 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Проведення негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД) є досить складною темою, проте на сьогодні є надзвичайно актуальною, оскільки НСРД відіграють значну роль у розслідуванні кримінальних правопорушень, зокрема корупційних.
У ч. 1 ст. 246 КПК України визначено, що негласні слідчі (розшукові) дії є різновидом слідчих (розшукових) дій, відомості про факт і методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК.
Аналізуючи норми кримінального процесуального законодавства, можна дійти висновку, що передбачено два основні види НСРД, такі як:
1) втручання у приватне спілкування: аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК), накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 КПК), огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262 КПК), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК), зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК);
2) інші види негласних слідчих (розшукових) дій: обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК), установлення місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу, ст. 268 КПК), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК), моніторинг банківських рахунків (ст. 2691 КПК), аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК), контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК), виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК), негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК).
При розслідуванні корупційних правопорушень найчастіше використовуються такі НСРД: аудіо- відеоконтроль особи, аудіо-, відеоконтроль місця, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем і контроль за вчиненням злочину.
АУДІО-, ВІДЕОКОНТРОЛЬ ОСОБИ (СТ. 260 КПК УКРАЇНИ) ТА АУДІО-, ВІДЕОКОНТРОЛЬ МІСЦЯ (СТ. 270 КПК УКРАЇНИ)
Аудіо-, відеоконтроль особи та аудіо-, відеоконтроль місця мають досить схожу природу, але з деякими відмінностями.
Згідно з положеннями ст. 260 КПК України «Аудіо-, відеоконтроль особи» його основною метою є прихована фіксація та обробка розмов, звуків, рухів, дій особи, пов’язаних з її діяльністю або місцем перебування.
Щодо ст. 270 КПК «Аудіо-, відеоконтролю місця», то основною його метою є прихована фіксація розмов, поведінки, дій особи всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб.
Тобто основною відмінністю цих НСРД є місце, де може здійснюватися фіксація розмов, звуків, рухів, дій особи.
Зокрема, КПК не містить визначення місць, у яких може здійснюватися аудіо-, відеоконтроль особи, тому можна припустити, що це може бути будь-яке місце: приватне володіння особи, громадське місце чи будь-яка інша ділянка простору, в якій повинна з’явитися певна особа.
Аудіо-, відеоконтроль місця навпаки встановлює обмеження, зазначаючи, що така фіксація може здійснюватися лише всередині публічно доступних місць. Тобто в тих місцях, куди будь-яка особа може потрапити без спеціального на те дозволу та без будь-яких обмежень. Наприклад, вулиці, площі, громадський транспорт, парки, сквери, вокзали, магазини, кафе тощо.
ЗНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ З ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ (СТ. 263 КПК УКРАЇНИ)
Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж полягає у проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування, а також одержанні, перетворенні й фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв’язку (знаки, сигнали, письмовий текст, зображення, звуки, повідомлення будь-якого виду).
Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж поділяється на:
- контроль за телефонними розмовами (негласне проведення із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів (SMS, MMS, факсимільний зв’язок, модемний зв’язок тощо), які передаються телефонним каналом зв’язку, що контролюється);
- зняття інформації з каналів зв’язку (негласне одержання, перетворення і фіксація із застосуванням технічних засобів, у відповідній формі різних видів сигналів, які передаються каналами зв’язку мережі «Інтернет», інших мереж передачі даних, що контролюються).
Тобто предметом такої негласної слідчої (розшукової) дії є відомості про абонентів (ІМЕІ мобільного телефону, номер абонента SІМ-карти тощо), час з’єднання і його тривалість, а також точка доступу для передачі даних в мережі «Інтернет» з використанням того чи іншого адресного простору (МАС-адреси, ІР-адреси).
ЗНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ З ЕЛЕКТРОННИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ (СТ. 264 КПК УКРАЇНИ)
Згідно з положеннями КПК зняття інформації з електронних інформаційних систем поділяється на дві групи:
-
зняття інформації з електронних інформаційних систем без відома її власника, володільця або утримувача;
-
зняття інформації з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем чи не пов’язаний із подоланням системи логічного захисту.
Органи досудового розслідування за допомогою проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії мають можливість отримати доступ до будь-якої інформації, яка знаходиться в комп’ютерній мережі та не доступна для загального користування, якщо така інформація може містити відомості про кримінальне правопорушення.
Зняття інформації з електронних інформаційних систем здійснюється шляхом безпосереднього фізичного доступу до них, а також шляхом застосування спеціальних програмних продуктів із подоланням системи логічного захисту та полягає в копіюванні інформації із жорсткого диска й інших електронних носіїв інформації.
До інформаційних систем відноситься комп’ютерна техніка, мобільні телефони, планшети та інші пристрої, які використовуються для обробки інформації з використанням програмних засобів.
КОНТРОЛЬ ЗА ВЧИНЕННЯМ ЗЛОЧИНУ (СТ. 271 КПК УКРАЇНИ)
Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин. Зокрема, ця НСРД проводиться в таких формах: контрольована поставка, контрольована та оперативна закупка, спеціальний слідчий експеримент, імітування обстановки злочину.
У справах про корупційні правопорушення контроль за вчиненням злочину найчастіше проводиться у формі спеціального слідчого експерименту, який полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину, оскільки є потреба перевірити корупційні наміри, тому для цього залучають іншу особу (конфіденційне співробітництво).
На особу, залучену до конфіденційного співробітництва, слідчий має право встановлювати технічні засоби та направляти її до особи, щодо якої проводиться НСРД з метою створення умов для вчинення злочину (обговорення конкретних умов передачі неправомірної вигоди, самої передачі неправомірної вигоди тощо).
Важливо зазначити, що забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем.
Тобто під час проведення спеціального слідчого експерименту особа, залучена до конфіденційного співробітництва, має право на здійснення тільки правомірних дій, що не спонукають (не схиляють) об’єкт НСРД до вчинення злочину. Тільки за умов дотримання цих вимог проведення спеціального слідчого експерименту можна вважати законним і допустимим, в іншому випадку такі дії будуть вважатися провокацією злочину.
Отже, було наведено основні негласні слідчі (розшукові) дії, які зазвичай найчастіше проводяться правоохоронними органами при розслідуванні корупційних правопорушень. Проте необхідно зазначити, що всі корупційні злочини різняться між собою за своєю правовою природою, мають свою специфіку, тому кожен з них вимагає свого унікального підходу до розслідування, і зазначені НСРД можуть проводитись як окремо, так і в комплексі. Крім того, інші негласні слідчі (розшукові) дії, які не були зазначені в цій статті, також можуть проводитися правоохоронними органами при розслідуванні таких правопорушень.