Після початку воєнних дій на території України змінилося наше життя: як повсякденне, так і професійне. За три місяці ми пристосувалися до цієї реальності і поступово відновлюємо роботу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У березні фактично жоден суд не здійснював правосуддя, за винятком невідкладних питань (запобіжні заходи тощо). Ситуація цілком зрозуміла: приміщення деяких судів були пошкоджені ще в перші дні війни, в деяких судах судді та працівники долучилися до лав ЗСУ, інші були вимушені рятуватися і залишати свої домівки.
За інформацією Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини, понад 10 мільйонів осіб вимушено перемістилися за кордон та в інші регіони України.
Тим не менш правосуддя швидко «оговталося» та з квітня суди активно запрацювали: Верховний Суд розглядав справи в порядку письмового провадження, інші ж суди почали призначати дати судових засідань.
Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Конституційне право кожного на судовий захист є непорушним, навіть в умовах війни.
02.03.2022 р. Рада суддів України видала Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану: суди за можливості мають відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів); суди мають розглядати справи, які не є невідкладними, за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; суди мають виважено підходити до питань, пов’язаних з поверненням процесуальних документів, залишенням їх без руху тощо; суди мають продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.
Зараз правосуддя продовжують відправляти, судді працюють та адаптуються до нових, сподіваємось, тимчасових умов. І за таких обставин особливо актуальним є питання безпеки учасників судового процесу, суддів та працівників судів: зараз в Україні немає безпечного місця – ні в приміщенні суду, ні в офісному приміщенні.
У Верховній Раді 26 квітня було зареєстровано «Проект закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України (щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану)», № 7316. Метою прийняття проєкту закону є запровадження дієвих механізмів здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану, зокрема шляхом надання можливості здійснення повноважень секретаря судового засідання іншими працівниками апарату суду; можливості виконувати повноваження секретаря судового засідання дистанційно; можливості додаткового повідомлення учасників судового процесу про розгляд справи будь-якими можливими засобами, на всі відомі засоби комунікації (телефонограма, СМС-повідомлення, електронна пошта, повідомлення у месенджерах тощо), та через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України; а також шляхом розширення сфери застосування письмового провадження при розгляді судових справ у судах всіх юрисдикцій та шляхом поширення на період дії воєнного чи надзвичайного стану особливостей розгляду судових справ, аналогічних тим, які застосовувалися у зв’язку із введенням карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Дистанційний формат правосуддя працює ще з 2020 року, коли були введені карантинні обмеження: вже напрацьована схема повідомлення учасників провадження і направлення копій судових рішень, судових повісток тощо. Тепер ці засоби не обмежуються поштовим зв’язком, а направляються на електронну пошту, смс-повідомленнями, а також через оголошення розміщуються на офіційному вебпорталі судової влади України.
Портал «Електронний суд» дає можливість подавати до суду процесуальні документи – як первинні, так і заяви по суті справи та процесуальні зміни. Також користувач порталу може надавати електронні довіреності та ознайомлюватися із матеріалами справи, якщо працівники суду відсканували паперові документи справи.
Ефективним є введення системи відеоконференцзв’язку «EasyCon»: адвокати часто використовують цю систему для участі в судових засіданнях у режимі онлайн, не відвідуючи суд. Логічно, що ця система є більш зручною, ніж відеоконференція з приміщення суду, хоч і наближеного до офісу.
Введення воєнного стану для багатьох осіб унеможливило вчасне подання тих чи інших документів до суду. На початку війни популярною була позиція, що воєнний стан є поважною причиною для визнання пропуску процесуальних строків, однак зараз кожен суд виходить з поточної ситуації у відповідному регіоні. Проте спеціальна норма, яка передбачає, що воєнний стан є поважною причиною для пропуску строку, – відсутня, тому важливо документи подавати вчасно.
Саме в цій ситуації актуальним та незамінним є електронний цифровий підпис.
Електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.
Кваліфікований електронний підпис – це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Електронний цифровий підпис використовується в електронному документообігу, в електронній звітності для контролюючих органів, при отриманні державних послуг (відомості з державних реєстрів, подання заявок, звернень тощо), а також при взаємодії з судом.
Переваги кваліфікованого електронного підпису над звичайним очевидні: конфіденційність (документ не потрапить третім особам), неможливість підробки, захист цілісності документа (підписаний ЕЦП документ неможливо змінити).
Отримати підпис можна шляхом звернення до акредитованого центру сертифікації ключів (наразі таких центрів близько 20). Електронний підпис має вигляд окремого файлу або зберігається на захищеному носії, а строк його дії становить 1–2 роки, що також свідчить про зручність використання.
Нещодавно було запроваджено можливість підписання документів за допомогою сервісу «Дія.Підпис» у додатку «Дія» – так званого універсального ключа в смартфоні – для подання їх до суду.
Подавати заяви, клопотання та інші документи до суду можна було і раніше за допомогою ЕЦП шляхом направлення на електронну пошту суду. Тепер, зареєструвавшись у системі «Електронний суд», учасник справи може підписати документи за допомогою «Дія. Підпис» значно швидше і направити їх одразу з системи до суду (тобто, не використовуючи електронну пошту).
Окрім того, зареєструвавшись у системі «Електронний суд», після авторизації в підсистемі відеоконференцзв’язку, учасник справи може взяти участь у судовому засіданні онлайн, навіть перебуваючи за кордоном.
Отже, наявні механізми можуть забезпечити весь судовий процес для його учасника – від моменту подання позову до моменту набрання рішенням законної сили – в режимі онлайн, без необхідності відвідання приміщення суду.
Варто зазначити, що 03.05.2022 р. Верховний Суд ухвалив постанову у справі № 205/5252/19, в якій зробив висновок щодо використання ЕЦП, і зазначив, зокрема, що альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов’язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документа через електронний кабінет. Чинне процесуальне законодавство не забороняє учасникові справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов’язковим скріпленням таких документів власним електронним цифровим підписом учасника справи.