Вже місяць як увесь світ обговорює найдорожчий перехід футболіста з одного футбольного клубу до іншого, а саме бразильця Неймара з каталонської «Барселони» до паризького «Парі Сен-Жермен» (далі – «ПСЖ»).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Усіх хвилює сума відкупного, який було заплаченого за футболіста, що складає 222 млн євро. Для багатьох незрозумілими залишаються юридичні аспекти цього трансферу. Саме вони є родзинкою у цьому питанні, тому ми розібрали їх з позиції відповідних правових інструментів.
Основоположним документом, що визначає правила переходів гравців на міжнародному рівні (між футбольними асоціаціями, які знаходяться в різних країнах), є Регламент ФІФА зі статусу та трансферу футболістів (редакція 2016 р.). Це своєрідний закон, який визначає загальне правило про те, що контракт футбольного клубу з футболістом може бути розірвано за умови закінчення його строку або за взаємною згодою (ст. 13 Регламенту). У будь-якому іншому випадку сторона, яка розриває контракт в односторонньому порядку, несе значні фінансові та спортивні санкції.
При цьому зазначений Регламент нічого не говорить про форму та час надання такої згоди. Дуже часто під час підписання контракту футболіст та клуб узгоджують розмір відступних, виплачуючи які клуб фактично надає згоду на перехід футболіста до іншого клубу. Тобто до контракту включається свого роду клаузула активація, сплата відкупних, що надає право розірвати контракт без будь-яких негативних наслідків. Спортивний арбітражний суд у справі Al Gharafa S.C. & M. Bresciano v Al Nasr S.C. & FIFA (CAS 2013/A/3411) зазначив: «Відповідно до такого положення, одна сторона (як правило, клуб) погоджується наперед на те, що контракт може бути розірвано. Як результат, коли контракт ефективно розірвано, розірвання може вважатися таким, що ґрунтується на (попередній) згоді сторін. Таким чином, не має порушення та сторона, яка розриває контракт, не несе відповідальність у вигляді спортивних санкцій. Вона лише зобов’язана сплатити обумовлену суму, що є «відплатою» (або «ціною») за розірвання».
На практиці футбольні клуби включають занадто великі суми відкупного у такі клаузули. Отримання згоди футбольного клубу зменшити їх розмір стає хоча складною, але вирішуваною задачею. Водночас футболіст буде проти переходу до клубу, якщо у його контракті зазначатиметься занадто фантастична сума відкупного. У випадку з Неймаром так і сталося. Положення його контракту з «Барселоною» передбачали виплату 222 млн євро. Варто зазначити, що іспанське право взагалі зобов’язує включати до контрактів між футболістами та футбольними клубами такі положення про відкупне.
Щоб активувати положення контракту Неймара з ФК «Барселона», «ПСЖ» повинен був сплатити рекордну суму у 222 млн євро. Проте для паризького футбольного клубу була більш значна проблема ніж гроші, а саме правила УЄФА про фінансовий фейр-плей. Так, Регламент УЄФА з ліцензування клубів та фінансового «фейр-плей» передбачає максимальний розмір боргу клубу на сезон 2017-2018 рр. у розмірі 30 млн євро. Крім того, за недотримання цієї вимоги передбачені значні спортивні санкції (зокрема, заборона проводити трансфери гравців).
З огляду на значний розмір витрат на трансфер Неймара, «ПСЖ» мав проблему зі значним розміром боргу клубу на сезон 2017-2018 рр. Виходячи з інформації ЗМІ, у власників «ПСЖ» була ідея надати гроші безпосередньо Неймару, який самостійно викупив би свій контракт у ФК «Барселона». Однак такий варіант УЄФА публічно відхилила та зазначила, що вважатиме витрати на Неймара витратами паризького клубу та зарахує такі витрати у повному обсязі на сезон 2017-2018 рр.
«ПСЖ» знайшов юридичну можливість дотриматися вимог Регламенту УЄФА з ліцензування клубів та фінансового «фейр-плей» завдяки правилам відображення витрат у фінансовій звітності. Так, враховуючи, що контракт з Неймаром підписаний на 5 років, попри повну сплату 222 млн євро, «ПСЖ» у своїй звітності розбив цю суму на 5 років. Таким чином, клуб не лише зміг дотриматися вимог УЕФА, а ще й залишив можливість укладати нові надвеликі трансфери.
Правила регулювання футболу значно змінюються та ускладнюються, що вимагає від юристів пошуку креативних та більш складних рішень. Великі гроші у футболі лише обтяжують цей процес. Нові трансфери нестимуть нові виклики для всіх залучених сторін, а приклад з трансфером Неймара показує, що навіть найсуворіші правила мають лазівки.