Величезна кількість українців були вимушені покинути свої домівки або те, що від них залишилось, та шукати прихистку за кордоном. Втім, життя на чужині продовжується, і перед нашими співгромадянами, як і раніше, постає необхідність вирішення різноманітних питань, в тому числі тих, що стосуються державної реєстрації актів цивільного стану.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Серед таких питань можна виділити найприємніше – народження маленького українця або українки та, як наслідок, необхідність належним чином зафіксувати цей факт в юридичній площині або, іншими словами, зареєструвати нове життя у відповідних державних органах.
Отже, ми маємо дослідити питання реєстрації народження дитини за кордоном у період дії воєнного стану в Україні та розкрити особливості процесу реєстрації акту цивільного стану, спричинені такою ситуацією в країні.
Почнемо з того, що державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України, що, як і раніше, керуються спеціальним нормативним документом – Інструкцією про порядок реєстрації актів громадянського стану в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 23.05.2001 № 32/5/101 (останні зміни вносилися ще у вересні 2004 року, надалі – Інструкція).
Реєстрація народження дитини за кордоном відповідно до Інструкції провадиться консулом з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.
Зазначена дія провадиться за місцем народження або за місцем проживання батьків дитини або одного з них за їх письмовою заявою, а в разі хвороби, смерті батьків або з інших причин неможливості зареєструвати народження – за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, у якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.
Якщо дитина народилася під час перебування матері на морському, річковому, повітряному судні, у потягу або в іншому транспортному засобі, то реєстрація народження провадиться у найближчій консульській установі. Підставою у такому випадку для реєстрації народження може бути акт, складений посадовими особами (капітаном судна, командиром літака, начальником потягу) транспортного засобу за участю двох свідків і лікаря або фельдшера (якщо лікар або фельдшер був на транспортному засобі). У разі відсутності лікаря або фельдшера реєстрація народження провадиться на підставі вказаного акта та медичного документа про стан здоров’я дитини. Ці документи подаються консулу, який реєструє народження.
Заяву про реєстрацію народження дитини батьки зобов’язані подати невідкладно, але не пізніше одного місяця з дня народження дитини, а при народженні мертвої дитини – не пізніше трьох діб.
Інструкція передбачає, що для реєстрації народження дитини до уваги консула мають бути подані наступні документи:
- документ медичного закладу про народження дитини. У виняткових випадках, при народженні дитини поза медичним закладом, – довідка лікаря, який надавав допомогу при пологах. У разі народження дитини вдома без медичної допомоги факт і час народження повинні бути підтверджені підписом двох свідків, присутніх при пологах, із зазначенням їхніх прізвищ, імен та по батькові, місця проживання і документів, що посвідчують їх особи, а також медичним документом про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (приватного лікаря);
- паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з батьків). Якщо документ, який посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред’явлений, то відомості про другого з батьків у даному випадку зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб. Дані про громадянство та національність в актовому записі про народження та свідоцтві не заповнюються;
- документ, який є підставою для внесення відомостей про батька (свідоцтво про шлюб, заява матері, заява батька про визнання батьківства, спільна заява матері та батька дитини, якщо батьки не перебувають у шлюбі, спільна заява матері та її чоловіка про невизнання чоловіка батьком дитини, спільна заява батька дитини та чоловіка, який перебуває у шлюбі з її матір’ю). У разі відсутності свідоцтва про шлюб для внесення відомостей щодо батька дитини, який перебуває у шлюбі з її матір’ю, витребовується копія відповідного актового запису.
Реєстрація народження, а також видача свідоцтва про реєстрацію цього акту цивільного стану проводяться без стягнення консульського збору. За результатами реєстрації цього акту видається свідоцтво про народження.
Свідоцтво про народження зазвичай отримується заявниками в день звернення, за умови наявності всіх необхідних документів.
Якщо батьки мають спільне прізвище, то це прізвище присвоюється й дитині. При різних прізвищах за письмовою згодою батьків дитині присвоюється прізвище батька чи матері або подвійне прізвище, утворене шляхом поєднання їхніх прізвищ. Присвоєння дитині будь-якого іншого прізвища не допускається.
При реєстрації народження дитині може бути присвоєно не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько.
По батькові дитині присвоюється за іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним з них на вибір батьків. На прохання батьків по батькові може також утворюватися згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.
У разі реєстрації народження дитини у громадян, у національній традиції яких немає звичаю зазначати по батькові, в актовому записі та свідоцтві про народження дитини мають записати лише її прізвище та ім’я.
У разі відмови особі в проведенні державної реєстрації народження (у зв’язку з відсутністю документа закладу охорони здоров’я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження) особа може звернутись до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Які ж особливості накладає воєнний стан на державну реєстрацію народження дитини за кордоном? Так, 26.02.2022 Міністерством юстиції України були внесені зміни до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5.
Відповідно до цих змін за тимчасової відсутності доступу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян заява про державну реєстрацію акту цивільного стану подається, а актовий запис цивільного стану складається в паперовій формі без використання програмних засобів ведення цього реєстру з подальшим обов’язковим внесенням відомостей цього актованого запису до Державного реєстру актів цивільного стану громадян протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу. Отже, відсутність під час дії воєнного стану у консульській установі доступу до Державного реєстру актів цивільного стану не є підставою для відмови у реєстрації народження дитини.
Крім того, якщо народжена в Україні дитина не була зареєстрована в органах державної реєстрації актів цивільного стану та через повномасштабну агресію сусіднього державного утворення була вивезена батьками (або одних із них) за кордон, реєстрація її народження може бути проведена в закордонній дипломатичній установі України за місцем перебування дитини.
Наостанок. Народження дитини також може бути зареєстроване у державних установах країни перебування батьків та дитини за кордоном України. У такому разі, як правило, додаткова або повторна реєстрація акту народження в державному органі на території України не провадиться, а свідоцтво про народження дитини, видане компетентними органами іноземної держави, за умови належного засвідчення (апостиль / консульська легалізація або на підставі діючого договору про правову допомогу) є дійсним на території України.