Якщо ви юридична особа-нерезидент і добре розумієте особливості роботи на ринках, що розвиваються, Україна, як завжди, готова розкрити вам свої обійми. Варто зауважити, що Україна — одна з найстабільніших держав світу. Минають роки, змінюється влада, партії та ідеології, але якщо придивитися, то загалом у нас все так, як і раніше. Саме за таких обставин деякі особливо цілеспрямовані бізнесмени зуміли заробити купу грошей.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Сьогодні зміни, внесені Законом «Про валюту і валютні операції», та зміни до Податкового кодексу, внесені Законом №1210, відкривають інвесторам нові можливості. Щоб скористатися ними повною мірою і не наступити на старі граблі, насамперед, потрібно звернути увагу на наступне.
З набранням чинності Законом №1210 у Податковому кодексі з'являється поняття КІК — контрольовані іноземні компанії. Зрозумілою мовою це означає, що якщо у компанії бенефіціар, акціонер, директор, секретар — громадяни України, юридичні особи України або податкові резиденти України, або компанія видавала генеральну довіреність на таких осіб, або управління діяльністю компанії ведеться з території України, або контролер має можливість управляти її банківськими рахунками, така компанія визнається контрольованою іноземною. До речі, до такого розряду можуть бути віднесені об'єднання без статусу юридичної особи — партнерства, трасти, фонди тощо. Якщо компанію-нерезидента визнають КІК, у неї виникають зобов'язання зі сплати податків в Україні. До того ж об'єктом оподаткування буде фізична особа-контролер, з якої вимагатимуть належну частину податку від прибутку підприємства.
Законодавець передбачив навіть той випадок, коли компанія-нерезидент не повинна подавати фінансову звітність за місцем реєстрації. В такому випадку Закон зобов'язує контролера вести таку звітність у міжнародному форматі, а контролюючий орган в Україні має право вимагати аудиторський висновок щодо фінансового звіту.
Детально порядок розрахунку такого доходу та сплати податків описаний в Законі №1210 (цей опис займає не одну друковану сторінку). Варто звернути увагу, що контролюючий орган може витребувати у КІК документацію щодо трансфертного ціноутворення. Якщо така документація не буде надана, контролюючий орган збільшує суму прибутку на 30% від вартості доходів або витрат, на які такі документи не були надані. Якщо КІК отримує прибуток через своє представництво на території України, такий прибуток зменшується на суму прибутку представництва.
У певних випадках, описаних у Законі, КІК може бути звільнена від сплати податків в Україні. Для цього лише потрібно, щоб між Україною і країною компанії-нерезидента був підписаний договір про уникнення подвійного оподаткування, іноземна юрисдикція не входила до переліку офшорних зон, КІК сплачувала податок за місцем реєстрації зі ставкою не менше ніж на 5 базових пунктів від ставки податку в Україні або частина пасивних доходів КІК була не більшою ніж 50% від загальної суми доходів. До речі, як пише наш законодавець, якщо отримання пасивних доходів є основним видом діяльності КІК, такі доходи визнаються активними. Поступкою можна вважати лише те, що податок не потрібно сплачувати КІК з доходом менше ніж 1 млн євро на рік, або якщо КІК є публічною компанією, акції якої обертаються на загальновідомій біржі, або якщо КІК є благодійною організацією.
Однак варто поцікавитися наступним питанням. Звідки контролюючий орган дізнається про наш контроль за компанією-нерезидентом? Закон поспішає порадувати відповіддю на це злободенне питання. Обов'язок повідомляти контролюючий орган покладається на всі органи державної влади, банки або фінансові організації. Отже, тим резидентам України, які відкрили в українських банках рахунки на КІК, вказавши себе контролером, потрібно добре подумати. Також не слід забувати про публічні реєстри директорів, акціонерів і бенефіціарів у більшості країн, запроваджуваний найближчим часом обмін податковою інформацією в межах реалізації плану BEPS, взаємодію правоохоронних органів різних країн та можливості ДКФМ.
Окремо варто зазначити, що для всіх юридичних осіб-нерезидентів, які планують вести господарську діяльність на території України, Закон передбачає обов'язок реєструвати відповідні юридичні особи України та проводити всі операції виключно через такі українські юридичні особи.
Якщо юридична особа-нерезидент не є КІК і не веде господарську діяльність на території України, а лише має намір відкрити рахунок в одному з українських банків або дати кредит українському підприємству (що також зустрічається достатньо часто), Закон дозволяє це зробити. Однак на заваді можуть стати кілька вимог фінансового моніторингу. Від вас можуть зажадати всі реєстраційні документи компанії, апостильовані або легалізовані для України з перекладом українською мовою; сертифікат кінцевого бенефіціара; CV бенефіціара; опис діяльності компанії із зазначенням основних контрагентів; виписку за наявними рахунками компанії; сертифікат Good Standing; фінансову звітність, завірену аудитором; документи, що підтверджують сплату податків; дані про співробітників та офіс компанії, виплату працівникам заробітної плати; документи, що підтверджують походження коштів компанії; посилання на публічну інформацію про компанію в інтернеті (сайт тощо); завірені копії паспортів бенефіціара, директора, довіреної особи; особисті декларації директора, акціонерів, бенефіціара компанії.
Як тільки щасливий банкір потисне вам руку і привітає з відкриттям рахунку, непорушний Закон зобов'яже його вимагати від вас господарські документи під кожну операцію та зараховувати/списувати кошти тільки після проведення такої перевірки. Банк, виконуючи ці рекомендації, не тільки тримається букви Закону і рятує себе від можливих санкцій НБУ чи інших державних органів, але й рятує клієнта. Адже якщо НБУ під час перевірки виявить те чи інше порушення, результатом може стати направлення ним відповідних повідомлень у правоохоронні органи України: НАБУ, СБУ, ГПУ (наразі — Офіс генерального прокурора). До того ж об'єктивність таких органів широко відома навіть за межами нашої країни.
Все ж таки можливості використання компаній-нерезидентів для оптимізації бізнесу дійсно безмежні. Візьмемо для прикладу агробізнес. У випадку експорту, наприклад, право вимоги з повернення ПДВ виникає не з моменту переходу прав власності, а з моменту оформлення відповідних ВМД. Якщо покупцем є велика міжнародна компанія, такого документа можна чекати до 3‑х місяців, а це заморожені 20% коштів і ризик курсових коливань. Використовуючи можливості компаній-нерезидентів та механізм комісійних угод, можна організувати процес таким чином, що кожне фермерське господарство буде експортером, а ПДВ при таких операціях не буде сплачуватися.
Звісно, такий механізм буде цікавий і для аграрних брокерів. Все це також дає можливість розраховуватися до кінцевого виробника у валюті, надаючи вже фермеру можливість обирати дату і курс продажу валютної виручки.
Важливою частиною аграрного бізнесу (зокрема, торгівлі зерном) є можливість спекулятивних операцій, коли підприємство на терміналі купує/продає зерно на умовах CPT/FOB. Можливість зберігати за своєю квотою в терміналі замитнене зерно і продати його великому покупцеві на умовах CPT не в момент фізичної поставки в термінал, а трохи пізніше, коли корабель пришвартується, а зерна, як зазвичай, не буде вистачати — це реальний шанс заробити до 10 доларів на тонні. Так що весь наявний механізм операційних компаній-нерезидентів, трастів, фондів, холдингів тощо не звівся нанівець. Навпаки. Просто користуватися таким інструментарієм стало складніше, а отже, усім тим, хто не лякаючись труднощів, добереться до істини і кінцевого результату, світять небачені прибутки.
P. S. Шановні друзі!
Ми також доступні в Telegram за посиланням: https://t.me/AmberLawCo
та на YouTube: https://www.youtube.com/channel/UCfRtugfqKg2tAk_cCtZ3rog
P. S. S.
На сторінці www.khanin.com.ua ви можете придбати наші книги «Осінній жираф» і «Сніданок юриста».