Згідно з даними Державної служби статистики України, кількість розлучень у нашій державі щороку зростає, що, безперечно, є негативною тенденцією. Так, у 2017 р. було зафіксовано 128 тис. розлучень (51,6% від числа укладених шлюбів), у 2018 їх кількість збільшилася до 153 тис. (67%), а у 2020 р. зареєстровано 119 253 розлучень — їх число зменшилося через пандемію.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відтак, постає потреба у дослідженні правових аспектів розірвання шлюбних відносин, одним з яких є заборона подання позову про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини та року після народження дитини.
Слід зазначити, що піднятому питанню завжди приділялася значна увага. Так, асоціація жінок-юристок України «Юрфем» розробила законодавчу ініціативу, відповідно до якої запропоновано внести зміни до норм Сімейного кодексу України (далі — СК України), що регулюють питання припинення шлюбу. Зокрема, нею передбачено дозволити розірвання шлюбу під час вагітності та протягом року після народження дитини (зміни до ч. 2 ст. 110 СК України) та не застосовувати заходи примирення подружжя судом у випадках, коли причиною розірвання шлюбу є ознаки вчинення домашнього насилля (доповнення до ст. 111 СК України). Детально запропоновані ініціативи розглядалися в ході дискусії у Національній асоціації адвокатів України, яка проходила на початку квітня поточного року.
Відповідно до ч. 2 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу не може бути поданий протягом вагітності дружини та року після народження дитини, крім випадків, коли один з подружжя допустив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини. Тобто, коли один з подружжя вчиняє кримінально карані дії щодо іншого з подружжя чи дитини, розірвати шлюб можна і в період вагітності, і протягом року після народження дитини.
Крім того, СК України встановлює ще дві підстави для розірвання шлюбу у подібних випадках:
- чоловік, дружина мають право подати позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою;
- чоловік, дружина мають право подати позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою, або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено з актового запису про народження дитини.
Перше, на чому слід зосередити увагу, це те, що у вказаних нормах йдеться як про чоловіка, так і про дружину, а не виключно про чоловіків, як на цьому наполягають деякі колеги-правники. У цьому аспекті слід виходити з постанови пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», в ч. 9 якої йдеться про те, що вказане обмеження стосується як чоловіка, так і дружини, включаючи випадки, коли дитина народилася мертвою або померла до досягнення року. Встановивши зазначені обставини, суддя має відмовити у відкритті провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, а якщо воно було відкрите, — припиняє провадження у справі. Ухвали такого роду не є перепоною для повторного звернення до суду з тих самих підстав у зв’язку зі зміною обставин, згаданих у вказаній нормі.
По-друге, слід враховувати, що відповідно до ст. 110 СК України, суд не розглядає заяви про розірвання шлюбу під час вагітності дружини, навіть якщо позов подано ще до виникнення вагітності. Ця позиція відображена у постанові Верховного
Суду України від 17 жовтня 2018 р. у справі №753/8546/17.
Отже, можемо зробити висновок, що на сьогоднішній день законодавець встановлює чіткі випадки можливості подання позову про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини та року після народження дитини, а саме:
- вчинення протиправної поведінки, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини;
- визнання батьківства іншою людиною;
- виключення відомостей про чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини.
Повністю підтримую позицію колег, яка викладена у резолюції за результатами обговорення питання щодо обмеження можливості розірвання шлюбу в період вагітності або протягом року після народження дитини, щодо закріплення права на подання позову про розірвання шлюбу у період вагітності жінки та протягом року після народження дитини за наявності ознак домашнього насилля в сім’ї з урахуванням Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насиллю».
Наразі існує потреба у розширені переліку підстав для розірвання шлюбу в період вагітності та протягом року після пологів шляхом доповнення відповідного переліку випадками можливого насилля в сім’ї.
Разом з тим, вважаю передчасним говорити про надання безумовного права кожній особі незалежно від обставин (період вагітності та до досягнення року дитиною, народженою у шлюбі) на подання позову про розірвання шлюбу, оскільки це питання є досить дискусійним та не має однозначності поглядів.