Загальноприйнята міжнародна практика передбачає можливість обігу канабісу не тільки у промислових, але й у медичних цілях. Ефективність використання медичного канабісу неодноразово підтверджувалася як науковими дослідженнями, так і висновками профільних міжнародних установ, зокрема Всесвітньої організації охорони здоров’я, діючої при Організації Об’єднаних Націй.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Обіг медичного канабісу легальний у 68 країнах світу, в т.ч. у 20 країнах Європи, США (37 штатів) та Канаді. Наприклад, у штаті Каліфорнія медичний канабіс легальний з 1996 р., а у Канаді — з 2001 р. Якщо говорити про законодавчу модель врегулювання цього питання, то у деяких країнах обіг медичного канабісу як особливого виду наркотичних засобів регулюється окремими законами або ж нарівні з іншими наркотичними засобами.
В Україні питання легалізації медичного канабісу набувало актуальності поступово, а особливо гостро постало перед суспільством наприкінці 2020 р. Саме у грудні того року Комісія ООН з наркотичних речовин прийняла рішення про виключення канабісу та його похідних зі списку 4 Конвенції ООН про наркотичні засоби 1961 р., де містяться найнебезпечніші наркотики, що підлягають жорсткому контролю.
Легалізувати медичний канабіс в Україні пропонувалося на законодавчому рівні шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».
Ініціатива не карається
Перші законодавчі ініціативи, покликані легалізувати обіг медичного канабісу в Україні, з’явилися ще у 2015 р. Тоді ВРУ VIII скликання було зареєстровано законопроєкт №1801 від 20.01.2015 р. та його допрацьований варіант — №1801- д від 14.07.2015 р. Проте до порядку денного ВРУ ці ініціативи не дійшли. Наступний намір легалізувати медичний канабіс припав на квітень 2016 р., коли ВРУ було зареєстровано проєкт закону №4533, який за своєю концепцією майже не відрізнявся від законопроєкту 2015 р.
Не можна залишити без уваги й добре відомий законопроєкт №10313 від 20.05.2019 р., яким вкотре пропонувалося врегулювати обіг канабісу в медичних цілях під егідою забезпечення фундаментального права особи на життя. Відомим цей законопроєкт став завдяки тому, що його ініціаторами вперше стали понад 50 народних депутатів, а розроблений він був на виконання петиції за легалізацію медичного канабісу в Україні, яка зібрала достатні 25 тис. голосів. Однак і такі ініціативи не отримали шансу бути розглянутими, оскільки закінчився строк повноважень того скликання ВРУ, тому законопроєкти набули статусу відкликаних.
Далі настав переломний момент в історії ініціатив, який припав уже на ІХ скликання ВРУ. На час підготовки цієї статті чинне скликання народних депутатів ВРУ за кількістю ініціатив щодо врегулювання обігу медичного канабісу можна вважати менш результативним, але це не про суть та перспективність таких ініціатив. За декілька днів до закінчення 2020 р. було подано профільний законопроєкт №4553 про обіг медичного, промислового та наукового канабісу, а згодом до нього було подано ще 3 альтернативних законопроєкти з різними підходами до ринку медичного канабісу в Україні.
Вже влітку 2021 р. вказаний законопроєкт разом з альтернативними трансформувався в один, за словами ініціаторів, удосконалений законопроєкт №5596. І в цьому випадку не обійшлося без альтернативи, однак саме цьому законопроєкту вдалося пробитися до порядку денного ВРУ і бути розглянутим народними депутатами. Але це все, чим запам’яталися законопроєкт №5596 та його альтернатива. У липні ц.р. ВРУ не підтримала легалізацію медичного канабісу, і законопроєкт було повернуто ініціаторам.
Незважаючи на липневі події, питання легалізації медичного канабісу в Україні залишається актуальним. Саме ВРУ VIII та ІХ скликання можна вважати результативними в цьому питанні, тим паче, що зараз є всі можливості нарешті вирішити його.
Цікаво, що на сьогодні питання легалізації медичного канабісу в Україні не перебуває у топі новинних стрічок. Лише подекуди в соціальних мережах або ЗМІ з’являються окремі коментарі від попередніх ініціаторів щодо липневих подій та важливості медичного канабісу для хворих українців. З огляду на це виникає логічне питання: як таке затишшя сприймати? Чи можна розцінювати його, як затишшя перед бурею? Для цього пропоную розібратися, чи може вже сьогодні до ВРУ бути поданий черговий законопроєкт щодо легалізації медичного канабісу, а також проаналізувати інші потенційні шляхи вирішення цього питання.
Закон vs постанова уряду?
У контексті визначення технічної можливості подання до ВРУ нового законопроєкту щодо легалізації медичного канабісу варто враховувати положення регламенту законодавчого органу і проаналізувати зміст липневих рішень, прийнятих за результатом голосування за законопроєкт №5596. Під час розгляду цього законопроєкту на голосування було винесено всього три питання. Рішення щодо прийняття проєкту за основу та направлення на повторне перше читання не було прийняте. Натомість було прийняте рішення про повернення згаданого законопроєкту на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи.
Водночас регламент ВРУ не передбачає жодних обмежень щодо можливості подання законопроєкту, аналогічного за змістом тому, що був повернутий суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Це надає суб’єктам законодавчої ініціативи можливість подати новий законопроєкт щодо медичного канабісу у будь-який момент. Доцільність його подання, як банально це не звучить, слід розглядати крізь призму перспективи його включення до порядку денного та отримання необхідної підтримки інших депутатів, які утримались або голосували проти законопроєкту №5596.
Якщо ж говорити про шлях легалізації медичного канабісу через відповідні постанови КМУ, то й такий варіант не слід відкидавати, хоча він менш перспективний. Як мінімум, це пов’язано з тим, що на підзаконному рівні питання обігу медичного канабісу можна врегулювати лише точково, враховуючи, що особливості обігу в України наркотиків, психотропів та прекурсорів врегульовані Законом «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».
Висновки
Законодавство України, що регулює використання наркотичних засобів та психотропних речовин, встановлює жорсткі обмеження обігу канабісу та його похідних. У першу чергу, це пов’язано з тим, що така модель регулювання була імплементована ще у 90-х рр. минулого століття та не зазнала концептуальних змін. Незважаючи на зміну вектору міжнародних підходів, Україна залишається у списку країн, які не використовують канабіс у медичних цілях. Це можна вважати фактором, що фактично стримує розвиток в Україні як медицини, так і науки.
Для мене як громадянина України надважливо, щоб кожна ініціатива йшла на користь державі, її економічному та соціальному розвитку. До того ж, не слід забувати, що медичний канабіс, незважаючи на грудневе рішення Комісії ООН, залишається наркотичним засобом. Це також слід враховувати при відкритті ринку медичного канабісу в Україні. Має бути створено таку законодавчу модель, якою буде детально врегульовано питання від культивування медичного канабісу до потрапляння ліків з нього кінцевому споживачу. Ринок медичного канабісу має бути прозорим та контрольованим, а умови обігу мають бути такими, щоб повністю унеможливити перетворення легального ринку медичного канабісу в Україні на ринок збуту наркотиків.
Як практикуючому адвокату мені принципово, щоб умови обігу медичного канабісу передбачали жорсткі обмеження такого виду діяльності. До таких можна віднести, наприклад, можливість культивування канабісу та випуску з нього ліків лише за межами населених пунктів на закритих місцях провадження діяльності з пропускним режимом, цілодобовою охороною (сигналізацією) та відеозаписом тощо. Зрозуміло, що цей перелік є орієнтовним, але у будь-якому випадку ринок медичного канабісу має ототожнюватися з жорсткими умовами обігу, а суб’єктами такого ринку мають бути професійні гравці з персоналом відповідного рівня.