Відомі юристи-міжнародники із США та України провели у Львові професійний саміт.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Будівля Львівського національного університету ім. Івана Франка. Фото: The American Society of International Law
Женева, Гаага, Страсбург, Рим, Відень, НьюЙорк… У переліку міст світу, які зробили вагомий внесок у розвиток міжнародного права, гідне місце посідає українське місто Лева. Саме Львів надихнув видатних юристів-міжнародників ХХ століття на створення концепцій злочину геноциду, злочинів проти людяності, прав людини. Тому символічно, що якраз у Львові зібралися на саміт українські та американські юристи-міжнародники. У дні, коли міжнародна спільнота віддавала данину 75-й річниці прийняття двох важливих для міжнародного права документів — Загальної декларації прав людини та Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього — представники юридичної еліти двох держав, по 75 експертів від кожної, спільно шукали відповіді на ключові запитання юридичного протистояння наслідкам збройної агресії рф проти України.
Учасники саміту — українські та американські юристи-міжнародники
Наскільки їм це вдалося? Наводимо деякі враження учасників саміту «Стояти на сторожі верховенства права» (Stand Tall for the Rule of Law), який 8–10 грудня проводили у Львові Українська асоціація міжнародного права (УАМП) і Американська спілка міжнародного права (ASIL). Наталія Крестовська, завідувачка кафедри морського права Національного університету «Одеська морська академія», д.ю.н. — про враження від саміту: «З одного боку, на конференції багато говорили про наявні механізми міжнародного права, що дають змогу як мінімум подолати наслідки збройної агресії росії проти України. З іншого, не почула, на жаль, ані від кого про конкретні механізми припинення війни. Від декого з американських юристів-дослідників можна було почути, що Україна не є на сьогодні єдиною постраждалою від війни країною. І дійсно, у світі нині точиться близько 200 збройних конфліктів різного масштабу. Водночас жоден зі згаданих збройних конфліктів за рівнем інтенсивності, кількістю людських втрат і загалом загрози світовому порядку навіть близько не наближається до масштабу війни росії проти України. При всій неприпустимості порушень світового правопорядку терористами ХАМАСу або, скажімо, керівництвом Венесуели, яке заявило про анексію частини території сусідньої Гаяни, все це неспівмірно з тим, що відбувається у нас. Кожен, хто каже, що Україна є просто «однією із країн, де йде війна», той, на мою думку, знецінює як страждання, так і подвиг українського народу.
Але моє загальне враження від саміту «На сторожі верховенства права» полягає в тому, що американська наукова та юридична еліта стоять на боці України. Вони виступають за всіляку допомогу Україні. Це тішить. Сподіваємося, що слова будуть втілені у справи. І ці справи допоможуть нам перемогти».
Як згадує заступниця декана юридичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка, професорка Марта Мочульська, декілька місяців тому амбітна ідея проведення саміту у Львівському університеті за фізичної участі 75 відомих професорів права та практиків-міжнародників із США та 75 учасників з України відповідно видавалася малореальною. Пані Мочульська робить висновок: «Фактично над питанням війни в Україні та міжнародно-правових інструментів розв'язання проблем, які постали, в стінах університету думали провідні міжнародники світу. Мені пощастило спільно з Люсіндою Лоу (Lucinda Low), партнеркою юридичної компанії Steptoe, модерувати сесію «Право і розвиток в Україні».
Зліва направо: заступник декана факультету міжнародних відносин ЛНУ, професор Ігор Земан, заступниця декана юридичного факультету ЛНУ, професорка Марта Мочульська, віцепрезидент Американського товариства міжнародного права Майкл Купер
Саміт працював у форматі панельних дискусій і круглих столів. Учасники зосередилися на обговоренні актуальних міжнародно-правових тем, серед яких — переосмислення глобальної системи безпеки, розробка механізмів повернення незаконно депортованих українських дітей, роль санкцій у стримуванні російського агресора, реінтеграція звільнених територій України, міжнародно-правові механізми забезпечення демократичної відбудови країни тощо.
Ольга Поєдинок — друга справа. Фото: The American Society of International Law
Ольга Поєдинок, адвокатка, доцентка кафедри міжнародного права КНУ ім. Т. Шевченка: «За кілька днів до саміту у Львові я на запрошення Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим мала за честь презентувати для іноземних дипломатів і дипломаток у Києві стратегію щодо осіб із російськими паспортами після деокупації українських територій. Цю саму тему ми активно обговорювали на масштабній українсько-американській конференції Stand Tall for the Rule of Law».
Михайло Микієвич, завідувач кафедри європейського права Львівського національного університету імені Івана Франка, д.ю.н.: «УАМП та Американське товариство міжнародного права є голосом, який формує і доносить позицію України та світу щодо захисту верховенства права і прав людини».
Йшлося на саміті й про ініційовані Україною справи у міжнародних судах.
Учасники саміту — агенти України в міжнародних судах: Посол з особливих доручень МЗС Антон Кориневич і Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко
Маргарита Сокоренко, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини — про індивідуальні справи в ЄСПЛ, пов’язані з агресією росії. ЄСПЛ поступово набирає обертів у розгляді цієї категорії справ після рішень щодо прийнятності міждержавних справ «Україна проти Росії (щодо Криму)» та «Україна і Нідерланди проти Росії». Загалом у ЄСПЛ таких справ понад 8000 (з понад 11 000 загалом по Україні). Справи непрості, вони потребують не менше часу та зусиль, аніж міждержавні позови. Стосовно значущості процесуального рішення про приєднання позову щодо повномасштабного вторгнення «Україна проти Росії (Х)» до справи «Україна та Нідерланди проти Росії», яка розглядається по суті, то це зекономлені щонайменше вісім років розгляду цього позову по прийнятності (як це було із позовами щодо Криму і Донбасу).
Робочі групи зосередилися на пошуку відповідей у контексті таких викликів:
1. Розробка стратегії з повернення незаконно вивезених українських дітей.
2. Суверенний імунітет іноземної держави в умовах війни та скоєння звірств.
3. Роль санкцій у зміні поведінки рф.
4. Відповідальність керівництва держави за злочин агресії.
5. Реінтеграція звільнених територій.
6. Фільтрація, примусове переміщення осіб та масові свавільні затримання.
7. Змусити росію заплатити: цивільні механізми компенсації.
8. Право та розвиток в Україні.
9. Міжнародні злочини в екосистемі відповідальності.
10. Повернення, післявоєнна міграція, інклюзія.
Панель, що була присвячена Конвенції ООН 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Фото: The American Society of International Law
Другий день саміту був присвячений Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Основними панелістами в цій дискусії були суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський, Стівен Рапп із Оксфордського університету, Скотт Страус із Каліфорнійського університету в Берклі, науковиця Меморіального музею Голокосту в США Наомі Кіколер, а також представник Офісу Генерального прокурора України Юрій Бєлоусов. Модерувала дискусію дослідниця Женевської академії міжнародного гуманітарного права і прав людини Наталія Хендель. Спікери були одностайні щодо того, що пам’ять про злочин геноциду та робота з його попередження є чинниками миру в майбутньому. А тому не слід бути байдужими, нейтральними, коли йдеться про права людини та її гідність.
На урочистому закритті саміту до його учасників звернулася у форматі відеозвернення американська державна діячка Гілларі Клінтон. Вона наголосила на історичній важливості саміту у Львові в умовах російської військової агресії проти України, висловила підтримку учасникам заходу в їхніх подальших зусиллях щодо захисту демократії і прав людини тощо.
Результатом саміту Stand tall for the rule of law стало прийняття 10 грудня, у день 75-ї річниці Загальної декларації прав людини, спільної Львівської декларації. Документ із напрацюваннями робочих груп і підсумками панельних дискусій ознаменував новий етап спільної роботи Української асоціації міжнародного права та Американської спілки міжнародного права.
Президент Американської спілки міжнародного права Ґреґорі Шеффер. Фото з офіційного сайту Львівської міської ради
Професор міжнародного права з Yale Law School Гарольд Хонджу Кох (Harold Hongju Koh) входить до складу юридичної команди України в МС ООН. Працював юридичним радником Державного департаменту США за каденції чотирьох президентів Сполучених Штатів Америки. Фото з офіційного сайту ЛНУ ім. Івана Франка, джерело
Професор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Михайло Буроменський і Посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич. Фото з офіційного сайту Львівської міської ради
Меморіальну дошку Гершу Лаутерпахту відкрили кілька років тому на будівлі юридичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка
Фрагмент привітального слова президентки УАМП Ольги Буткевич
«Цими днями відзначається 75-річний ювілей базових для сучасного міжнародного права документів — Загальної декларації прав людини та Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Обидва документи встановили засадничі комплекси принципів права міжнародної спільноти — неухильної поваги до людини та її гідності іборотьби зі «злочином злочинів». Символічно, що ми відзначаємо ці ювілеї у місті, яке надихнуло їхніх авторів (за їхніми словами)— Герша Лаутерпахта і Рафала Лемкіна. Ці документи — безумовний прорив у розвитку міжнародного права і його фундамент.
Однак прийняті вони були 75 років тому, а 78 років тому (з погляду історії, фактично напередодні їх прийняття) людство стояло перед загрозою знищення, переживаючи геноциди, масові злочини проти життя, гідності, свободи людини, стикаючись із катастрофічними наслідками Другої світової війни, розв’язаної двома найстрашнішими тоталітарними режимами— нацистським і радянським. Здавалося б, віра у міжнародне право мала бути знищеною. Але саме після найстрашнішої кризи Другої світової війни воно вийшло зміцнілим, сильним іпочало свій розвиток у напрямі гомоцентризму.
Сьогодні ми знову стоїмо перед викликом руйнування системи колективної безпеки внаслідок агресії росії проти України 2014 року та розв’язання нею широкомасштабної війни у 2022-му, яка супроводжується масовими воєнними злочинами, злочинами проти людяності та чіткими ознаками геноциду. Але нині, як і завжди впродовж своєї історії, міжнародне право вийде із цієї кризи сильнішим, ефективнішим, з урахуванням минулих прорахунків і прогалин. І одним із головних рушіїв для поновлення дієвості міжнародного права та віри у нього є об’єднання юристів-міжнародників світу. Тому я щиро вдячна Американському товариству міжнародного права за ініціативу проведення Львівського форуму «Стояти на сторожі верховенства права». Рада вітати учасників з американської сторони, які, всупереч складним погодним умовам та вкрай виснажливій дорозі, знайшли змогу приїхати до міста, що надихало авторів Загальної декларації прав людини та Конвенції про запобігання геноциду, й зробити особистий внесок у розбудову нашої співпраці.
Цьогоріч відзначається ще один ювілей— 160 років з дня створення Інституту міжнародного права у місті Ґент. Маловідомо, що ця інституція, яка об’єднує провідних юристів-міжнародників з усіх куточків світу, була створена за механізмом і принципами, розробленими професором Харківського університету Дмитром Каченовським. Ще у середині ХІХ століття він висловив ідею про необхідність об’єднання юристів-міжнародників усіх країн, вважаючи, що саме міжнародне академічне співтовариство, будучи згуртованим, може виробити шляхи розв’язання проблем, породжених свавіллям держав. Через його хворобу та передчасну смерть у 1862-му ця ідея була реалізована через рік після його смерті.
Тож сьогодні знову з теренів України, де розгортається один із найтяжчих міжнародних злочинів росії та республіки білорусь, ми спільно ініціюємо об’єднання міжнародної юридичної спільноти для протидії грубим порушенням міжнародного права, утвердження віри в його основні принципи та відновлення його ефективності. Переконана, що Львівський форум «Стояти на сторожі верховенства права» стане підтвердженням нашої відданості цінностям міжнародного права у сьогоднішній переломний історичний момент».
Тези виступу професора міжнародного права з Єля Гарольда Хонджу Коха
«Наш форум у Львові відкрився через кілька днів після того, як Федеральний суд у Вірджинії висунув обвинувачення чотирьом російським військовослужбовцям, яких звинувачують у катуванні американця, що проживав в Україні. Цей прецедент є одним із кроків до відповідальності за незаконну війну в Україні. Путін не поважає міжнародне право, але тут важливо не те, що думає Путін, а те, що думає і як діє весь світ.
Щоб створити трибунал, який міг би судити Путіна за злочин агресії, треба інвестувати ще багато ресурсів і дипломатичної енергії. По суті, збройний конфлікт на території України, викликаний агресією росії, підштовхує США до співпраці з Міжнародним кримінальним судом. Як ви пам’ятаєте, свого часу президент Клінтон підтримав ідею створення МКС, хоча Сполучені Штати до цього інструменту так і не приєдналися.
Загалом щодо майбутнього для міжнародного права я налаштований оптимістично. Із нинішньої зневіри воно повернеться туди, звідки почав розбудовуватися новий глобальний міжнародний правопорядок. Але тепер ми маємо пристосовуватися до швидких змін, повинні більше керуватися майбутніми проблемами, ніж минулими катастрофами, зосереджуватися на справедливості порядку, ніж на самому порядку. І я думаю, що віра України у міжнародне право та її завзяття неодмінно окупляться».
У 1990-ті роки американський дипломат і юрист Клінт Вільямсон працював прокурором у Міжнародному кримінальному трибуналі для колишньої Югославії, а згодом долучився до створення надзвичайних палат у судах Камбоджі. Був послом США з особливих доручень з питань глобального кримінального правосуддя, обіймав інші важливі посади. Нині Вільямсон допомагає Офісу генпрокурора в межах створеної у 2022 році США, Євросоюзом і Великою Британією Консультативної групи з розслідування воєнних злочинів і порушень міжнародного гуманітарного права з боку російської федерації.
Тези виступу Клінта Вільямсона на панельній дискусії Vindicating Rights across the Legal Landscape
«Українські прокурори працюють в умовах величезного навантаження. Масштаби міжнародних злочинів, з якими зіткнулася Україна, того, з чим мають справу прокурори, вражають. Це стало би випробуванням для будь-якої системи у світі. З огляду на це Україні доведеться робити те, що й Хорватії і Боснії, а саме ухвалювати складні рішення про пріоритетність проваджень. Ви маєте прийняти той факт, що переслідувати всіх не вийде. Чимало росіян уникнуть відповідальності — малоймовірно, що велика кількість людей постане перед судом в Україні. Українська система правосуддя дозволяє судити заочно, але це не означає, що всі винні опиняться в українських в’язницях. Притому, що Україна досі не ратифікувала Римський статут, загалом я бачу, що українські колеги уважно ставляться до зобов’язання розслідувати всі злочини однаково. Якщо українець вчинив злочин проти росіянина і це порушує міжнародне гуманітарне право (чи українське законодавство), він теж має бути притягнутий до відповідальності. Тут важливо не потрапити в ситуацію хибної еквівалентності. Навіть якщо є злочини, які українці скоїли проти росіян, то з огляду на контекст і масштаб того, що скоїли росіяни в Україні — це абсолютно різні речі».
Анна Вишнякова, юристка у сфері міжнародного кримінального права, голова ГО LingvaLexa
«Насамперед висловлю організаторам подяку за такий захід. Однією з основних цілей був саме обмін досвідом та обговорення із американськими колегами проблематичних та дискутивних тем, які наразі є в українському юридичному просторі та стосуються війни. Було дуже цікаво почути думки юристів-міжнародників, особливо з питань щодо міжнародних механізмів забезпечення відповідальності, перспектив розвитку Трибуналу за злочин агресії, ефективності санкцій. Надзвичайно вдалою була ідея організації круглих столів за різними темами, коли експерти могли детальніше обговорити конкретні аспекти забезпечення відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини російських злочинців.
Не можна говорити про міжнародне гуманітарне право в ізоляції виключно українського правового дискурсу. Це лише один із механізмів більш широкої адженди, яка включає і міжнародні відносини, і економічні аспекти, і усе різноманіття багатогранної сфери миробудівництва. Тому було дуже корисно поспілкуватися з професіоналами з різних сфер і подивитися очима міжнародних партнерів на українські реалії. Основним уроком є те, що право не може бути лише номінальним ідеалом, який ховається за обкладинками книг. Право має бути ефективним і практичним інструментом, адаптованим до реалій сьогодення. Його сила має бути спрямована на реальне забезпечення покарання винних і превенцію звірств у світі».
Микола Гнатовський, суддя Європейського суду з прав людини
«Роль юристів-міжнародників у теперішній Україні за умов війни насамперед має полягати у допомозі своїй країні. Вони повинні залишатися об’єктивними. Але вимагати від них демонструвати нейтралітет — це абсурдно. Науковці мають моральний обов’язок брати участь у консультуванні урядовців, парламентарів або суддів і прокурорів щодо МГП — будь-кого, хто потребує такої поради. Війна робить людину більш зосередженою щодо питань, які раніше здавалися лише теоретично цікавими, з наголосом на їх практичних наслідках. Рішення, прийняті та реалізовані під час цієї війни, безумовно, змінили МГП та міжнародне право як таке».