Основою виникнення сімейних спорів є суперечності між уявленнями членів сім’ї щодо потреб та уявленнями й очікуваннями одного щодо іншого. У своєму житті сімейні пари часто зіштовхуються з різними чинниками, які можуть негативно вплинути на стабільність у сімейних відносинах.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На жаль, невирішені сімейні конфлікти найчастіше призводять до розлучення, а згодом конфлікти поглиблюються, адже постає питання про поділ майна подружжя, місце проживання дітей, спосіб участі одного з батьків у житті дитини тощо. Для цього потрібно навчитися не лише не сваритися, але й знаходити спільну мову, щоб будучи розлученими, вміти спільно приймати рішення у питаннях щодо життя та виховання дітей, адже найбільше від сімейних конфліктів страждають діти.
Сімейні конфлікти – важкий процес, який триває роками та вирішується судами різних інстанцій. Більшість громадян, які звертаються до суду для вирішення сімейних спорів, не обізнані про можливість врегулювання конфлікту в досудовий чи позасудовий спосіб, шляхом укладення відповідних договорів, а також застосування процедури медіації.
Сьогодні активно застосовується процедура медіації як позасудовий варіант вирішення спору. В Законі про медіацію штату Луїзана чітко визначено, що медіація – це процедура, за якою посередник (медіатор) сприяє спілкуванню між сторонами щодо спорів і досліджує можливі рішення для сприяння примиренню, порозумінню та врегулюванню.
Ефективність медіаційної процедури визнало європейське співтовариство, яке рекомендує її як основний метод альтернативного вирішення спорів на досудовому етапі та під час судового розгляду. Європейська рада на своєму засіданні в Тампере 15.10.1999 р. закликала країн-членів до запровадження альтернативних позасудових процедур, серед яких медіація є основним методом. Україна приєдналася до Конвенції ООН про міжнародні угоди про врегулювання спорів за результатами медіації.
Наразі медіація є порівняно новим, але достатньо перспективним напрямком юридичних послуг в Україні. На законодавчому рівні в Україні процедура медіації не закріплена, що ускладнює її розвиток та поширення. Ще з 2006 р. Україна має намір закріпити на законодавчому рівні медіацію, але спроби щоразу невдалі. Останній проект Закону про медіацію був поданий до Верховної Ради України наприкінці 2019 р., однак на початку березня був відкликаний.
Як вбачається з досвіду європейських країн, медіація може бути застосована не тільки для вирішення спору, який вже був переданий на розгляд до компетентного суду, але також є корисною з метою збереження нормальних відносин між сторонами в майбутньому.
Сімейна медіація – перемовини конфліктуючих сторін за участю медіатора (посередника) для пошуку рішення, яке буде прийнятим для всіх учасників сімейного конфлікту та враховуватиме інтереси кожного. Сімейна медіація ґрунтується на таких принципах: добровільності, нейтральності, конфіденційності та самовизначення сторін.
Перевагами застосування сімейної медіації над вирішенням спору в судовому порядку виступає низка чинників, які на завершальному етапі матимуть позитивні результати:
- сторони – рівноправні учасники, враховуються інтереси кожного, а не виступають як суперники;
- учасники самостійно описують проблеми, спілкуються особисто та через медіатора;
- медіація сприяє налагодженню діалогу між сторонами, нормалізує спілкування та визначає подальші взаємовідносини;
- менш тривалий процес, на вирішення та узгодження всіх питань необхідний час (в середньому 3-5 зустрічей);
- сторони не залежать від адвокатів, вони безпосередньо беруть активну участь у переговорах;
- учасники розглядають всі можливі варіанти для вирішення проблеми та приймають ті, які влаштовують усіх зацікавлених осіб;
- витрати на медіацію значно нижчі, ніж розгляд справи в судовому процесі (можливі додаткові витрати тільки на юриста та нотаріуса для фіксування цивільно-правової угоди або мирової угоди в суді).
Сімейна медіація є хорошим прикладом для врегулювання спору за участю нейтрального посередника (медіатора), яка базується на роботі та з інтересами сторін, а не з їхніми позиціями. В багатьох країнах медіація демонструє високу ефективність, адже сторони самостійно знаходять рішення та добровільно беруть на себе зобов’язання з врегулювання ситуації, тому це значно підвищує рівень добровільного виконання домовленостей.
Таким чином, медіація є перспективним напрямком розвитку в українському законодавстві, що потребує більшого розповсюдження та застосування з метою досягнення сторонами примирення, враховуючи інтереси обох сторін процесу за участю медіатора (посередника).