26 серпня 2020, 12:21

Україна і Міжнародний кримінальний суд: двадцять складних питань і простих відповідей

Опубліковано в №16 (722)

Тимур Короткий
Тимур Короткий завкафедри міжнародного права та порівняльного правознавства НАУ, голова центру міжнародного гуманітарного права УАМП
Богдан Неділько
Богдан Неділько юрист Украї­нської асоціації міжнародного права

1. Для притягнення до міжнародної кримінальної відповідальності індивідів у 1998 р. було створено Міжнародний кримінальний суд (МКС). Правовою основою діяльності Суду є Римський статут Міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 р. (Римський статут).


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


2. Римський статут є міжнародним договором, тобто договором, укладеним між державами. Він вступив у силу 1 липня 2002 р. До нього були внесені зміни протоколами від 10.11.1998 р., 12.07.1999 р., 30.11.1999 р., 08.05.2000 р., 17.01.2001 р., 16.01.2002 р.

3. Для участі у діяльності МКС держави мають підписати та ратифікувати Римський статут. На держави, що ратифікували Римський статут, розповсюджується юрисдикція Суду в межах їхньої території та на їхніх громадян.

4. Юрисдикція МКС також розповсюджується на держави, які не ратифікували Римський статут, але зробили заяви про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду відносно того чи іншого злочину відповідно до п. 3 ст. 12 Римського статуту. У такому випадку держава несе відповідні обов'язки, але не володіє правами, які має держава-учасник Римського статуту.

5. МКС поширює свою юрисдикцію відносно притягнення до міжнародної кримінальної відповідальності тільки на індивідів, які вчинили міжнародні злочини та не були притягнені до кримінальної відповідальності на національному рівні. Держава взагалі не є суб'єктом міжнародної кримінальної відповідальності.

6. До юрисдикції МКС належать наступні міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочин агресії. Склади цих злочинів безпосередньо містяться у Римському статуті (ст. 6–8 bis), а також деталізовані в окремому документі МКС «Елементи злочинів», присвяченому детальному тлумаченню складу кожного злочину.

7. Відповідно до ст. 7 Римського статуту, злочини проти людяності — це злочини, які вчиняються у рамках широкомасштабного та систематичного нападу на цивільне населення, і такий напад є свідомим. Для вчинення злочинів проти людяності, на відміну від воєнних злочинів, вимога наявності збройного конфлікту не обов'язкова, хоча вони і можуть вчинятися під час збройних конфліктів. Ст. 7 Римського статуту містить вичерпний перелік дій, які вважаються злочинами проти людяності.

8. Воєнні злочини, відповідно до ст. 8 Римського статуту, — це злочини, які безпосередньо пов'язані та здійснюються протягом збройного конфлікту (як міжнародного, так і неміжнародного характеру), та які вчиняються у рамках плану або політики, або ж при широкомасштабному їх вчиненні. Їх також можна назвати серйозними порушеннями міжнародного гуманітарного права (законів і звичаїв війни). Ст. 8 Римського статуту містить вичерпний перелік дій, які вважаються воєнними злочинами у збройних конфліктах міжнародного та неміжнародного характеру.

9. МКС здійснює юрисдикцію відповідно до принципу компліментарності. Суть цього принципу полягає в забезпеченні того, щоб відповідальність за здійснення правосуддя над особами, звинуваченими у вчиненні злочинів проти міжнародного права, покладалася саме на судову систему відповідної держави. Тобто МКС не замінює та не доповнює собою національну систему кримінального правосуддя держави. Відповідальність за переслідування осіб, винних у вчиненні злочинів геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів та злочину агресії, повністю покладена на національні правоохоронні органи та національну судову систему держави. Відповідно до ст. 17 Римського статуту, МКС починає здійснювати свою кримінальну юрисдикцію лише тоді, коли буде встановлено, що відповідна держава не бажає або не може сама її реалізувати.

10. Юрисдикція МКС поширюється на Україну відповідно до Заяви Верховної Ради України до Міжнародного кримінального суду про визнання Україною юрисдикції МКС щодо скоєння злочинів проти людяності вищими посадовими особами держави, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян під час мирних акцій протесту в період з 21 листопада 2013 по 22 лютого 2014 р., та Заяви Верховної Ради України про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій ДНР та ЛНР, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян, з урахуванням положень Римського статуту та практики Суду.

11. Фактично юрисдикція МКС, відповідно до заяв України та Римського статуту, поширюється: 1) на усю територію України у міжнародно визнаних кордонах (включаючи окуповані території Криму та Сходу України); 2) на будь-які воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні на території України; 3) у період з 21 листопада 2013 р. без обмеження строків; 3) відносно усіх осіб, що скоїли воєнні злочини та злочини проти людяності на території України без розрізненості щодо належності їх до тієї чи іншої сторони конфлікту. Тобто при ратифікації Римського статуту Україною суб'єктна та територіальна юрисдикція МКС щодо України відносно воєнних злочинів та злочинів проти людяності жодним чином не зміниться.

12. Справа у МКС щодо злочинів, скоєних на території України, має назву «Ситуація в Україні» та знаходиться на стадії попереднього розслідування Офісом прокурора МКС. На теперішній час опубліковано 5 «Звітів щодо дій з попереднього вивчення ситуації в Україні» за 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 рр. (Звіти).

13. У першому Звіті Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду за 2014 р., який стосувався України, щодо попереднього аналізу подій, які відбулися на Майдані з 21 листопада 2013 по 22 лютого 2014 р., були викладені лише хід подій на Майдані та імовірно вчинені злочини проти людяності, а саме умисні вбивства, завдання поранень, зникнення людей, тортури, нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження. Попередній правовий аналіз подій на Майдані було надано Офісом прокурора МКС у Звіті за 2015 р. У ньому вказано, що незважаючи на серйозні порушення прав людини з боку силових структур та «тітушок», цілеспрямовано направлених на протестувальників, а також на їхню підтримку з боку уряду Януковича, у їх діях відсутні ознаки широкомасштабності та систематичності, які є обов'язковими для кваліфікації дій як злочинів проти людяності. У наступних Звітах додаткової кваліфікації не було надано, натомість вказувалося, що Офіс прокурора МКС продовжує отримувати та аналізувати інформацію щодо подій на Майдані.

14. Для кваліфікації дій силових структур та «тітушок» під час подій на Майдані як злочинів проти людяності необхідно довести наявність таких критеріїв, як широкомасштабність та систематичність. На думку Офісу прокурора МКС, відсутність широкомасштабності у їх діях полягає у тому, що злочини мали обмежений територіальний характер (переважно територія Майдану в Києві), більшість вбивств мітингувальників відбулися протягом короткого періоду (переважно з 18 по 20 лютого 2014 р.), а з усіх поранених лише невелика частина мали поранення тяжкого ступеня. Відсутність системності у діях силових структур та «тітушок» полягала в тому, що злочини вчинялися не регулярно й організовано, а скоріше як відповідь та реакція на події, що відбувалися. Проте остаточного висновку ще не було надано.

15. Попередній аналіз ситуації в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі був наданий Офісом прокурора МКС у Звітах за 2016, 2017 та 2018 рр. У всіх Звітах було однозначно наголошено, що в АР Крим та Севастополі найпізніше з 26 лютого 2014 р. відбувається міжнародний збройний конфлікт між Україною та Росією, який триває до сьогодні, оскільки окупація, яка не зустріла збройного супротиву, також є міжнародним збройним конфліктом. Наразі Офіс прокурора МКС займається розслідуванням можливих злочинів в окупованих АР Крим та Севастополі.

16. Попередній аналіз ситуації на Сході України (під Сходом України маються на увазі окремі райони Донецької та Луганської областей) був наданий Офісом прокурора МКС у Звітах за 2016, 2017 та 2018 рр. У Звітах було наголошено, що станом на 30 квітня 2014 р. ситуація досягла рівня збройного конфлікту. Враховуючи рівень організованості так званих ДНР та ЛНР, який досяг рівня неурядових збройних угрупувань, цей збройний конфлікт є неміжнародним. Крім того, бойові дії між військовими Російської Федерації та збройними силами України дають підстави говорити про наявність паралельного міжнародного збройного конфлікту між Росією та Україною на Донбасі з 14 липня 2014 р. Таким чином, ситуація на Сході України кваліфікується як паралельне існування міжнародного збройного конфлікту та неміжнародного збройного конфлікту. За умови доведення здійснення Росією загального контролю над так званими ДНР та ЛНР неміжнародний збройний конфлікт між останніми та Україною буде перекваліфіковано на міжнародний. Остаточного висновку щодо цього питання Офісом прокурора МКС поки не було надано.

17. Загалом кваліфікувати збройний конфлікт на території України, відповідно до Звітів Офісу прокурора МКС, можна наступним чином: 1) в Автономній Республіці Крим та Севастополі найпізніше з 26 лютого 2014 р. відбувається міжнародний збройний конфлікт між Україною та Російською Федерацією; 2) на Сході України з 30 квітня 2014 р. триває неміжнародний збройний конфлікт між Україною та неурядовими озброєними угрупуваннями (так звані ДНР та ЛНР); 3) також на Сході України найпізніше з 14 липня 2014 р. відбувається міжнародний збройний конфлікт між Україною та Російською Федерацією; 4) за умови доведення здійснення загального контролю Російської Федерації над неурядовими озброєними угрупуваннями можна буде говорити про наявність на Сході України єдиного міжнародного збройного конфлікту.

18. Офіс прокурора МКС вказує у Звітах за 2016, 2017 та 2018 рр., що наявна інформація дозволяє припустити, що в Автономній Республіці Крим та Севастополі вчинялися та вчиняються наступні злочини, які можуть бути кваліфіковані як злочини проти людяності та воєнні злочини: умисні вбивства, зникнення осіб, нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження, тортури, переслідування, злочини, спрямовані проти етнічної групи (кримських татар), примус населення окупованих територій до військової служби в збройних силах Російської Федерації, незаконні затримання, незаконне позбавлення волі, порушення права на справедливе судочинство, захоплення майна, примусове виселення частини населення АРК та Севастополя і заселення окупованих територій населенням з Російської Федерації.

19. Офіс прокурора МКС вказує у Звітах за 2016, 2017 та 2018 рр., що наявна інформація дозволяє припустити, що на Сході України вчинялися та вчиняються наступні злочини, які можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини: умисні вбивства, включаючи осіб hors de combat (не комбатантів), а також пасажирів рейсу MH-17, знищення цивільних об'єктів, включаючи школи, незаконне затримання осіб, зникнення осіб, тортури, нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження, статеві злочини, включаючи зґвалтування, незаконне позбавлення волі, винесення вироків та їх виконання без належного судового процесу, призов до лав збройних сил так званих ДНР та ЛНР неповнолітніх осіб віком до 15 років, а також віроломне вбивство та поранення військовослужбовців збройних сил України під Іловайськом у серпні 2014 р. переодягненими у військову форму збройних сил України військовими Російської Федерації та членами так званих ДНР та ЛНР. Відповідно до Звіту Офісу прокурора МКС за 2018 р., загальна кількість злочинів, вчинених на Сході України, станом на кінець 2018 р. становила більше 1200 випадків.

20. Ратифікація Римського статуту дозволить Україні мати всі права, включаючи процесуальні та організаційні, держав-учасниць Міжнародного кримінального суду. Тобто ратифікувавши Римський статут, Україна стане повноправним членом Асамблеї держав-членів МКС — найвищого органу управління МКС, і таким чином отримає право виносити певні питання на порядок денний Асамблеї, включаючи пропозиції внесення змін до Римського статуту та Правил процедури і доведення МКС, а також брати безпосередню участь у її роботі з правом голосу. Іншими словами, Україна зможе лобіювати власні інтереси в МКС. Крім того, Україна зможе вносити кандидатуру судді МКС від України та буде брати участь у виборах прокурора МКС. Наразі, визнавши юрисдикцію МКС, Україна має лише обов'язки щодо співпраці з цією установою. Проте ставши членом МКС, Україна отримає на додачу до цих обов'язків усі права держави-члена МКС. Варто також згадати, що ратифікація Римського статуту є однією з вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яку Україна досі не виконала (ст. 8 Угоди).

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати