Японія та ЄС вважають, що умова про місцеву складову порушує положення ст. 2.1 Угоди про пов’язані з торгівлею інвестиційні заходи (ТРІМС) та ст. ІІІ:4 ГАТТ, а також ст. 3.2 Угоди про субсидії і компенсаційні заходи (Угода про субсидії). Рішенням від 19.12.2012 р. трибунал при СОТ визнав цю умову порушенням відповідних положень ТРІМС та ГАТТ, але не встановив порушення Угоди про субсидії. Наразі рішення трибуналу перебуває на стадії апеляційного перегляду, під час якого Канада намагається довести Апеляційному органу, що трибунал помилився в застосуванні одного з виключень з національного режиму за ГАТТ, а саме – норми про урядові закупівлі. Так, за ст. ІІІ:8(а) ГАТТ національний режим не застосовується до «законів, правил чи вимог, що регулюють закупівлю урядовими установами товарів, які купуються для урядових цілей, а не для комерційного перепродажу чи для використання у виробництві товарів для комерційного продажу». Канада апелює до неправильного визначення трибуналом подальшої долі електроенергії, придбаної ОРА за контрактами в рамках програми «Зелений тариф». Так, на думку трибуналу (п. 7.148 Рішення), така електроенергія «виводиться на ринок» (is introduced into commerce), бо в подальшому збувається через мережу енергопостачальників із суттєвою часткою державної або комунальної власності, що конкурують з приватними енергопостачальниками. Трибунал не прийняв аргумент Канади про те, що в рамках енергетичної системи Онтаріо ринку електроенергії по суті не існує, оскільки економічні механізми попиту і пропозиції працюють під значним урядовим впливом. Якщо Апеляційний орган прийме позицію Канади у цьому питанні, Японія та ЄС програють справу, і Онтаріо зможе продовжувати застосовувати оспорювану умову про місцеву складову. Справа в тому, що основне зобов’язання країн – членів СОТ за ТРІМС – утримуватися від пов’язаних з торгівлею інвестиційних заходів, які «[суперечать] положенням ст. III або ст. XI ГАТТ 1994» (ст. 2 ТРІМС). Цитуючи рішення у справі ЄС – Режим імпорту та торгівлі бананами – 3 (п. 7.185), ТРІМС «не збільшує і не зменшує обсягу відповідних зобов’язань за ГАТТ, але дає зрозуміти, що ст. ІІІ:4 може покривати пов’язані з інвестиціями заходи». Таким чином, якщо Канада доведе, що виключення з національного режиму ГАТТ має місце у цій справі, «одним пострілом» будуть відхилені звинувачення щодо порушення ГАТТ і ТРІМС. Цей висновок підтверджує ст. 3 ТРІМС. Така ситуація, скоріш за все, спонукала Японію до подання контр-апеляції на висновки трибуналу щодо деяких правових аспектів застосування ст. ІІІ:8(а) ГАТТ, а також відповідних положень Угоди про субсидії.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
«Філософія» Угоди про субсидії полягає в тому, що субсидії не забороняються взагалі, а лише ті з них, які спрямовані на збільшення національного експорту або обумовлені використанням вітчизняних товарів на перевагу від імпортованих. Для того щоб підлягати такій забороні, заходи мають, по-перше, надавати фінансове сприяння або підтримку доходів підприємства з боку уряду (безпосередньо або опосередковано) і, по-друге, за допомогою такого сприяння чи підтримки приносити вигоду адресатам відповідних заходів. Згідно з Угодою про субсидії фінансове сприяння може, крім іншого, проявлятися у вигляді закупівлі урядом товарів. На думку арбітрів, саме такий вид сприяння забезпечується за допомогою контрактів, укладених між ОРА та енергогенеруючими компаніями в рамках програми «Зелений тариф» (п. 7.222 Рішення). Трибунал дійшов цього висновку, спираючись на природу правових та фактичних відносин між ОРА та енерговиробниками. Водночас, трибунал не визнав наявність вигоди у виробників енергії з альтернативних джерел як необхідного елементу для встановлення порушення Угоди про субсидії, зважаючи на непереконливі параметри для порівняння, представлені позивачами. Адекватним, на думку трибуналу, міг би бути параметр рентабельності, однак його застосуванню стала на заваді відсутність необхідної для аналізу інформації про рентабельність порівнянних підприємств в Онтаріо (п. 327 Рішення).
* * *
Між програмою «Зелений тариф» у провінції Онтаріо та законодавством України про «зелений» тариф і місцеву складову можна знайти багато спільного. На наш погляд, відмінності між двома режимами слід шукати в особливостях визначення ціни за одиницю виробленої енергії з альтернативних та/або відновлюваних джерел та співвідношення цього показника з ціною, що формується на оптовому ринку електроенергії. Чи зможуть такі особливості суттєво вплинути на перебіг теоретичної справи проти України, скоріш за все, залежатиме від висновків Апеляційного органу по справах проти Канади. З іншого боку, слід звернути увагу на те, що в аспекті застосування відповідних положень ГАТТ та ТРІМС обставини Онтаріо та України суттєво не відрізняються, тому (за умови, що Апеляційний орган не здійснить кардинальний перегляд висновків трибуналу в цій частині) державі потрібно задуматися над доцільністю збереження практики, яка з великою часткою імовірності суперечить її міжнародним зобов’язанням.