25 червня в Києві на круглому столі "Правова політика та стратегія впровадження відновного правосуддя через систему безоплатної правничої допомоги в умовах європейської інтеграції" зібрались урядовці, медіатори, судді, правоохоронці, адвокати та члени громадських організацій для обговорення особливостей, можливостей та підводних каменів впровадження відновного правосуддя в Україні. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Організатори заходу – Міжвідомча координаційна рада з питань правосуддя щодо неповнолітніх (далі – МКР) у співпраці з Координаційним центром з надання правничої допомоги та за підтримки ПРООН в Україні та уряду Японії. Модераторкою виступила Тетяна Цувіна – д.ю.н., завідувачка кафедри цивільного судочинства, арбітражу та міжнародного приватного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, керівниця Центру медіації та альтернативного вирішення спорів Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. Вона відзначила, що проблематика відновного правосуддя набуває надзвичайної актуальності з точки зору європейської інтеграції і є однією з пріоритетних для вступу України до ЄС. З вітальним словом виступив Олександр Банчук, заступник Міністра юстиції України, Голова Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх. Він також підкреслив важливість відновного правосуддя в контексті євроінтеграції та висловив сподівання, що до кінця цього року вдастся напрацювати відповідні законодавчі рішення: “Я би хотів сьогоднішній день присвятити тому, щоб знайти спільний знаменник та визначити, що справді виходить, а де є прогалини у цій моделі”. “Діти скоюють злочини не тому, що вони навмисно хочуть це зробити, а тому, що вони не знають, що те, що вони роблять, і є злочином. Якщо ми говоримо про відновне правосуддя, мені здається, що саме в процесі медіації у дитини є можливість зрозуміти що було скоєно і запам'ятати урок на все життя”, - констатував у своєму вітальному слові директор Координаційного центру з надання правничої допомоги Олександр Баранов. Наталя Крестовська, ювеналістка, д.ю.н., професорка, к.і.н., медіаторка, Голова правління ГО "Фокус права", тренер зі спеціалізованої підготовки медіаторів у відновному правосудді у вітальному слові підкреслила, що відновне правосуддя повинно поширюватись не тільки на дітей, але і на дорослих. Вона зауважила, що досі існують певні проблеми у впровадженні відновного правосуддя, серед яких недостатня обізнаність (не лише населення, але й правоохоронних органів і суддів), підготовка фахівців, відсутність “інфраструктури” відновного правосуддя, фрагментована і подекуди колізійна законодавча база. Результати реалізації та подальше бачення у формуванні правової політики щодо застосування відновного правосуддя Олеся Волошина, заступниця начальника департаменту захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Офісу Генерального прокурора повідомила, що є 45 судових рішень, в яких враховані результати медіації. “Дуже важливо обґрунтовуючи свої рішення, подаючи клопотання до суду, виступаючи в дебатах, аргументуючи ті чи інші пом'якшуючі обставини, які можуть бути враховані при прийнятті рішення про відповідальність дитини, знати, які ресоціалізуючі заходи відбулися і який їх результат, щоб ми могли констатувати насправді щире розкаяння. Ми маємо різну судову практику, яка вказує, що це не просто”, - наголосила Олеся Волошина. У продовження обговорення Олександр Баранов розповів про повноваження системи надання БПД у сфері відновного правосуддя у формі медіації, ключові засади прийняття програми відновного правосуддя, а також навів статистичні дані. Він зауважив, що держава в першу чергу має опікуватись впровадженням відновного правосуддя, адже воно дозволяє зменшити кількість витрат на судовий розгляд та потенційно може зменшити кількість злочинів. Також спікер продемонстрував механізм програми відновного правосуддя: Попередня згода сторін на участь у Програмі Залучення медіатора Підготовка до медіації Рекомендації щодо можливих засобів ресоціалізації неповнолітнього Прийняття сторонами рішення про участь у Програмі та згода на медіацію Медіація (спільні зустрічі з потерпілими) Підписання угоди за результатами медіації Виконання угоди за результатами медіації Врахування результатів участі у Програмі Моніторинг виконання угоди за результатами медіації у межах Програми Віктор Васюк, заступник директора Державної установи "Центр пробації" наголосив, що мета пробації – виправлення і недопущення повторення скоєння злочину, вивчення стилю життя особи та її криміногенних потреб. За його словами, загальна інформація про неповнолітню особу з’ясовуються під час інтерв’ю з неповнолітнім, батьками чи законним представником. До інтерв’ю долучаються психологи пробації чи інших підрозділів. “Проте є проблема – у штаті пробації є тільки 50 психологів, і для проведення цієї роботи їх не вистачає”, - застеріг спікер. Він вказав, що до ключових криміногенних потреб неповнолітніх входить: низька успішність у навчанні, не організоване дозвілля, агресивна поведінка, зловживання алкоголем, наслідування негативної поведінки батьків. Серед рекомендацій про додаткові засоби ресоціалізації і розвитку особистості спікер виокремив мотивацію до навчання і розвитку особи та покращення взаємодії з батьками. Уляна Стефенюк, заступниця директора директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України розповіла про основні засади Дорожньої карти з питань верховенства права та зміни, які чекають в контексті євроінтеграції. Вона повідомила, що для забезпечення захисту прав дітей та принципів правосуддя, дружнього до дитини, передбачено: Розроблення та прийняття закону шляхом впровадження правосуддя, дружнього до дитини Розроблення та схвалення Національної стратегії захисту прав дитини у сфері юстиції до 2026 року та Операційного плану заходів з її реалізації Спікерка виокремила проблемні питання у сфері юстиції щодо дітей, які потребують вирішення: Врегулювання питань виведення неповнолітнього з кримінального провадження і застосування процедури відновного правосуддя, зокрема у формі медіації Забезпечення участі у відновному правосудді неповнолітніх, які не досягнули віку кримінальної відповідальності Розроблення комплексу узгоджених додаткових засобів для реінтеграції та ресоціалізації неповнолітніх у конфлікті із законом та визначення суб’єктів які будуть їх реалізовувати Розроблення механізму моніторингу результативності процедур, які забезпечують відновне правосуддя на державному рівні Вона також розповіла, що в рамках Національної стратегії передбачено: розроблення законопроєкту щодо функціонування юстиції, дружньої до дитини, пріоритетності права дитини у кримінальному провадженні розроблення законопроєкту про внесення змін до КПК України щодо процесуального статусу психолога, визначення його ролі та функцій, прав та обов’язків у кримінальному провадженні затвердження методичних рекомендацій щодо забезпечення організації представництва дитини, яка вчинила кримінальне правопорушення, захисту прав та інтересів дитини 2. Запровадження на законодавчому рівні нормативно-правового регулювання відновного правосуддя для неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінальних правопорушень, а також виведення їх із системи кримінального судочинства 3. Законодавче врегулювання повноважень прокурора в окремих категоріях проваджень на закриття кримінального провадження стосовно неповнолітнього, який перебуває у конфлікті із законом Спікерка зауважила, що всі зміни будуть враховані одним законопроєктом, який має бути розроблений до кінця цього року. Також до обговорення необхідних законодавчих змін долучились представники Нацполіції та Верховного Суду, які зосередились на важливості правильної інтеграції відновного правосуддя у законодавство України для того, щоб запобігти суперечностям та правовій невизначеності. Наталя Крестовська під час обговорення висловила думку, що кінцеве рішення про виведення дитини з кримінальної юстиції міг приймати не тільки суд, а й слідчий і прокурор в залежності від виду кримінального порушення. Стадії застосування Програми. Суб’єкти, які можуть долучитися до реалізації та брати участь У наступній сесії слово взяли судді, які на практиці стикаються з питанням відновного правосуддя. Наталія Крючко, голова Подільського районного суду міста Полтави наголосила, що судді першої інстанції налаштовані на застосування будь яких новел. Вона підкреслила, що дані щодо неповнолітніх правопорушників враховуються при обранні запобіжних заходів і у текстах судових рішень. Наталія Федорова, суддя, секретар судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду повідомила, що суди Хмельниччини з початку року ухвалили 3 вироки, де враховано участь неповнолітніх у програмі відновного правосуддя та розповіла деталі кожної справи: “В одному вироку участь дитини у програмі відновного правосудя пом’якшила покарання, а в інших про це було просто констатовано”. Також суддя наголосила на важливості проведення роботи з вчителями та батьками, зокрема в контексті булінгу: “Поки я не примирю батьків, я не можу примирити дітей. Саме батьки не хочуть зменшувати градус напруги, тому судді змушені оголоувати перерви”. Серед інших проблем, що потребують регулювання, спікерка виокремила відсутність роботи з вчителями та низьку залученість служби у справах дітей. Під час дискусії учасники круглого столу обговорили особливості імплементації у законодавство угоди за результатами медіації, хто має її укладати та які мають бути наслідки укладення такої угоди. Також у фокусі дискусії опинилась роль суду та його участь у мотивації учасників судового процесу взяти участь у програмі пробації. Оксана Дехтярук, прокурор відділу департаменту захисту інтересів дітей та Протидії домашнього насильства офісу Генерального прокурора наголосила, що суди не є суб'єктами реалізації пілотного проєкту, не наділені повноваженнями ініціювати застосування програми відновного правосуддя, не зобов'язані враховувати її результати у своїх судових рішеннях, але саме вони приймають кінцеві рішення у таких провадженнях. “На сьогодні не було випадку, коли неповнолітньому, який вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин і успішно завершив медіацію, було призначено покарання. Такі підлітки або звільняються від кримінальної відповідальності, або кримінальне провадження стосовно них закривається у зв’язку з відмовою потерпілого від обвинувачення”, - повідомила спікерка. Дискусія продовжилась обговоренням ролі адвокатури у впровадженні відновного правосуддя. Олександр Баранов наголосив, що кращого ініціатора звернутись до програми пробації ніж адвокат бути не може, адже саме адвокатів буде дослухатись як потерпіла сторона, так і правопорушник. Він розповів, що згідно з окремими стандартами в контексті реалізації права на примирення захисник та представник потерпілого у кримінальному провадженні: роз’яснює право на примирення неповнолітньому підозрюваному, обвинуваченому та його законному представнику доступною мовою інформує про можливість участі у програмі відновного правосуддя узгоджує правову позицію з клієнтом з урахуванням результатів участі у програмі відновного правосуддя Під час обговорення можливостей розширення дії Програми Василь Луцик, Голова Національної соціальної сервісної служби України окреслив важливість сфери соціальних послуг та заходів, які можуть бути превентивними або сприяти виходу з кризи після вчинення правопорушення. Серед таких важливих послуг він виокремив послуги короткотермінового проживання, розвиток патронатних сімей та соціально-психологічну реабілітацію. Окремим пунктом дискусії стало обговорення участі закладів освіти у роботі з дітьми. Представник Нацполіції додав, що для розширення програми відновного правосуддя можна розглянути варіант запобігання і протидії булінгу, в першу чергу у закладах освіти. Учасники обговорення звернули увагу на важливий виклик питання ресоціалізації дітей та підкреслили, що для цього потрібна взаємодія всіх органів та різних фахівців, тож для вирішення питання пропонується створення міжвідомчої ради.
1. Приведення законодавства України у відповідність з міжнародними стандартами правосуддя, дружнього до дитини:
27 червня 2025, 18:23