Європейський суд з прав людини, заснований у 1959 році, визначається не тільки своєю різноаспектною історією, але й основною метою — забезпеченням захисту основних прав та свобод кожної людини в європейській частині світу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Мета суду — забезпечення ефективного механізму захисту прав людини через індивідуальне та колективне судочинство. Принципи, які керують діяльністю ЄСПЛ, включають, але не обмежуються, пріоритетність прав людини, правової визначеності, недоторканність особистої свободи, а також забезпечення справедливих та ефективних процедур. Ці принципи — невід'ємна частина судової практики, що формує сучасні стандарти прав людини не лише в Європі, а й за її межами.
У сучасному правовому контексті важливу роль як для національних, так і для міжнародних правових систем відіграє проблема відшкодування збитків, яка на сьогодні є актуальною. Відшкодування збитків набуло нового значення за останні десятиліття, особливо в контексті практики Європейського суду з прав людини.
У процесі здійснення вимоги щодо відшкодування збитків перед ЄСПЛ, позивач повинен дотримуватися чіткої процедури. Перший крок полягає у вичерпанні всіх національних засобів правового захисту перед зверненням до ЄСПЛ. Після цього позивач повинен подати скаргу до Суду, викладаючи обставини порушення права та зазначаючи величину збитків, яку він поніс. Процес подання скарги передбачає також визначення відповідності справи формальним вимогам, включно з визначенням строків подачі та дотриманням внутрішніх процедурних вимог. Позивач повинен активно взаємодіяти з представниками ЄСПЛ, надавати всі необхідні докази та інформацію для обґрунтування вимоги про відшкодування. Цей процес — важливий етап у забезпеченні ефективного захисту прав людини та відшкодуванні зазначених збитків перед судовим органом ЄС. Вагомим етапом є період перевірки прийнятності скарги, що визначає можливість подальшого юридичного розгляду. Цей етап визначення прийнятності є важливим фільтром, спрямованим на забезпечення ефективності та розсудливості розгляду справ перед ЄСПЛ, забезпечуючи відповідність скарги вимогам правового процесу та компетенції Суду. Вимоги ЄСПЛ націлені на переконання, що позивач вичерпав всі національні засоби правового захисту перед тим, як звертатися до Суду. Окрім цього, Суд повинен переконатися, що скарга попадає під сферу застосування норм та визначається тими правами чи свободами, які охороняються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Ця вимога сприяє усуненню можливих диспутів на національному рівні та сприяє ефективному вирішенню спорів на міжнародному рівні.
Система ЄСПЛ не лише розглядає скарги, але й забезпечує ефективну комунікацію та розгляд справ у форматі слухань. Цей етап важливий для побудови розуміння фактів і аргументів сторін та формування обґрунтованого рішення. За прийнятності скарги, ЄСПЛ здійснює інтенсивний контакт із сторонами, створюючи майданчик для вираження їхніх поглядів та обміну інформацією. Ця взаємодія, запроваджена Судом, сприяє деталізації суті справи та підготовці до проведення слухань. Публічні слухання, які можуть бути призначені, стають полем для обговорення спірних питань під поглядом громадськості та експертів. Відкриті дебати сприяють утвердженню принципів демократії та правової держави. Процес відкритого обговорення сприяє розкриттю ключових деталей справи та допомагає усунути непорозуміння між сторонами, а також сприяє принципам прозорості та справедливості, що і визначають роботу ЄСПЛ.
Процес перед Європейським судом з прав людини, спрямований на визначення порушень конвенційних прав та встановлення збитку, став об'єктом вивчення і аналізу в контексті різноманітних судових справ. Цей етап вирішення справ є критичним, визначаючи обсяг компенсації та встановлюючи правовий прецедент.
ЄСПЛ визначає порушення конвенційних прав через тлумачення тексту Конвенції та прийняття стандартів, що враховують еволюцію суспільних цінностей. У справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (1978) суд визнав систематичні порушення прав осіб, затриманих у межах антитерористичних операцій. Суд визнав, що такі методи викликали сильні фізичні та душевні страждання та, що було порушено ст. 3 (заборона нелюдського і принижуючого людську гідність поводження), однак не були порушені ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканність) і ст. 14 (заборона дискримінації). Чотирнадцять осіб, які пройшли через випробування п'ятьма техніками, отримали компенсацію в розмірі від 10 000 до 25 000 фунтів стерлінгів кожному. Звичайно, присуджені суми є переконливим свідченням ступеня тяжкості, інтенсивності та тривалості страждань, заподіяних одержувачам.
Суд враховує різні аспекти збитку, включно з матеріальними та моральними втратами. У справі «Лопес Остра проти Іспанії» (1994) суд визначив значний моральний збиток, спричинений довготривалим безпідставним утриманням позивачки в умовах, які порушували Конвенцію. Суд врахував усі моральні збитки заявниці, серед яких, на додаток до неприємностей, спричинених газовими випарами, шумом і запахами від заводу, вона відчувала страждання та тривогу, коли бачила, що ситуація продовжується, а здоров’я її доньки погіршується і дійшов до висновку, що буде справедливим надати заявниці 1 500 000 песет з вирахуванням 9 700 французьких франків, сплачених Радою Європи.
У разі визнання порушення та необхідності відшкодування, ЄСПЛ встановлює суму, яку країна-відповідач зобов'язана виплатити позивачеві. Визначення суми відшкодування — завершальний етап перед ЄСПЛ, який відіграє важливу роль у забезпеченні ефективного захисту прав порушених осіб. Цей процес охоплює ретельний аналіз матеріального та морального збитку, а також враховує судову практику. При визначенні суми відшкодування ЄСПЛ керується принципами справедливості та рівності перед законом. Суд враховує фактори, як-от ступінь та тривалість порушень, а також вплив на фізичне та психічне благополуччя потерпілої сторони.
Одна з найбільших винагород була присуджена в липні 2014 року у справі «ЮКОС проти росії» щодо податкових санкцій, які влада наклала на російську нафтову компанію ВАТ «Нафтова компанія ЮКОС». Суд присудив приблизно 1, 87 млрд євро акціонерам компанії-заявника або їхнім правонаступникам.
Справа «Кравчук проти України» (2021): заявник скаржився на те, що висунуті ним відповідні та важливі аргументи не були належним чином розглянуті національними судами всупереч п. 1 ст. 6 Конвенції. ЄСПЛ визнав порушення права на ефективний засіб правового захисту. Компенсація призначена у розмірі 3 600 євро як відшкодування моральної шкоди.
Судова практика ілюструє різноманітність підходів ЄСПЛ до визначення сум відшкодування та враховує конкретні ситуації, де були встановлені порушення прав людини.
Виконання рішень ЄСПЛ потребує ефективної взаємодії між країною-відповідачем та Судом. Забезпечення відшкодування збитків визначається не лише сумою компенсації, але й строками та методами виплат. Процес може зіткнутися з внутрішніми юридичними та бюрократичними складнощами в країні-відповідачі.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, рішення ЄСПЛ є обов'язковими для країн-членів. Відповідач має юридичний обов'язок виконувати рішення, яке стає невід'ємною частиною юридичної системи країни. У разі відмови відповідача виконати рішення, ЄСПЛ може вжити заходів для примусового виконання. Це може включати в себе відправлення справи до Комітету Міністрів Ради Європи, що може призвести до додаткових санкцій або обмежень. Відмова відповідача може призвести до призначення додаткових фінансових санкцій та штрафів. Крім того, ЄСПЛ може накласти на відповідача зобов'язання виплатити відшкодування потерпілому, включаючи збільшення компенсації за моральний збиток, а також призвести до втрати довіри від інших країн-членів Ради Європи та співтовариств держав загалом.
Практика Європейського суду з прав людини в сфері відшкодування збитків є важливою складовою захисту прав громадян. Суд має значну вагу у забезпеченні справедливості та компенсації за порушення конвенційних прав. Аналізуючи практику відшкодування збитків ЄСПЛ стає зрозумілим, що додержання принципів правової держави є критичним для ефективного функціонування системи захисту прав людини. Для подальшого зміцнення системи відшкодування збитків необхідно продовжувати розвивати співпрацю між ЄСПЛ та національними системами правосуддя, покращувати механізми виконання рішень та підвищувати свідомість громадян про їхні права. Основним положенням може слугувати те, що практика ЄСПЛ у відшкодуванні збитків визначає нові стандарти для захисту прав людини, сприяє правовій стабільності та є одним з ключових чинників в системі не тільки європейського, а й світового правосуддя.