Останнім часом питань та інновацій щодо оподаткування діяльності адвокатів побільшало. Зрозуміло: усі чекали на реформу адвокатури – і дочекалися, тепер потрібно привести практику у відповідність до чинного законодавства, налагодити й відшліфувати процес здійснення адвокатської діяльності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Які ж практичні питання постали перед адвокатами з прийняттям нового Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»? У сучасних реаліях адвокатської практики розбиралася «Юридична газета»…
«Наш новий Закон уже рік регулює питання організаційноправових форм жорстко, передбачаючи лише три форми: індивідуальний адвокат, адвокатське бюро/об’єднання та юридична особа, – коментує ситуацію адвокат Ірина Кузіна. – Якщо ми говоримо про оподаткування індивідуального адвоката – усі знають, що від отриманого гонорару, наприклад, у сумі 8 тис. грн 2 тисячі йде на витрати, а з 6 тис. грн, які в нього залишилися, адвоката повинен сплатити єдиний соціальний внесок і 15% податку з доходів фізичних осіб».
Таким чином, у адвоката на руках після цього розрахунку залишається приблизно 45% від коштів, отриманих від клієнта.
21.11.2012 року видано Лист державної податкової служби щодо оподаткування доходів фізичних осіб, які проводять незалежну професійну діяльність. Цей документ начебто розроблявся за участі Асоціації адвокатів України. Порівняно з тим листом, який діяв раніше (від 04.10.2012 року), це прорив, хоча зазначений у ньому перелік витрат, які податківці вважають пов’язаними з адвокатською діяльністю, є не досить повним. Наприклад, поряд з витратами на оренду приміщення там не фігурують витрати на житловокомунальні послуги, які сплачуються за офіс, витрати на адвокатське самоврядування (внески), на помічників щодо ведення особової справи тощо.