Проїхавшись Києвом та його околицями, можна помітити значну будівельну активність. Різні забудовники зводять окремі будинки, квартали, цілі житлові масиви. Усіх їх турбують спільні питання – як залучити кошти у будівництво та як зацікавити покупця.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На сьогодні незначна частина забудовників здійснює будівництво власним коштом. Особисте фінансування – прерогатива будинків не більш ніж ІІІ категорії складності. Найчастіше застосовують два варіанти фінансування будівництва – банківське та через залучення коштів безпосередньо від покупців квартир.
Банківське кредитування є не надто привабливим на сьогодні. Так, банк під видачу коштів вимагає забезпечення, яке за банківськими коефіцієнтами значно перевищує розмір необхідних коштів, плюс – високі проценти за користування коштами фінустанови. Зрозуміло, що для забезпечення отримання кредиту можливо передати в іпотеку земельну ділянку під забудовою, у заставу – корпоративні права, забезпечити наявність поручителів. Проте корпоративні права не надто цікаві для банків, а з поручителів завжди можливо вчасно вивести цікаві для банку активи. До того ж далеко не всі забудовники мають у власності землю під будівництво, дедалі більшої популярності набувають договори суперфіцію. Тож часто забудовник мало що має запропонувати банку в забезпечення.
Значно цікавішим є банківське проектне фінансування – механізм, за якого банк надає кошти фактично під перспективу проекту та майбутніх фінансових потоків, з розробленням індивідуальної системи надання та повернення коштів. При даному виді фінансування банк є більше бізнесінвестором, ніж кредитором, оскільки кошти можуть надаватися успішному проекту без забезпечення їх повернення іпотекою. Хоча провідні українські банки й пропонують на своїх сайтах такий продукт, як проектне фінансування, даний механізм в Україні, на жаль, поки що не має світової привабливості, а є лише синонімом кредитування.
Тому більшість багатоповерхівок будують за кошти так званих приватних інвесторів – покупців квартир.
Як передбачено ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про інвестиційну діяльність», інвестування та фінансування будівництва об’єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов’язань за якими здійснюється шляхом передачі об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об’єктів визначаються виключно законами.