Jun. Column
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Питання використання результатів поліграфа як доказу у кримінальному процесі є суперечним, оскільки прямого дозволу на його використання немає.
Багато науковців, досліджуючи питання використання поліграфа в межах кримінальних проваджень в Україні, посилаються на досвід Сполучених Штатів Америки (США).
США є лідером в області застосування поліграфа в правоохоронних органах. На їх думку, це дуже ефективний метод розслідування злочинів.
В Україні така практика існує тільки щодо проведення внутрішніх службових перевірок та кадрової роботи. Про це свідчить відсутність єдиного закону, який регулював би використання в судових процесах.
З огляду на це, розглянемо порядок використання поліграфа в кримінальних провадженнях «в статусі доказу».
Чи дозволяє законодавство України використовувати поліграф як доказ у межах кримінального процесу?
(1) КПК України виділяє чотири джерела доказів. Серед них:
-
показання;
-
речові докази;
-
документи;
-
висновки експертів.
Як бачимо, результатів використання поліграфа серед джерел доказів немає.
(2) З аналізу основного закону України – Конституції – також випливає ряд норм, які свідчать про заборону використання таких приладів або лише за згодою особи:
-
жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам (абз. 2 ст. 28);
-
не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ст. 32).
(3) Наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1198 № 53/5 (Розділ VI) (далі – Наказ), дозволяє використання поліграфа в межах психологічної експертизи, яка може надалі бути використана як доказ у суді.
Але і тут законодавець вказує, що такі опитування можуть проводитись тільки за наявності письмової згоди особи, яка проходить опитування.
З системного аналізу вищезазначених норм слідує, що законність поліграфа відбувається лише тоді, коли його було використано в межах психологічної експертизи та тільки за згодою підекспертної особи.
Яка судова практика щодо використання результатів поліграфа як доказу безпосередньо в суді?
Українські суди більше «проти» ніж «за» використання поліграфа в межах кримінального провадження. Про це можуть свідчити наведені нижче кейси.
Скаржник стверджував, що суд першої інстанції істотно порушив норми КПК України при посиланні на Звіт про результати використання апаратного комплексу вимірювання рівня психологічного стресу (поліграфа), на що Верховний Суд вказав:
«…результати використання поліграфа у досудовому розслідуванні можуть мати доказове значення лише у виді такого доказу, як висновок експерта. Але для цього потрібно внести відповідні зміни до КПК.».
У результаті суд не посилався на результати використання поліграфа (як на доказ у розумінні ст. 84 КПК) та визнав безпідставними доводи скаржника.
Ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у справі № 757/13635/17-к від 08.06.2022
Вироком суду першої інстанції особу було засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України. Стороною захисту було подано апеляційну скаргу, посилаючись на неповноту судового розгляду, а саме через відхилення клопотання захисника про призначення психологічної експертизи свідка та його допиту із застосуванням комп'ютерного поліграфа.
Апеляційна палата ВАКС зазначила:
«…прямий дозвіл на використання поліграфа у кримінальних провадженнях наразі відсутній, а показники поліграфа мають виключно ймовірний та орієнтувальний характер.».
У цьому випадку апеляція погодилась із вироком суду першої інстанції та зазначила про відсутність законодавчо обумовлених підстав для призначення психологічної експертизи.
Ухвала Хмельницького апеляційного суду від 15.05.2023 у справі № 676/7835/19
У межах даної справи суд першої інстанції визнав невинуватим особу, де в основу вироку поклав результати судово-психологічної експертизи з використанням комп`ютерного поліграфа.
Прокурор подав апеляційну скаргу з мотивів, що вищезазначений висновок, навпаки, доводить вину обвинуваченого. Однак апеляційний суд вказав наступне:
«процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Застосування комп`ютерного поліграфа діючим КПК України не передбачено.».
Колегія суддів апеляційну скаргу прокурора залишила без задоволення, але без посилання на експертизу з використанням поліграфа, оскільки, на їхню думку, це недопустимий доказ.
Вирок Вищого антикорупційного суду від 04.02.2023 у справі № 623/2988/18
У заперечення висунутого обвинувачення сторона захисту надала до суду докази, які, на думку сторони захисту, свідчили про результати неправомірного затримання особи. Позиція ВАКС:
«…надані стороною захисту копії довідок щодо результатів психофізіологічного опитування з використанням поліграфа не відповідають критерію допустимості, оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено перевірку показань із застосуванням поліграфу..».
Суд не прийняв надані стороною захисту докази, посилаючись на їх недопустимість.
Отже, суди критично оцінюють докази, отримані за допомогою використання поліграфа. Така позиція зумовлена відсутністю «дозволу» в чинному КПК України на його використання.
***
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що використання поліграфа на рівні КПК України не врегульовано. Якщо й існує можливість використовувати його в межах психологічної експертизи, то вище можемо побачити тенденцію визнання таких доказів недопустимими.
Можливо, в майбутньому наші правоохоронні органи зможуть використовувати комп’ютерний поліграф як додатковий засіб збирання доказів. На мою думку, це б пришвидшило розкриття злочинів та зменшило навантаження на правоохоронну систему.
Але наразі можемо спостерігати за практикою судів, яка є усталеною та потребує внесення змін до КПК України, щоб судді могли оцінювати такі докази на законній підставі.