Навіть практикуючому адвокату не відразу вдається вирішити питання про підсудність сімейного спору в інтересах свого клієнта, коли ця цивільна справа має в собі іноземний елемент, який виявляється в одній або кількох з таких форм:
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– коли хоча б одна особа – учасник правовідносин є громадянином України (позивач, відповідач, третя особа), але проживає за межами України, або іноземцем, особою без громадянства або юридичною особою іноземної держави;
– об’єкт спірних правовідносин не знаходиться на території України;
– юридичний факт, який впливає на створення, зміну або припинення правовідносини, відбувся або відбувається на території іноземної держави.
На допомогу у вирішенні цих проблемних питань став лист 16.05.2013 № 24754/0/413 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом».
Питання про підсудність цивільних спорів позовного провадження регулюється Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема Розділом 3, главою 1 «Підсудність». Але вирішуючи питання про підсудність сімейних справ з іноземним елементом, слід враховувати не тільки норми державного права, а й колізії, які містяться в конвенціях і двосторонніх договорах України та інших держав про правову допомогу, та звертатись до відокремленого розділу Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), що регулює провадження у справах за участі іноземних осіб, а саме до ст. 414 цього Кодексу, яка встановлює, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається ЦПК України, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.