Практично в кожній країні право на шлюб гарантоване конституцією та іншими нормативно-правовими актами, однак у кожній країні це по-різному регулюється, виходячи з культурних звичаїв, релігії. У разі укладення шлюбу на території України між українцем та громадянином іноземної країни або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства форма і порядок його укладення мають визначатися правом України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Положення сімейного законодавства України дають змогу визначити шлюб як моногамний добровільний сімейний союз жінки та чоловіка, укладений з дотриманням установленого законом порядку, що породжує між подружжям взаємні особисті та майнові права і обов’язки.
На сьогоднішній день Україна є досить привабливою країною для міграції, особливо для жителів Близького Сходу, які переїжджають до нас для отримання роботи. Багато студентів-іноземців після закінчення навчання вирішують залишитися для відкриття свого бізнесу, адже Україна розглядається як майданчик для подальшої експансії в Європу. Загалом люди сьогодні активно подорожують по всьому світу, причому з метою не тільки туризму, а й роботи, вибору місця проживання, а тому інтернаціональні шлюби не є рідкістю.
Для того, щоб зареєструвати шлюб в Україні, громадянам необхідно дотримуватися певних умов, зокрема:
- досягнення нареченими 18-річного віку на день реєстрації (або надання права на шлюб рішенням суду за заявою осіб, які досягли 16 років);
- відсутність у особи офіційної реєстрації шлюбу з іншою особою;
- відсутність перешкод для укладення шлюбу (неможливе укладення шлюбу між рідними братом і сестрою, родичами прямої лінії споріднення, усиновлювачем та усиновленою ним дитиною).
Порядок реєстрації шлюбу з іноземцем
- Майбутнє подружжя особисто подає до органу РАЦС заяву встановленого зразка. Заявники самостійно обирають орган РАЦС при поданні заяви. Якщо іноземець з поважних причин не може бути присутній, його підпис у заяві засвідчується нотаріально, а саму заяву подає представник, який діє на підставі нотаріально посвідченого доручення.
- Орган РАЦС приймає заяву і знайомить заявників з правами і обов'язками подружжя, порядком проведення реєстрації.
- Орган РАЦС повідомляє заявникам про їхнє право пройти медичне обстеження для встановлення стану здоров'я. За згодою нареченого і нареченої їм видається бланк направлення затвердженої форми. Про згоду або відмову від проходження медобстеження робиться відмітка.
- За погодженням із заявниками призначається дата одруження. За загальним правилом, реєстрація шлюбу з іноземцем здійснюється після закінчення місячного строку. За наявності поважних причин, підтверджених документами, реєстрацію можна провести до закінчення місячного строку.
- Реєструється шлюб у присутності обох заявників.
Іноземці та особи без громадянства для реєстрації шлюбу в Україні повинні надати певні документи. У разі реєстрації шлюбу вперше іноземець зобов’язаний надати: закордонний паспорт, документ, що посвідчує законність перебування на території України, довідку про сімейний стан, що підтверджує відсутність іншого шлюбу. Якщо особа раніше перебувала у шлюбі, необхідно додати: свідоцтво про розлучення; судове рішення, якщо шлюб розривався в суді через наявність в сім’ї неповнолітніх дітей; документ про зміну прізвища, якщо особа після розірвання шлюбу не змінювала прізвище. У деяких випадках державні органи можуть зобов’язати надати довідку про громадянство, несудимість, стан здоров’я тощо.
На практиці існують випадки, коли необхідно підтвердити дійсність іноземного документа, тобто його необхідно легалізувати. У такому випадку раджу звернутися до консульських установ чи відповідного спеціаліста, який визначить необхідний спосіб легалізації та порядок виконання перекладу.
Міжнародні організації розробили низку міжнародних договорів, що регулюють питання у сфері шлюбно-сімейних правовідносинах. Зокрема, Конвенція про згоду на взяття шлюбу, шлюбний вік і реєстрацію шлюбів 1962 р., Конвенція про укладення шлюбу та визнання його недійсним 1978 р., а також Конвенція про право, що застосовується до режиму майна подружжя, 1978 р. Багато уваги цьому питанню приділяла Рада Європи — у рамках цієї міжнародної організації схвалено ряд резолюцій та рекомендацій у галузі сімейного права.
Розірвання шлюбу з іноземцем
Підстави та способи припинення шлюбу в Україні регулюються Сімейним кодексом України. Розірвання шлюбу можливе органами РАЦС за заявою подружжя, яке не має дітей, а в інших випадках — лише за рішенням суду. Та якщо один з подружжя є громадянином іншої держави чи особою без громадянства, при припиненні шлюбу слід керуватися не тільки Сімейним кодексом України, Цивільно-процесуальним кодексом України, але й Законом України «Про міжнародне приватне право».
Розглядаючи спірні правовідносини про розірвання шлюбу з іноземним елементом, суди, передусім, перевіряють, чи існує між Україною та державою, громадянами якої є сторони у справі, двосторонній договір про правову допомогу в сімейних і цивільних справах. Якщо договір існує, застосовуються його положення.
Важливий критерій, на який звертає увагу суд — де саме було укладено шлюб. У разі його укладення на території України та якщо на момент його розірвання обидва подружжя проживають в України, навіть якщо один з них є іноземцем, процедура розлучення буде аналогічна, як для громадян України.
Щоб розірвати шлюб, подружжя, у яких немає дітей та є взаємна згода на розлучення, повинні звернутися в РАЦС для подання заяви. Також є можливість подати заяву в електронному вигляді, підписану електронним цифровим підписом (ЕЦП). Після отримання заяви РАЦС протягом 30 днів приймає рішення про розірвання шлюбу.
Існують випадки, коли через образу, бажання помсти одна сторона не погоджується на розлучення, і тоді необхідно звертатися до суду. Особливостями припинення шлюбу в судовому порядку є те, що заявник повинен довести неможливість продовження сімейних відносин. Після прийняття позовної заяви та відкриття провадження суд за власною ініціативою може встановити строк для примирення сторін. Якщо в установлений строк примирення між подружжям не відбулося, суд розглядає справу і приймає рішення по суті.
При розірванні шлюбу, в якому є діти, необхідно відразу врегулювати актуальні питання, що стосуються дітей: місце їх проживання, розмір аліментів, спосіб участі одного з батьків у житті дитини. Адже в подальшому невирішення таких питань може завдати шкоди дітям як у матеріальному, так і в психологічному плані.
Необхідно пам'ятати, що при розлученні припиняються права та обов'язки між чоловіком і дружиною, але права і обов'язки щодо дітей не перериваються.
Ризики при укладенні шлюбу з іноземцем
На сьогоднішній день розповсюджені випадки, коли шлюби з іноземцями мають негативні наслідки. Незалежно від мети переїзду іноземця до України, для довгострокового проживання йому необхідно отримати українське громадянство або посвідку на проживання. У процесі отримання українського громадянства або дозволу на проживання слід розуміти, що підготовка документів, розгляд їх у відповідних державних органах і саме спілкування з міграційними службами займає тривалий час. Саме через складність і специфічність процедур отримання громадянства різного роду шахраї користуються бажанням іноземців оформити громадянство або отримати посвідку на проживання якнайскоріше.
Якщо у іноземця стоїть мета отримання громадянства України, одним із способів вони обирають укладення шлюбу з українським громадянином. Слід враховувати, що шлюб зі строком до двох років дає право на оформлення тимчасової посвідки на проживання, а шлюб з великим строком (більше двох років) — підстава для оформлення посвідки на постійне проживання. Такий варіант, на думку іноземців, є легшим та займає менше часу для отримання громадянства України.
Варто відзначити, що Україна є соціальною та демократичною державою, тому надає можливість кожній особі реалізувати свої права у передбаченому законом порядку. Основний закон нашої держави визначає, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються такими ж правами й свободами та несуть такі ж обов'язки, як і громадяни України (окрім винятків, встановлених Конституцією та іншими нормативно-правовими актами).