Кримінальна практика: трансформації воєнного року

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Попри повномасштабну війну в Україні, життя не завмерло. Всі продовжують ще більше працювати, розв’язувати складні питання, допомагати армії, будувати плани та їх реалізовувати. Практика кримінального права є однією з небагатьох, яка швидко оговталася, зберегла ресурс та вийшла вже у вересні на довоєнні ставки.

«Юридична Газета» звернулася до керівників практики компаній-бутиків, щоб вони оцінили роботу та окреслили вектори розвитку на 2023 рік.

Підсумки 2022

Робота адвокатів кримінальної практики стабілізувалася з середини квітня та вийшла вже у вересні на майже довоєнні ставки. Умови воєнного стану спричинили зростання запитів до адвокатів у кримінальних справах щодо захисту прав військовослужбовців та надання правової допомоги сім’ям зниклих безвісти, військовополонених та загиблих військових – була створена так звана «військова адвокатура». Багато адвокатів доєдналися до волонтерського руху.

Реалії воєнного часу зумовили оперативне прийняття законодавцем ряду змін та доповнень до КК України та КПК.

У практиці кримінального права у 2022 р. відбувся ряд ключових подій, які, зокрема, визначили вектори її розвитку у 2023 році. А саме обрання нового та довгоочікуваного керівника САП; країна отримала нового Генерального прокурора; в управління АРМА було передано рекордну кількість арештованих активів. Антикорупційна правоохоронна система запрацювала на повну.

Рік, що минає, не обійшовся і без розчарувань. Одним із них стала діяльність новоствореного органу – Бюро економічної безпеки України – щодо втручання в роботу реального бізнесу. А також знакові зміни, які вніс законодавець щодо істотного збільшення процесуальних можливостей прокурора. Адвокатам на практиці довелось зустрічатись зі зловживаннями прокурорами «воєнними» повноваженнями. Керівники прокуратур використовують надані повноваження за умови роботи слідчих суддів у штатному режимі.

Очікування від 2023

Найважливіше зараз для кожного з нас – Перемога України!

Також важливо:

обрання директора НАБУ;
початок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя, що позитивно вплине на якість правосуддя;
вихід роботи Бюро економічної безпеки на новий, якісніший рівень. Можливо, вказане буде зумовлено зміною керівника органу;
очікування якісних доопрацювань законодавцем «воєнних» законів.

У 2023 році очікується активізація антикорупційних органів. Суспільство очікує більше гучних та резонансних кейсів. Однозначно в адвокатів роботи побільшає.

Ольга Просянюк, керуючий партнер АО AVER LEX

1. Яким був 2022 р. для практики кримінального права?

Для всіх українців 2022-й став роком важких випробувань і перевірки на міцність. Юридичний ринок, зокрема кримінальна практика, не є винятком. У перші місяці війни розслідування та розгляд кримінальних проваджень призупинились. Першочерговими були питання забезпечення безпеки та захисту територій держави. Багато працівників правоохоронних органів були залучені до розслідування воєнних злочинів. Суди по можливості розглядали тільки найбільш пріоритетні питання. Водночас активно вносились зміни в Кримінальний і Кримінальний процесуальний кодекси, які переважно були спрямовані на прискорення здійснення кримінального судочинства.

Обставини стабілізувались з середини квітня. Тоді розпочалась не лише особиста, а і робоча комунікація з клієнтами та опонентами. Від багатьох із них надходили запити щодо можливості дистанційної участі в судових процесах. Суди позитивно реагували та призначали багато засідань у режимі відеоконференцій. Зараз вже більше засідань проводяться у звичному форматі з особистою присутністю учасників.

Умови воєнного стану спричинили стрімке зростання запитів до адвокатів у кримінальних справах щодо захисту прав військовослужбовців та надання правової допомоги сім’ям зниклих безвісти, військовополонених та загиблих військових. Наша команда доєдналась до волонтерського руху «Адвокати ЗСУ» майже з моменту його створення. За весь період роботи цього руху ми супроводжували та продовжуємо супроводжувати загалом близько 105 запитів від військових та членів їх сімей.

Не менш вагомою є адвокатська діяльність команди в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими. У межах роботи Координаційного штабу ми надаємо багато консультацій та оформлюємо всі необхідні документи для процесу включення полонених у списки на обмін. Наразі найбільше зусиль і часу ми приділяємо саме таким запитам.

Також у цей період була сформована нова практика, наприклад, щодо звернення застави на спеціальний рахунок для цілей оборони України. Загалом за нашими зверненнями на рахунок ЗСУ було відправлено понад 10 млн грн. До того ж спостерігаємо стрімкий розвиток та формування практики санкційних обмежень із можливими широкими негативними ризиками для українського бізнесу. Цей запит буде дуже активним наступного року.

2. На які знакові законодавчі зміни у практиці кримінального права варто звернути увагу під час війни? З якими з них вдалося попрацювати на практиці вашій компанії?

Процес внесення змін під час війни був дуже швидким. Коли адвокатська робота більш-менш активізувалась, з’ясувалось, що не всі зміни були позитивними для процесу.

Крім нормативного закріплення процедури зміни запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов’язання з метою використання коштів для діяльності Збройних сил України, також позитивно відображається на роботі положення про дистанційну участь захисника у проведенні окремої процесуальної дії із застосуванням технічних засобів (ст. 615 КПК України). У такий спосіб ефективніше забезпечується право на захист незалежно від відстані.

У частині негативних змін потрібно звернути увагу на положення п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України, якими передбачено можливість виконання керівником відповідного органу прокуратури деяких повноважень слідчого судді у визначених випадках. Постанова, винесена на підставі вказаної норми, не оскаржується на досудовому розслідуванні. Однак на практиці вже мали місце випадки зловживання такими повноваженнями на території, де не велися активні бойові дії та слідчі судді мали можливість здійснювати судовий контроль. Унаслідок таких зловживань допущені грубі процесуальні порушення, насамперед порядку проведення обшуків.

3. Які нові виклики в цій практиці очікуються у 2023 р.? До чого варто готуватися вже зараз?

Я вважаю, що ми вже готові до будь-яких викликів, і найважливіше зараз для кожного з нас – Перемога України!

Денис Шкаровський, партнер VB PARTNERS

1. Яким був 2022 р. для практики кримінального права?

2022 р. був непередбачуваним та складним для України в цілому, юридичного ринку та практики кримінального права зокрема.

Однак, попри те, що у 2022 р. всі зусилля були спрямовані на боротьбу з агресором, у практиці кримінального права відбувся ряд ключових подій, які, зокрема, визначили вектори її розвитку наступного року.

Однією з таких подій стало обрання нового керівника САП. Це дало поштовх новим справам. Вже зараз спостерігаємо прийняття процесуальних рішень у гучних банківських кейсах.

2022 р. запам’ятається і тим, що в управління АРМА було передано рекордну кількість арештованих активів. Така активізація здебільшого пов’язана зі збройною агресією рф. ЗМІ повідомляють, що більшість переданих активів прямо чи опосередковано пов’язані з її резидентами. Водночас наразі в держави відсутні ресурси для ефективного управління такими активами.

Рік, що минає, не обійшовся і без розчарувань. Одним із них стала діяльність новоствореного органу – Бюро економічної безпеки України. На нього покладались великі сподівання. У ході його формування зазначалось про мінімальне втручання в роботу реального бізнесу. Однак, всупереч декларативним заявам, якість та методи роботи БЕБ не відрізняються від сумнозвісної податкової міліції.

Реалії воєнного часу зумовили оперативне прийняття законодавцем ряду змін та доповнень до КПК.

Вважаю, що найбільш знаковими змінами у практиці кримінального права є зупинення перебігу строку досудового розслідування в так званих «фактових» кримінальних провадженнях (в яких жодній особі не було повідомлено про підозру) та істотне збільшення процесуальних можливостей прокурора.

Коли у слідчого судді відсутня об’єктивна можливість виконати свої повноваження, керівник органу прокуратури має право «санкціонувати» арешт майна, обшук, вилучення речей та документів, зокрема тих, що містять охоронювану законом таємницю.

Ще у квітні 2022 р. нашій компанії довелось зустрічатись зі зловживаннями прокурорами «воєнними» повноваженнями.

Керівники прокуратур використовують надані повноваження за умови роботи слідчих суддів у штатному режимі. Вказане є недопустимим та здійснюється з метою протиправного тиску на бізнес.

3. Які нові виклики в цій практиці очікуються у 2023 р.? До чого варто готуватися вже зараз?

Вважаємо, що у 2023 р. будемо спостерігати активізацію роботи правоохоронців.

Така активізація буде зумовлена тим, що у 2022 р. детективи НАБУ завершили розслідування в ряді кейсів, звільнивши час та ресурси для нових.

Також у новому році очікуємо обрання директора НАБУ, що очевидно призведе до активізації діяльності органу.

Активізація роботи правоохоронних органів призведе до появи нових викликів для практики кримінального права. Серед таких викликів наразі вже можна говорити про політичний характер переслідування осіб, зумовлений нібито наявністю зв’язків із рф чи її резидентами, вилучення активів із вищевказаних підстав.

Водночас сподіваємось, що 2023 р. буде сповнений і «позитивних» подій для кримінальної практики. Дуже сподіваємось, що все-таки розпочне роботу Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя, що позитивно вплине на якість правосуддя.

Очікуємо, що робота Бюро економічної безпеки нарешті вийде на новий рівень. Можливо, вказане буде зумовлено зміною керівника органу, про що неодноразово зазначалось у ЗМІ.

Сергій Бойко, адвокат VB PARTNERS

1. Яким був 2022 р. для практики кримінального права?

2022 рік виявився насиченим на юридичні події. По-перше, країна під час війни отримала нового Генерального прокурора та довгоочікуваного керівника САП. Останній, до речі, дуже активно та якісно увійшов у робочий процес. Антикорупційна правоохоронна система запрацювала на повну.

На жаль, такого не можна сказати про Офіс Генерального прокурора. Зміна очільника жодним чином не вплинула на методи роботи підлеглих. Це також підтверджує і відсутність будь-яких кадрових змін у системі.

По-друге, парламент пристосував кримінальну юстицію до воєнних реалій. Багато змін стали позитивним, однак деякі з них зумовили численні зловживання з боку правоохоронців.

До цьогорічних досягнень, крім вдалих дій наших ЗСУ, можна спокійно віднести життєздатність суддівської системи в умовах війни. Попри ракетні обстріли, відключення світла, суди продовжували працювати та здійснювати контроль за слідством.

2. На які знакові законодавчі зміни у практиці кримінального права варто звернути увагу під час війни?

Однозначно треба звернути увагу на зміни у кримінальній юстиції. Війна зумовила суттєві нововведення щодо повноважень правоохоронців – вони були істотно розширені.

Йдеться про фактичну підміну слідчого судді прокурором. У звичайних умовах для арешту майна, обшуку, прослуховування, тимчасового доступу до речей та документів необхідна була ухвала слідчого судді. Суддя перевіряв обґрунтованість та законність втручання правоохоронців в особисте життя.

Під час війни законодавець надав можливість прокурору давати дозвіл на проведення вищевказаних дій.

Варто знати, що такі повноваження прокурора мають тимчасовий характер та діють виключно у воєнний час. Умовою їх застосування є відсутність об’єктивної можливості слідчого судді виконувати свої повноваження.

З одного боку, це абсолютно логічно, оскільки правоохоронці мають оперативно виявляти та фіксувати злочини. З іншого боку, таке розширення повноважень зумовило численні зловживання.

На жаль, ми змушені констатувати, що прокурори часто використовують свої «воєнні» повноваження для тиску на бізнес. Останні санкціонують обшуки без належних на те підстав у регіонах, де суди працюють у звичайному режимі.

Таких випадків насправді дуже багато. Так, керівник однієї з окружних прокуратур столиці підмінив суд та надав дозвіл на проведення великої кількості обшуків у різних компаніях у Києві, Львові, Тернополі. За цих обставин підстав для застосування «воєнних» повноважень не було. У ході цих обшуків було вилучено близько 100 тис. доларів США, понад 400 комп’ютерів та 200 системних блоків, 60 мобільних телефонів. Наслідки таких дій для бізнесу уявити неважко.

Без належного судового контролю такі випадки, на жаль, нікуди не зникнуть.

3. Які нові виклики в цій практиці очікуються у 2023 р.? До чого варто готуватися вже зараз?

На мою думку, варто очікувати якісних доопрацювань законодавцем «воєнних» законів. Нинішні зміни до КПК, у розрізі розширення повноважень прокурорів, загалом негативно впливають на відновлення економіки країни.

Підприємцям треба боротись зі складнощами, що виникли через війну: відшкодування збитків, завданих агресією рф, проблеми логістики, зменшення попиту та платоспроможності, відтік кадрів тощо. До того ж бізнес ще й вимушений боротись із правоохоронцями, які часто керуються інтересами власної наживи.

Саме відсутність суддівського контролю дає передумови для таких зловживань. Тому і зміни законодавця мають буди направлені саме на розв’язання цього питання.

Денис Овчаров, партнер ЮК Legal House

Наприкінці 2021 року ми, як і більшість юридичних компаній, робили прогноз, з якими проблемами зіштовхнеться юридичний бізнес у новому році, яких очікувати клієнтів та які виклики загалом готує прийдешній рік.

Ми говорили про те, що правоохоронні органи прийдуть до більш забезпечених клієнтів, водночас очікуючи професійну роботу правоохоронців.

Насамперед робились великі ставки на роботу Бюро економічної безпеки, повноваження якого доволі розширили, порівнюючи з податковою міліцією. Вважалось, що відкритий конкурс на посади та кадрова політика відбору працівників, яка публічно декларувалась та дуже часто порівнювалась із прозорістю конкурсу до НАБУ, в підсумку дасть доволі потужний та дієвий правоохоронний орган.

Також були очікування і від СБУ в частині зменшення тиску та меншого втручання в роботу криптобізнесу та ІТ-структур. Були очікування, що держава приділятиме більше уваги контролю за бюджетними коштами та впровадженню дієвих механізмів, які б перешкоджали їх розтраті з боку чиновників та посадових осіб, бюджетних установ та державних компаній, які фінансуються з бюджету.

Однак війна внесла свої корективи в діяльність правоохоронної системи, окресливши дещо інші пріоритети або навіть намітивши нові тенденції в діяльності деяких правоохоронних органів, що відрізняє 2022 рік від довоєнного 2021 року.

Насамперед ми спостерігаємо спрощення процесу, але йдеться не про ті зміни, які були внесені за допомогою ст. 615 КПК України чи інших доповнень до кримінального процесу. Мається на увазі, що саме правосуддя, у зв’язку із воєнним станом, стало простішим та примітивним, а Україна – не єдина держава, де спостерігається така тенденція у зв’язку із воєнними діями.

Ми стали свідками спрощення процедури обшуку як в процесуальному плані, так і на догоду політичним запитам. Ми спостерігаємо спрощення розслідування важливих економічних злочинів, коли без належної експертизи збитків вручаються підозри та обираються доволі суттєві запобіжні заходи.

Водночас ми бачимо, що внаслідок воєнного стану з’являються інші доволі пріоритетні та актуальні адвокатські практики, а саме так звана «військова адвокатура», де актуальним стають не тільки консультації щодо процесів мобілізації чи призову до лав Збройних сил або соціального забезпечення військовослужбовців, а водночас актуальний і захист таких осіб під час обвинувачення в скоєнні воєнних злочинів.

З огляду на всі ці обставини, можемо констатувати що наразі 2022 рік закінчується фактично так, як і в довоєнні роки – в тій частині, що наприкінці року правоохоронні органи активізуються та намагаються дорозслідувати ті провадження, які були розпочаті до війни для того, щоб підбити підсумок у своїй роботі шляхом вручення підозри або направити справу до суду.

Проте, на жаль, ми й досі не бачимо резонансних вироків: як обвинувальних, так і виправдувальних щодо тих осіб, які обвинувачувались у скоєнні економічних злочинів, як і не бачимо реальних відшкодувань та повернення коштів до бюджету, що набуває особливої актуальності у воєнний час.

Що стосується прогнозу на 2023 рік у частині роботи правоохоронних органів, то вже зараз можна зробити висновок, що сподівання суспільства на повноцінну роботу БЕБ не справдилися. Ми отримали ще один неповноцінний орган, який внаслідок своєї кадрової політики та політичної спрямованості фактично залишив на посадах колишніх працівників податкової поліції.

Всі ці фактори призводять до того, що ми й досі не чули про якісь суттєві напрацювання цього органу, не знаємо жодного резонансного кейса по виявленню чи запобіганню незаконних дій із бюджетними коштами. Тому, як ми знаємо, скоріше за все, за традицією вказаний орган буде «перезавантажений», а принципи його кадрової політики та роботи в цілому мають бути переглянуті.

Також у 2023 році очікується активізація антикорупційних органів, оскільки нарешті у 2022 році обраний керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Як наслідок, все частіше в медійному просторі ми бачимо повідомлення про вручення підозр, проведення слідчих дій або початок досудового розслідування щодо доволі резонансних справ та прізвищ державних посадовців. До того ж все це відбувається на фоні відсутності директора НАБУ, тому не дивно, що в разі обрання його у 2023 році суспільство очікує більше гучних та резонансних кейсів.

Серед правоохоронних органів доволі результативною була Служба безпеки України, в якої значно побільшало роботи порівняно з усіма іншими. Якщо раніше це були кейси, пов’язані з фінансуванням тероризму, то зараз це кейси, які спрямовані на виявлення фактів фінансування збройної агресії росії, або співпраці з окупаційними військами чи органами.

Однак суттєво більше вироків по вказаних статтях не стало, що пов’язано з тим, що СБУ більше фіксує та відпрацьовує ті правопорушення, які пов’язані з воєнними злочинами, скоєними росією на території України.

Якщо говорити про вектор розвитку правоохоронної системи в цілому, то можна припустити, що її розвиток піде шляхом спрощення досудового слідства та судового розгляду.

Також очікується збільшення кейсів як воєнних злочинів, так і воєнних, вчинених росією на території України.

Водночас очікується, що внаслідок значного дефіциту та недофінансування бюджету більше уваги правоохоронних органів буде спрямовано на запобігання злочинам та розслідування правопорушень, пов’язаних із розтратою та привласненням бюджетних коштів.

У цілому навряд чи 2023 рік буде суттєво відрізнятись від 2022 року в частині поведінки правоохоронців. Хоча в наступному році, скоріше за все, з обшуками будуть приходити не тільки до власників значних статків, а й до тих, у кого ці статки закінчуються внаслідок війни.

Як наслідок, ми матимемо картину, що до бюджету не буде відшкодовано чи повернуто значних активів, попри голосні лозунги та завіряння в тому, що правопорушення розслідувались.

У таких випадках однозначно збільшиться роботи адвокатам, оскільки запит суспільства на справедливість та відповідальність державних інституцій за збереження та справедливе розподілення фінансування від міжнародних донорів призведе до активізації правоохоронців та вимушеного збільшення показників їх роботи.

Також очікуємо запуск роботи Вищої ради правосуддя, що призведе до більш збалансованої роботи судів та відсутності такої лояльності до правоохоронців, як це було у 2022 році через відсутність дієвого механізму скарг на суддів.

У цілому, підсумовуючи, 2023 рік очікуємо якіснішим у роботі адвокатів у тій частині процесуальних порушень, які допускаються правоохоронною та судовою системами. Їх стане менше, а якість роботи в суді з опонентами стане якіснішою як у процесуальному, так і інтелектуальному плані.

Василь Федитник, партнер Адвокатського об’єднання Legal Strategy

1. Яким був 2022 р. для практики кримінального права?

Цей рік безумовно став найскладнішим з усіх років незалежності нашої держави. Необхідно було адекватно реагувати на виклики війни й у частині законодавчого забезпечення діяльності відповідних органів.

Зокрема, це стосується посилення відповідальності за вчинення злочинів в умовах воєнного стану, злочинів проти основ національної безпеки, встановленого законом порядку несення військової служби, а також миру, безпеки людства та злочинів міжнародного характеру.

Розроблені поспіхом та прийняті нашвидкуруч закони про внесення змін до Кримінального кодексу, зокрема про колабораційну діяльність та інші, зумовили проблеми під час кваліфікації діянь з огляду на їх конкуренцію з уже чинними заборонами. Адже поспішність в їх прийнятті зумовила неможливість їх опрацювання та широкого обговорення, що надало б можливість виявити хиби та неузгодженості. Проте, заради справедливості, потрібно констатувати, що часу для обговорення не було, оскільки країна перебувала в складних умовах і потребувала адекватної правової реакції на ці виклики.

Найважливіша проблема, яка виникає під час застосування таких категорій кримінальних проваджень, – це саме правильна кваліфікація дій винних осіб.

Як приклад, нова стаття Кримінального кодексу «Колабораційна діяльність», зміст якою фактично охоплюється вже наявною статтею «Державна зрада». На моє переконання, її виділення в окрему спеціальну норму не потребувалося, оскільки заборона вже діяла та потребувала лише коригування, а нова норма дозволила фактично пом’якшити покарання за дії держаної зради, санкція за яку набагато суворіша.

Ми бачимо вже практику суду – за колабораційну діяльність декого звільняють від покарання, до декого застосовують покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Тобто діють із застосуванням ст. 75 або призначають менш суворе покарання. Межа між цими статтями дуже тонка, а держава повинна посилати суспільству чіткий сигнал про недопустимість таких дій через суворість покарання та через зрозумілу кваліфікацію, щоб забезпечити справедливість та однозначність практики притягнення до відповідальності.

3. Які нові виклики в цій практиці очікуються у 2023 р.? До чого варто готуватися вже зараз?

На моє переконання, у 2023 році залишиться невирішеними дуже багато проблем у частині кваліфікації злочинів у сфері національної безпеки та оборони, проти миру й безпеки людства, воєнних злочинів. Також очікуємо розвитку міжнародного права у зв’язку зі створенням спеціалізованих судів над воєнними злочинцями, проведення спеціальних судів над цими особами, зокрема й ініціаторами воєнних дій та тими людьми, що безпосередньо впроваджували політику рф щодо України.

Тому здебільшого у 2023 році ми побачимо багато гучних проваджень як щодо посадових осіб іноземних держав, так і щодо наших громадян за вчинення колабораційних діянь, державної зради, воєнних злочинів, а також проти миру й безпеки людства. Науковці у сфері кримінального права вже напрацьовують практику та коментарі щодо застосування цих статей. Сподіваюсь, що наступного року ця робота буде продовжена.

Однак потрібно звернути увагу на те, що уже сьогодні необхідно напрацьовувати зміни до законодавства відповідно до наявної практики судів. Також уже у 2023 році сподіваємось побачити практику Верховного Суду щодо застосування цих положень і можливості уніфікувати судову практику, гармонізувати цю практику з європейським законодавством.

Також потребуватиме вдосконалення інститут заочного засудження в Україні. Дуже багато категорій осіб, які вчинили злочини, не можуть бути притягнути до відповідальності у зв’язку з їхнім перебуванням на окупованій території або за межами країни. Але за вчинення суспільно небезпечних діянь проти України вони повинні понести покарання.

Тому наступного року потрібно чекати на кардинальні зміни до Кримінального кодексу України. Можливо, розробники нового кодексу, які вже запропонували його загальну частину, нададуть для обговорення й особливу частину новорозробленого кримінального кодексу. Але вже з урахуванням реальної картини, яка є під час війни.

Всі ми сподіваємось, що наступного року ця війна завершиться. У такому разі кримінальне право зіткнеться з проблемою повернення з режиму воєнного стану до застосування нормальних, загальних норм, які діяли до початку війни. Знову доведеться вносити зміни та переформатовувати діяльність правоохоронних, судових контролюючих органів уже не в режимі воєнного стану, а в загальноправовій державі, де права і свободи громадян є основою, на якій базується все правосуддя. Тому будемо сподіватися на позитивні зміни, закінчення війни та працювати на те, щоб наша правова система і законодавство були приведені у відповідність до європейських стандартів.

Костянтин Дорошенко, адвокат, партнер АО «Лещенко, Дорошенко і партнери»

2022 рік – рік війни, з початком якої всі сфери нашої життєдіяльності зазнали змін. Не виняток і адвокатська практика у кримінальному судочинстві. Більшість адвокатів переформатували свою діяльність, дехто вступив до лав нашого війська, дехто підтримував Збройні сили України на волонтерських засадах, інша частина домагалася донесення правди про війну до світової, зокрема юридичної, спільноти.

Тотальне зупинення всіх видів судочинства з 24 лютого відзначилося й на адвокатурі. Судова та правоохоронна система працювали на забезпечення потреб війни. Фактично до кінця березня суди розглядали лиш невідкладні питання забезпечення кримінального провадження, які були пов’язані з «воєнними» кримінальними провадженнями. Натомість всі інші справи, скажімо «довоєнні», перебували у стані очікування. З кінця березня – особливо це стало відчутно після вибиття окупантів від столиці з Київської, Чернігівської та Сумської областей – судова і правоохоронна системи почали «відроджуватись», і на початку літа кримінальне судочинство запрацювало, якщо не на довоєнному рівні, то дуже наближено до нього. На сьогодні я можу сказати, що роботи у кримінальній практиці точно не менше, ніж до початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.

Тому, говорячи про 2022 рік, можна сміливо сказати, що це був рік-виклик не тільки для адвокатів кримінальної практики, а і виклик для кожного українця та нашої Батьківщини.

Військова агресія російської федерації проти України та, як наслідок, запровадження воєнного стану зумовило необхідність внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України для спроби приведення кримінального судочинства до реалій воюючої країни.

Так, Кримінальний кодекс України було доповнено низкою статей, які встановлюють кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору, перешкоджання ЗСУ та поширення інформації на шкоду ЗСУ, незаконне використання гуманітарної допомоги, глорифікацію війська окупантів тощо. Зокрема, це ст.ст. 111-1, 111-2, 114-1, 114-2, 201-2, 435-1, 436-2 КК України.

Також значно посилена кримінальна відповідальність для деяких злочинів проти власності, які вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану, а саме ст.ст. 185-187, 189, 191 КК Україні.

У КК України також встановлено нову обставину, що виключає кримінальну протиправність діяння, а саме виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (ст. 43-1 КК України). Також встановлено, що цивільні особи не несуть кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо така зброя застосована відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» (п. 22 Розділ ІІ Прикінцевих та перехідних положень).

Торкнулися зміни й КПК України, а саме суттєво розширено зміст Розділу IX-1 «Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану». Зокрема, передбачена можливість скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміна запобіжного заходу з інших підстав (ст. 616 КПК України).

Крім того, встановлено можливість для осіб, які тримаються під вартою, змінити запобіжний захід для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, надано можливість за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого змінити запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов’язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.

Зокрема, в нашій кримінальній практиці, за нашими клопотаннями клієнти перерахували мільйони гривень застав для забезпечення потреб Збройних Сил України. Головною проблемою є можливість участі у кримінальному судочинстві дистанційно, в тому числі із застосуванням власних технічних засобів. Дана проблематика є актуальною сьогодні, залишиться актуальною у 2023 році та потребує найскорішого законодавчого розв’язання для єдиного застосування на практиці.

У 2023 році і Кримінальний кодекс України, і Кримінальний процесуальний кодекс України, змінюватимуться і доповнюватимуться новими положеннями, які ми будемо пристосовуватися застосовувати на практиці. 2023 рік – рік продовження війни та нашої боротьби за власну свободу та світле мирне майбутнє. Тому очікувати, що він буде легким, не потрібно: попереду нас очікують випробовування як долі, так і роботи в нових умовах, умовах війни, яка знаходить свій вплив і на практиці кримінального права.

Євген Ріяко, адвокат, керуючий партнер юридичної компанії «Riyako&Partners»

1. Яким був 2022 р. для практики кримінального права?

Напевно, це одна з перших галузей, що оговталась після 24.02.2022. Здається, вже у травні ми почали брати справи на досудовій стадії, але повністю практика поновилася десь із липня. Правоохоронні органи цього місяця вже виконували поставлені плани щодо кількості передачі справ до суду. Динаміка звернення за захистом була додатково продиктована більш жорсткими санкціями статей Кримінального кодексу України. Майже за кожним обвинуваченням ставилося питання щодо тримання під вартою та надалі призначення покарання понад 5 років реально. Вже з вересня ринок почув про повернення розслідування гучних кримінальних справ. Це, своєю чергою, стало сигналом, що практика жива та працює на повну.

Певну особливість мали регіональні ринки. Наприклад, було логічно, що Харківська, Дніпропетровська та Запорізька області мали багато кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів (дезертирство, невиконання наказів тощо), злочинів, пов'язаних із колабораційною діяльністю, та проваджень щодо фіксації збитків.

Щодо фінансової сторони, то тут без сюрпризів – все, як в інших практиках. Звичайно, до серпня-вересня були порізані чеки, але потім все вийшло майже на довоєнні ставки.

Окремо хотів би виділити трансформацію, що відбулася в частині надання послуг. Частина адвокатів-жінок виїхали за кордон, а частина чоловіків-захисників стали захисниками на іншому фронті. Свої справи вони в більшості передавали адвокатам, що залишилися на місці. Як передавали їм надалі й нових клієнтів.

З усіх законодавчих змін, що отримало кримінальне законодавство, зміни до ст. 615 КПК України вплинули на роботу адвокатів найсильніше.

Зміни щодо можливості використання в суді показів свідків та обвинуваченого зі стадії досудового розслідування принципово вплинули на стратегії захисту. Тепер кожен адвокат повинен зважити всі за і проти використання ст. 63 КУ для свого клієнта. Також стала сумнівною тактика відмови від допиту свідків на стадії досудового розслідування.

А неврегульоване поняття «Об'єктивна неможливість», що використане у ст. 615 КПК України, стане клондайком для «розбиття» доказової бази сторони обвинувачення в суді.

З іншого боку, скоро адвокати почнуть формувати в судах першу правозастосовну практику (в провадженнях, де не визнається провина). І від того, як реагуватимуть суди на доводи захисту, буде залежати багато. Особливо в розрізі дотримання стандартів права на захист на довоєнному рівні, до чого так звикли всі захисники.

3. Які нові виклики в цій практиці очікуються в 2023 р.? До чого варто готуватися вже зараз?

Динаміка повернення українців із-за кордону напряму впливає на кількість кримінальних справ, що розслідується. Повернення до звичайного ритму життя в тилу спонукатиме до повернення валу кримінальних проваджень на довоєнний рівень. На жаль, кількість кримінальних проваджень щодо військовослужбовців також не буде зменшуватися.

Окремо хочу виділити динаміку, що почалася з осені та активно продовжуватиметься й наступного року, – робота БЕБ та інших правоохоронних органів у напрямку тиску на бізнес. Вже зараз направлена аномально велика кількість запитів до підприємств у межах розслідування можливого вчинення ними або контрагентами злочинів за 191 КК (привласнення/розтрата) та 212 КК (ухилення від сплати податків).

Тож роботи щодо захисту бізнесу точно буде більше.

Кримінальна практика: трансформації воєнного року

Додати коментар