Зазвичай слово «розлучення» містить у собі стрес та переживання. Психологи оцінюють, що пережити розлучення — це як пережити смерть близького родича. Однак чи можна мінімізувати втрати під час шлюборозлучного процесу? Я переконана, що можна.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На жаль, статистика говорить, що більшість українських родин розпадаються з різних причин. Останні тенденції свідчать про те, що щороку кількість офіційно зареєстрованих шлюбів зменшується. Люди, які пережили розлучення, вкрай неохоче реєструють наступні стосунки, адже хочуть себе захистити від болючого розлучення. Це цілком зрозуміло.
Наприклад, за минулий 2018 р. через українські суди було подано 134 370 позовів про розірвання шлюбів, суди встигли ухвалити 99 420 рішень. Було зареєстровано 228 411 шлюбів. Звісно, немає статистики щодо незареєстрованих шлюбів, а також є багато родин, які давно проживають окремо, але на розлучення не подають.
Виходить, що для того щоб зареєструвати родину, можна скористатися послугою «шлюб за добу», натомість розлучатися можна від 1‑го місяця (за згодою подружжя) до 2‑х років (якщо хтось дуже хоче зберегти родину), а спори стосовно дітей та майна можуть тривати до 3‑х років.
Однак завжди є вихід. Щоб його знайти в ситуації з розлученням, потрібно «мислити глобально». Ми повинні пам'ятати про те, що передусім необхідно захищати себе — це наш прямий обов'язок. Вже потім долучається адвокат, якщо є відповідний запит довірителя (клієнта).
На першій консультації я завжди цікавлюся, який головний мотив: помста, діти, фінанси? Адже дуже важливо, чого насправді хоче людина, яка звертається до сімейного адвоката. Я не зустрічала людей, які створюючи родину, планували та розраховували на розлучення. Всі мої довірителі говорять, що вони ніколи не думали, що їхня родина проходитиме розлучення.
Зазвичай довірителі шукають адвоката, коли розлучення є неминучим або вже почалося. Я глибоко переконана в тому, що не буває «простих розлучень». Розлучення позначається на психологічному стані колишнього подружжя, на дітях, на матеріальних статках. Тому адвокат, який супроводжує цей процес, повинен бути профільним (а саме сімейним) та мати досвід у сімейних спорах (бажано позитивний). Адже може бути, як в анекдоті, я не гінеколог, але подивитися можу. Як‑то кажуть, і сміх, і гріх. Варто зауважити, що не всі помилки, допущені на початку процесу, можна виправити, тому перед подачею позову потрібно підготуватися та мати про запас альтернативу чи план дій.
Для сімейного адвоката дуже важливо усвідомлювати відповідальність за долі людей, які до нього звертаються, та запропонувати найлегший, найшвидший шлях до цілі довірителя. Звісно, не можна здавати позиції та відмовлятися від своїх законних прав.
Аналізуючи свою практику, я розумію, що без власного розлучення я не змогла б стати успішним адвокатом. Оскільки лише пройшовши власний шлях, ми можемо розуміти, які етапи проходять наші довірителі, можемо їм якісно допомогти та проявити емпатію. Я переконана, що адвокати в сімейних спорах не повинні лише «заводити» довірителя в суд, вони мають запропонувати мирне вирішення конфлікту. Його можна владнати шляхом переговорів і детального роз'яснення строків та судової перспективи у справах. Тоді клієнт сам обирає, який варіант його влаштовує.
Сьогодні я спостерігаю і можу констатувати тренд «цивілізованого розлучення». Це розлучення «як в американських фільмах», коли адвокати сторін домовляються, сторони укладають нотаріальні договори, вирішуючи всі питання, та розлучаються за спільною згодою. Деякі навіть організовують свята, запрошують друзів і святкують розлучення. Щоправда, ми ще до такого не звикли.
Найгірше, що може бути в розлученні — це після завершення процесу усвідомити, що «найкращі роки життя втрачені» (як би банально це не звучало). На жаль, запам'ятовується останнє. Якщо ви прожили у шлюбі кілька років чи навіть десятки років, то після усіх судових тяганин вже й не згадаєте, що в стосунках була любов, радість, щастя, спільні подорожі, моменти, коли було добре разом. Сімейна війна на виході зі шлюбу все заплямує. Тому чи варто думати лише про розлучення через суд?
На мою думку, адвокат повинен пропонувати додаткові опції (зокрема, «цивілізоване розлучення») та не боятися, що від нього піде клієнт, або що він втратить заробіток у судах. Адже супровід «цивілізованого розлучення» за вартістю має прирівнюватися до повноцінного судового процесу або навіть коштувати дорожче. По‑перше, якби сторони могли самотужки домовитися, то вони не дійшли б до адвоката. По‑друге, затрати компетенції, швидкості, сили та ефективності для адвоката завжди більші ніж просто монотонно ходити в суди. По‑третє, ваш довіритель отримує те, що він хоче, не через 3 роки, а через 1‑2 місяці, зберігаючи нормальні взаємини з іншою стороною та спогади про подружнє життя.
Якщо ви ще не бачите переваг у «цивілізованому розлученні», то зверніть увагу на те, що всі питання подружжя можна погодити у трьох документах. Натомість судових позовів може бути більше ніж шість. Відчуйте різницю!
Отже, я переконана, що «цивілізоване розлучення» — це чудова можливість для сімейного адвоката проявити свій професіоналізм, здібності, навички проведення переговорів та забезпечити клієнту бажаний результат.