того, який з орендарів уклав договір раніше.
2) Приватизація землі членами фермерського господарства (постанова Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №633/408/18)
У своїх висновках суд визначив, що члени фермерського господарства мають право приватизувати землю фермерського господарства лише у тому разі, якщо вони брали участь у створенні такого господарства. Іншими словами, якщо до складу фермерського господарства увійшла нова особа, вона вже не має права приватизувати ці землі.
3) Відсутність проєкту відведення земельної ділянки в архіві не може бути підставою для висновку про те, що він не розроблявся (постанова ВС КЦС від 22.05.2023 у справі №461/2315/19)
У цьому судовому спорі розглядалося питання порушення процедури відведення землі. Орган місцевого самоврядування звернувся до суду з позовом про визнання недійсним права власності відповідача на земельну ділянку, посилаючись на відсутність проєкту відведення цієї земельної ділянки в архіві. Суд дійшов висновку, що відсутність в архіві проєкту відведення землі не свідчить про те, що його не було на момент відведення цієї ділянки та зазначив, що відповідальність за розробку на той час такого проєкту покладалась на міську раду. Отже, суд визнав, що скасування реєстрації права власності та земельну ділянки на підставі відсутності проєкту в архіві є неправомірним.
4) Щодо заняття земельної ділянки водного фонду (постанова ВС КЦС від 25.05.2023 у справі №707/1593/18)
У цій справі особа зареєструвала за собою право власності на земельну ділянку, яка перебувала серед земель водного фонду. Земельний кодекс містить ряд винятків, коли це можливо, але у цьому разі реєстрація була незаконна. У зв’язку з цим прокуратура звернулась до суду з віндикаційним позовом, про витребування з чужого незаконного володіння майна. Однак суд відмовив у задоволенні позову, посилаючись на те, що належним захистом прав у цій справі буде подання позову про усунення перешкод у володінні та користуванні землею (негаторний позов).
Особа, приватизуючи земельну ділянку, розуміла, що це водний фонд і водний об'єкт і її незаконні дії не породжують права власності або володіння, тому угода, на підставі якої зареєстровано таке право власності, вважається нікчемною. Саме тому суд дійшов висновку, що належним захистом прав у цьому випадку буде вимога про витребування майна з незаконного володіння.