Пом’якшення покарання у вигляді довічного позбавлення волі: що пропонують законодавці

3 березня 2021 р. Верховна Рада України прийняла за основу законопроекти №№4048, 4049 щодо приведення законодавства України у відповідність з практикою Європейського суду з прав людини (далі — ЄСПЛ). Ці законопроекти спрямовані, у першу чергу, на впровадження механізму пом’якшення покарання для осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, оскільки на сьогоднішній день в Україні відсутній дієвий механізм пом’якшення покарання для таких осіб.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Наше законодавство не передбачає можливості умовно-дострокового звільнення чи амністії для осіб, засуджених до довічного ув’язнення. Водночас Кримінальний кодекс (далі — КК) передбачає можливість актом про помилування замінити призначене судом покарання у вигляді довічного позбавлення волі на покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше 25 років. Проте в рішенні ЄСПЛ «Петухов проти України (№2)» зазначається, що помилування Президентом України, яке залишається єдиною можливістю для довічно позбавлених волі осіб пом’якшити їх покарання, є «сучасним еквівалентом королівської прерогативи помилування» (п. 180 рішення), а не дієвим механізмом, з чим не можна не погодитися. ЄСПЛ в цьому рішенні вказав на необхідність впровадження в Україні реформи системи перегляду покарань у вигляді довічного позбавлення волі. Механізм такого перегляду має гарантувати перевірку в кожному конкретному випадку, чи обґрунтоване триваюче тримання під вартою законними підставами, а також має надавати засудженим до довічного позбавлення волі можливість передбачити з певним ступенем точності, що їм треба зробити, аби було розглянуте питання щодо їх звільнення, та за яких умов це можливо.

Законопроект №4048 передбачає внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу (далі — КВК) в частині умов тримання осіб, яким довічне позбавлення волі замінене на покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Також пропонується ст. 154 КВК, яка регулює порядок дострокового звільнення від відбування покарання, доповнити ч. 11, що визначатиме особливості подання на заміну довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк. Особа, засуджена до довічного позбавлення волі, повинна буде підготувати і подати особистий план реінтеграції у суспільство. Цей план має містити заходи, здійснення яких у період відбування більш м’якого покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк дасть змогу особі усунути фактори, які можуть негативно впливати на утримання від вчинення повторного злочину, та докази, які свідчать про обґрунтованість перспективи реінтеграції особи в суспільство після звільнення.

Особи, які в майбутньому отримають право на застосування умовно-дострокового звільнення, додатково повинні будуть подати до суду звіт про виконання особистого плану реінтеграції у суспільство під час відбування більш м’якого покарання з аналізом причин успішності або неуспішності запланованих заходів.

У зв’язку з необхідністю в майбутньому встановлення адміністративного нагляду за особами, які були достроково звільнені від відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі, також пропонується внести зміни до ст. 3, 4, 6 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».

Законопроект №4049 пропонує внести зміни до КК та Кримінального процесуального кодексу (далі — КПК) для запровадження механізму пом’якшення покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Проєктом вносяться зміни до ст. 82 КК, які визначають можливість заміни особі, яка відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі, невідбутої частини покарання більш м’яким після фактичного відбування нею не менше 10 років покарання. Тільки у такому випадку довічне позбавлення волі може бути замінене на покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 15 до 25 років. Також пропонується закріпити можливість застосування умовно-дострокового звільнення після фактичного відбування засудженим не менше ¾ строку покарання, призначеного судом, у разі заміни покарання у вигляді довічного позбавлення волі на покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк (ст. 81 КК).

А розділ ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КК пропонують доповнити п. 22, яким визначається, що засуджені до довічного позбавлення волі, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» (законопроект №4049) відбули понад 10 років призначеного судом покарання, матимуть право на заміну такого покарання покаранням у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 20 років, але при цьому загальний строк покарання не повинен бути менший, ніж 25 років.

Серед новацій також є удосконалення норм КПК щодо ознайомлення сторін кримінального провадження з матеріалами цього провадження. Пропонується закріпити в КПК право виправданого, засудженого, особи, стосовно якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру, потерпілого, представника юридичної особи, їхніх захисників та законних представників на звернення з заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до суду, де вони зберігаються. Так само законопроект №4048 пропонує закріпити право засуджених звертатися до суду через адміністрацію установи виконання покарань з заявами про надання електронних копій матеріалів кримінального провадження та документів, долучених до матеріалів кримінального провадження. Такі електронні копії надсилаються судом до адміністрації установ виконання покарань за допомогою електронної пошти або інших засобів зв’язку у строк, об’єктивно необхідний для їх виготовлення, але не більше 30 днів з дня надходження такого звернення.

Серед іншого, законопроекти також пропонують:

• передбачити, що кримінальне провадження в суді першої інстанції у випадках розгляду питання про заміну довічного позбавлення волі в порядку ст. 82 КК України здійснюється колегіально судом у складі 3 суддів (зміни до ч. 2 ст. 31 КПК);
• передбачити, що під час виконання вироків суд має право вирішувати, зокрема, питання про заміну покарання у вигляді довічного позбавлення волі більш м’яким (зміни до п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК);
• визначити, що запобіжні заходи до початку підготовчого судового засідання можуть застосовуватися слідчим суддею (зміни до ч. 4 ст. 176 КПК);
• виключити положення, які надавали суду повноваження за відсутності клопотань розглядати питання щодо доцільності застосування запобіжного заходу (зміни до ч. 3 ст. 331 КПК).

Аналізуючи положення цих законопроектів, можна сказати, що з їх прийняттям в Україні з’явиться механізм пом’якшення покарання для осіб, засуджених до довічного позбавлення волі. Наскільки він буде дієвий чи навпаки, покаже тільки час. Але безсумнівно, що це крок у бік гуманізації кримінального законодавства країни та загалом системи виправлення засуджених осіб.