Будівельна галузь традиційно відіграє в економіці України важливу роль, залишаючись достатньо привабливою для інвесторів навіть у непростий для економіки час.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У різні періоди в національному законодавстві було зроблено чимало кроків назустріч спрощенню ведення будівельної діяльності. Процес удосконалення законодавства у сфері будівництва далекий від свого завершення і має системний характер. Черговим кроком цього процесу стало прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства» №320-VIII від 09.04.2015 р., який набрав чинності 01.09.2015 р.
Децентралізація влади та передача різних повноважень і функцій органам місцевого самоврядування давно не є гаслами політичних партій, а правовими реаліями сьогоднішньої України.
Не став винятком із загального тренду децентралізації та дерегуляціїі будівельний сектор, що випливає зі змісту положень Закону №320-VIII. «Децентралізація» у цьому випадку полягає у передачі ряду функцій від органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду – Державної архітектурно-будівельної інспекції України відповідним виконавчим органам місцевого самоврядування.
Згідно з положеннями, внесеними новим Законом, з 01.09.2015 р. надання (отримання, реєстрації), повернення (відмови у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об'єктів здійснюється:
- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних рад – щодо об'єктів I, II, III категорій складності, розташованих умежах відповідних населених пунктів;
- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад – щодо об'єктів I, II, III, IV категорій складності, розташованих умежах відповідних міст;
- структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій – щодо об'єктів I, II, III, IV категорій складності, розташованих у межах міст Києва та Севастополя;
- центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі – щодо об'єктів I, II, III, IV, V категорій складності, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо усіх об'єктів V категорії складності в межах населених пунктів, а також щодо об'єктів IV категорії складності, розташованих умежах сіл та селищ.
Наприклад, місто Київ утворило Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста виконавчого органу Київради ще 23.07.2015 р. Тож з першого вересня місто саме вирішує відповідні питання в містобудівній діяльності на своїй території. Варто очікувати, що консолідація повноважень матиме наслідком більш організоване вирішення питань, пов’язаних із будівництвом.
Слід відзначити, що у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду. При цьому відповідні органи створюються виходячи з можливостей та потреб відповідних територій.
У випадку, якщо у Вас є необхідність отримання відповідної будівельної документації– спершу варто визначити орган, який є відповідальним за видачу потрібних Вам документів на відповідній території, тобто чи створено у відповідному населеному пункті місцевою радою органи архітектурно-будівельного контролю.
Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі – ДАБІ), крім функції контролю, наділяється зміненою функцією державного архітектурно-будівельного нагляду, який здійснюється через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У нинішній редакції Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний нагляд визначається як «сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності».
Тобто, із внесенням змін до законодавства, ДАБІ нікуди не поділась та лишається державним органом, який має право контролювати хід реалізації будівельних проектів, хоча й з дещо зміненими повноваженнями, від яких навряд чи відмовляться найближчим часом.
Таким чином держава все ж зберегла за собою ряд функцій та повноважень, яких цілком достатньо для істотного впливу на регулювання містобудівної діяльності, що можна оцінювати по різному. З однієї сторони, дублювання повноважень збільшує корупційні ризики у галузі, а з іншої – органам місцевого самоврядування деякий час варто повчитися реалізовувати функції архітектурно-будівельного нагляду, а шляхом безпеки та якості будівництва, звісно, цього робити не можна.
Лишається сподіватись, що під час здійснення державного нагляду вдасться уникнути дублювання функцій та конфліктів між ДАБІ та органами місцевого самоврядування, оскільки від цього, очевидно, більш за всіх постраждають замовники будівництва та інвестори, яких необхідно залучати, а не відлякувати. Можна спрогнозувати, що практика реалізації своїх функцій та повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю буде неоднозначно, що, ймовірно ,призведе до порушень прав замовників будівництва, тому останнім варто готуватися до можливих перевірок об’єктів будівництва двома органами – місцевими, відділами архітектурно-будівельного контролю, та ДАБІ.
Зауважимо, що крім передачі повноважень місцевим громадам, важливою новацію та позитивною зміною стало конкретизування підстав для повернення деклараційпро початок підготовчих та будівельних робіт.
Так, новою редакцією положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що декларація про початок виконання підготовчих робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не міститься наступна інформація:
- щодо замовника;
- назви чи адреси об'єкта будівництва;
- документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених частиною четвертою ст.34);
- щодо осіб, відповідальних за проведення технічного нагляду, та осіб, які розробили проект виконання підготовчих робіт.
Підставами для повернення задля усунення недоліків у декларації про початок виконання будівельних робіт є відсутність наступної інформації:
- щодо замовника;
- назви чи адреси об'єкта будівництва;
- документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених частиною четвертою ст.34);
- містобудівних умов та обмежень (крім об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються);
- проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду.
Після усунення недоліків, декларації розглядаються органом державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, передбаченому для їх реєстрації.
Варто звернути увагу також і на те, що рішення про реєстрацію або повернення декларацій можуть бути розглянуті у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації) або оскаржені до суду.
Тож у випадку, якщо декларація буде повернута із підстав, відмінних від перелічених у Законі, то декларант отримує змогу оскаржити таке рішення, чітко обґрунтувавши підстави для скарги чи позову, що беззаперечно підвищує шанси на отримання позитивного рішення щодо такої скарги.
Позитивних змін зазнали й положення законодавства,що регулюють питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Зокрема, встановлено граничний строк на прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, який становить десять робочих днів.
Рішення про реєстрацію або повернення декларації, про готовність об'єкта до експлуатації та рішення про відмову у видачі сертифіката також може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації) або оскаржено до суду.
Для учасників будівельних відносин, зокрема для інвесторів, які вклали кошти у будівництво, достатньо корисним нововведенням стане можливість безкоштовно отримувати інформацію про:
- документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт;
- документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;
- відомості про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Така можливість з’являється завдяки змінам, внесеним до ст.34 Закону України «Про архітектурну діяльність». Відповідна інформація доступна через відкриті реєстри на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Внесені до законодавства зміни, звичайно, не вирішують усіх проблем регулювання містобудівної діяльності в Україні, а її якісний правовий супровід ще довго буде актуальним в нашій країні, однак очевидно, що законодавцем зроблено черговий важливий крок на шляху до створення максимально сприятливих умов ведення будівельного бізнесу.