В умовах сьогодення від претензій державних органів та від відповідальності в цілому вберегтися можливо, лише не здійснюючи ніякої підприємницької діяльності. Загалом, кримінальна відповідальність в аграрному секторі економіки мало чим відрізняється від відповідальності за вчинення правопорушення у будь-якій іншій сфері господарства.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Хоча необхідно зазначити, що для кожного виду бізнесу характерна певна, так би мовити, «своя специфіка». Так, в агробізнесі розповсюдженою практикою є притягнення службових осіб цих підприємств до кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 209, 205, 364, 364-1, 197-1, 190, 212, 358, 366 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
На жаль, в Україні аграрні компанії нерідко користуються послугами «конвертаційних центрів». Але коли такі дії вчиняються умисно керівником компанії – це одна справа, бо він знає чим ризикує. Проте потерпілими у такому випадку можуть бути й інші Аграрні компанії – контрагенти, в усьому господарському ланцюгу, які нічого не знають про операції такого суб’єкта підприємницької діяльності. Через це ділову репутацію своїх контрагентів слід перевіряти як до укладення угоди, так і в процесі роботи з ними. Під час виконання Договорів постійно виникають ситуації, в яких розкривається поведінка контрагента. І не завжди ця поведінка має ознаки добросовісності.
Завдання менеджерів Аграрної компанії – вчасно помітити й адекватно відреагувати на прояви недобросовісності..
Зазначимо практичні рекомендації, дотримуючись яких можливо уникнути негативних наслідків недобросовісності контрагентів.
У ситуації, коли до Аграрної компанії звернувся контрагент, з яким вона раніше не співпрацювала, передусім необхідно перевірити його за Єдиним державним реєстром юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців (далі – ЄДР).
Не потрібно обмежуватися лише переглядом інформації в ЄДР про те, що така юридична особа дійсно існує. Необхідно!
- При перегляді інформації в ЄДР звертати увагу на такі моменти як:
- дата реєстрації;
- коди КВЕД;
- розмір Статутного капіталу;
- дата взяття на облік в органи статистики та ДПІ;
- чи знаходиться юридична особа в стані ліквідації.
- Вимагати надати документи:
- на підтвердження ведення ним підприємницької діяльності;
- про наявність ресурсів (основні засоби, трудові ресурси та ін.) для виконання контрактних зобов’язань;
- про виконання податкових зобов’язань;
- що підтверджують наявність необхідних дозволів.
- Отримати від контрагента нотаріально завірену заяву про реальність здійснюваної діяльності, наявність засобів для виконання умов договору та його добросовісності.
Наявність нотаріально засвідченої заяви від контрагента може убезпечити аграрія від ризику бути притягнутим до кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво (ст. 205 КК України) та, можливо, за легалізацію грошових коштів, набутих злочинним шляхом (ст. 209 КК України). Доцільним також буде застосування відео фіксації укладення договору.
Крім цього, нерідко службових осіб Аграрних компаній притягують до кримінальної відповідальності за вчинення службових злочинів.
Найчастіше неправомірні дії керівника можуть бути кваліфіковані за ст. 364-1 КК України. Прикладом може слугувати вирок Бердичівського районного суду Житомирської області від 09.02.2016 р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/55573423). Так, виконавчого директора кооперативу визнали винним за продаж сільськогосподарської техніки, яку було придбано коштом Стабілізаційного фонду. Так, відповідно до договору кооперативу, було надано фінансову допомогу в розмірі 240 тис. грн, шляхом повної оплати вартості сільськогосподарської техніки. Згідно з договором, кооператив повинен був протягом 5 років використовувати техніку за цільовим призначенням, не продавати її та не передавати в користуванням іншим особам. Але директор порушив умови договору та продав техніку за 20 тис. грн іншій особі. В результаті, призначено покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій терміном на 1 рік. Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, директора звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком 1 рік.
Таким чином, кожний керівник повинен уважно вивчати умови договорів, підписаних ним, та відповідально ставитися до їх виконання.
Трапляються випадки, коли керівниками умисно вносяться зміни до договорів оренди земель сільськогосподарського призначення, з метою отримання неправомірної вигоди шляхом зменшення процентної плати за надану в оренду землю (вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 28.05.2012 р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/24432102). За вчинення таких дій особу визнано винною за ст. 364-1 та 366 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів громадян (5100 грн).
Саме тому радимо менеджерам Аграрних компаній ретельно підходити до укладення договорів оренди та виконувати взяті на себе зобов’язання.
Під час проведення господарської діяльності відповідальними особами агропідприємств нерідко вчиняються дії, спрямовані на збільшення земельного банку підприємства. Такі дії не завжди мають законний характер, тому розповсюдженою є практика притягнення керівників агропідприємств до кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 197-1 КК України – самовільне заняття земельної ділянки. Так, можуть виникати ситуації, коли аграрне підприємство продовжує користуватися земельними ділянками після закінчення дії договору оренди.
Прикладом є вирок Гядяцького районного суду Полтавської області (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45952098), відповідно до якого генерального директора агропідприємства визнано винним за те, що він у процесі проведення підприємством сільськогосподарського виробництва з вирощування сільськогосподарської продукції дав працівникам вказівку про початок обробітку земельних ділянок, достеменно знаючи про відсутність у компанії права на використання цієї землі. В результаті, призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3400 грн). Таким чином, в результаті того, що директор підприємства заздалегідь не передбачив необхідності продовження договорів оренди та вчинив кримінальне правопорушення, не бажаючи зменшувати земельний банк підприємства. До речі, така кваліфікація є доволі сумнівною.
Можливі також дії, спрямовані на використання земель сільськогосподарського призначення без будь-яких підстав на таке використання. Прикладом є вирок Вінницького районного суду Вінницької області (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33745964). Так, директор товариства самовільно зайняв земельну ділянку та засіяв її. В результаті, призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3400 грн).
Варто відзначити, що в судовій практиці немає єдиного правила кваліфікації злочинів, пов’язаних із захопленням земельних ділянок. Так, зустрічається кваліфікація за сукупністю ст. 197-1 і 364-1 КК України (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37032933). Тобто поряд з цією кваліфікацією існують непоодинокі випадки кваліфікації дій службових осіб Аграрних компаній як тільки за ст. 364 КК України (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31890253), так і окремо за ст. 197-1 КК України КК України.
У практичній діяльності Агрокомпанії трапляються випадки захоплення чужої земельної ділянки повністю або її частини. Такі дії завжди вчиняються «ненавмисно», але носять для юридичної особи неприємні наслідки, у зв’язку із загрозою притягнення до кримінальної відповідальності її службових осіб та можливого тимчасового позбавлення цієї юридичної особи права на відчуження, розпорядження та/або користування майном. Як себе захистити під час настання такої неприємної ситуації?
- перш за все, розробіть стратегічний план дій, це допоможе зрозуміти, що та в якій послідовності необхідно вчиняти;
- спробуйте припинити тиск органів досудового розслідування на Компанію;
- забезпечте розблокування рахунків, повернення майна та документів;
- відпрацюйте різні варіанти припинення кримінального провадження;
- Розгляньте варіант визнання вини з мінімальними наслідками для свого працівника (максимальний штраф за ст. 197-1 ч. 1 КК України складає 5100 грн);
- ніколи не займайтеся «самолікуванням», звертайтеся до фахівців.
Таким чином, при веденні аграрного бізнесу необхідно особливу увагу приділяти перевірці своїх контрагентів, уважно вивчати умови запропонованих до підпису договорів та відповідально ставитися до їх виконання, стежити за своїм земельним банком, а також заздалегідь планувати необхідність продовження оренди. У разі загрози притягнення до кримінальної відповідальності необхідно чітко планувати свої дії та користуватися допомогою фахівців.