«Зважена» політика уряду

У зв’язку зі змінами, прийнятими Постановою КМУ №869 від 21.10.2015, ТОВ «ТЕРРА» як виробник продуктів харчування, яке 18 років здійснює свою господарську діяльність та за час свого існування здобула визнання як на території України, так і за її межами (є експортером продукції власного виробництва у 35 країн світу), не може залишатися осторонь цілеспрямованого руйнування економіки держави, оскільки «менеджмент» з боку державних органів призведе до впевненого занедбання економіки країни. У свою чергу, це призведе до скорочення робочих місць (до речі, в компанії «ТЕРРА» працює понад 300 робітників).

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Отже, проаналізувавши вищезазначені зміни до Правил дорожнього руху від 21.10.2015, товариством «ТЕРРА» як виробником продуктів харчування, поставка яких здійснюється власними транспортними засобами, зроблено висновки, що вказані зміни суперечать нормам п. 22.5. та «ставлять у глухий кут» українські підприємства щодо подальшої доставки вантажів, виходячи з наступного:

• У п. 22.5. Правил дорожнього руху передбачено перевезення вантажів та рух транспортних засобів без отримання будь-яких дозволів з фактичною масою до 40 т.             
• Постановою КМУ №869 від 21.10.2015 «Про внесення змін до п. 22.5 Правил дорожнього руху» забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про автомобільний транспорт» – автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення. Автомобільні дороги місцевого значення поділяються на обласні та районні.

До обласних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з'єднують адміністративні центри Автономної Республіки Крим та областей з іншими населеними пунктами в межах Автономної Республіки Крим чи області та із залізничними станціями, аеропортами, річковими портами, пунктами пропуску через державний кордон, місцями відпочинку і не належать до доріг державного значення

До районних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з'єднують адміністративні районні центри з іншими населеними пунктами, інші населені пункти між собою, з підприємствами, об'єктами культурного значення, іншими дорогами загального користування у межах району. 

Через те, що більшість підприємств, як то виробники продукції або перевізники, знаходяться у межах населених пунктах, постає питання:

 «Яким чином транспортним засобам здійснювати поставку продукції до споживачів, не порушивши Правила дорожнього руху, з огляду на наступне: для виїзду на автомобільну дорогу державного значення автомобіля з фактичною дозволеною масою до 40 т, транспортному засобу необхідно проїхати автомобільними дорогами загального користування місцевого значення, де рух транспортних засобів з фактичною масою понад 24 т заборонено?».

Отже, виходячи з вищевикладеного, виробники продукції, які здійснюють її поставку до споживачів, заздалегідь приречені бути порушниками ПДР.

Господарським кодексом України передбачено, що у сфері господарювання держава здійснює довгострокову (стратегічну) і поточну (тактичну) економічну й соціальну політику, спрямовану на реалізацію та оптимальне узгодження інтересів суб'єктів господарювання і споживачів, різних суспільних верств і населення в цілому.

Прийняті зміни ПДР суперечать здоровому глузду, тому що в одній і тій же частині ПДР, норми суперечать одна одній: з одного боку, дозволяється рух транспортних засобів з фактичною масою не більше 40 т, а з іншого, – щоб дістатись цієї автомобільної дороги необхідно порушити ПДР у частині пересування автомобільними дорогами, де фактична маса транспортних засобів не повинна перевищувати 24 т.

Під час спілкування з працівником Укртрансінспекції у Харківській області було поставлено питання – «Як здійснювати перевезення вантажів?». Останній, посміхнувшись, показав купу адміністративних матеріалів щодо притягнення до відповідальності господарських товариств за перевищення дозволеної маси при перевезенні вантажів автомобільними дорогами місцевого значення.

Ми впевнені, більшість, як-то виробників продукції або перевізників, «ламають голови» та ставлять одне й те ж саме питання – «Як працювати? Яким чином, не порушивши закон, не сплативши хабара на автодорозі, отримати прибуток, щоб мати можливість розрахуватись з працівниками та сплатити податки?»

Щоб кожному з Вас було простіше уявити всю «безглуздість» ситуації, яка наразі виникла з перевезенням вантажів, для прикладу, візьмемо конкретні випадки перевезень, з якими щодня зіштовхується наше підприємство.

Більшість підприємств виробників продукції або перевізників у своїй діяльності використовують напівпричепи.

Розглянемо приклад щодо автомобіля марки MAN, тип – сідловий тягач з напівпричепом BODEX або SCHWARZMULLER.

Маса автомобіля складає – 6 700 кг, маса причепу – 6 900 кг, повна маса (тобто маса, яку може перевозити транспортний засіб) – 35 000 кг.

Розглянемо порівняльну таблицю щодо можливості перевезення вантажів, відповідно до п. 22.5. ПДР та змін, внесених Постановою КМУ №869 від 21.10.2015 р.:

Тобто можна зробити висновок, що транспортний засіб, завдяки прийнятим змінам, рухатиметься напівпорожнім. Завантаженість причепу складає 37% від його допустимої маси перевезень, згідно з характеристиками заводу виробника.

Шляхом «неглибокого» аналізу, можна підрахувати, що за нових умов для перевезень 26,4 т продукції виробникам або перевізникам цієї продукції потрібно зробити не один, а майже 2,5 рейси, що значно підвищить собівартість продукції та в майбутньому відіб’ється на ціні такої продукції. 

Але найбільше виникає питань щодо руху составів транспортних засобів (до яких належить автомобіль бортовий з причепом).

На зазначеному нижче прикладі спробуємо висвітлити абсурдність ситуації. Для прикладу візьмемо автомобіль Mercedes-Benz модель Actros, тип – бортовий, причіп марки Krone.

Маса автомобіля складає – 8 500 кг, повна маса (тобто маса, яку може перевозити транспортний засіб) – 33 000 кг, маса причепу – 2 750 кг, повна маса (тобто маса, яку може перевозити транспортний засіб) – 18 000 кг.

Розглянемо порівняльну таблицю щодо можливості перевезення вантажів, відповідно до п. 22.5. ПДР та змін, внесених Постановою КМУ № 869 від 21.10.2015 р.:

Виходячи з зазначеного розрахунку прийнятих змін, можна завантажити по 6 т в автомобіль та причіп, відповідно. В результаті, транспортні засоби рухатимуться майже порожніми.

Постає питання – «Навіщо взагалі потрібен причеп і такі нововведення до ПДР?»

Але, якщо більш детально розібратися у нюансах перевезення вантажу за допомогою бортового автомобіля з причепом, можна побачити абсурдність самого підходу щодо проведення зважування цього составу транспортних засобів, оскільки його маса враховується як єдина маса транспортного засобу. Мабуть, особи, які приймали норми щодо вагових параметрів составів транспортних засобів, взагалі не уявляли суті питання. Інакше, як дурістю, це не на звеш.

Так, відповідно до ч. 1 п. 22.5. ПДР, фактична дозволена маса до перевезення – 40 т. Відповідно до проведеного вище розрахунку, дозволена маса перевезення (за виключенням маси автомобіля та причепу) складає – 28,762 т. Тобто по 14 т. в автомобіль та причеп, відповідно. Хоча, транспортні засоби, відповідно до своїх технічних характеристик заводу виробника, можуть здійснювати перевезення наступної маси:

- автомобіль: 33 т (фактична дозволена маса заводом виробником) – 8,488 т (маса автомобіля) = 24,512 т.

- причеп: 18 т (фактична дозволена маса заводом виробником) – 2,750 т (маса причепу) = 15,250 т.

Тобто, маса кожного з транспортних засобів, знаходиться в межах допустимої норми. При цьому рух автомобіля з причепом здійснюється за допомогою зчіпного механізму, відстань між автомобілем та причепом складає 2 метри. 

На зазначеному вище прикладі, виникає обґрунтоване питання – «Чому масу автомобіля та причепу рахують як загальну масу транспортного засобу, адже кожен з них здійснює тиск на дорожнє полотно окремо один від одного?»

Виходячи з логіки ПДР, якщо дві вантажівки рухаються одна за одною на мінімальній відстані (як це часто буває), вони порушують правила дорожнього руху, тому що їх загальна фактична маса набагато перевищує 40 т, не говорячи вже про прийняті 24 т.

А як же не порушивши ПДР здійснювати буксирування завантаженої вантажівки в якої виникли несправності? Та навіть пустий вантажний автомобіль не зможе здійснювати буксирування, оскільки це вже буде порушення вагових параметрів. На наш погляд, це безглуздо. 

Не мало питань виникає щодо руху контейнеровозів у площині новоприйнятих змін до п. 22.5. ПДР. В країні багато підприємств, які здійснюють експортну діяльність. У наш час експортна діяльність – це одне з основних джерел надходження валютної виручки до України.

А як же ж тепер здійснювати рух контейнеровозів від підприємства до порту. Адже для того, щоб доїхати до будь-якого порту, необхідно проїхати дорогами місцевого значення, де рух транспортних засобів з вагою понад 24 т заборонено.

Знову ж таки розглянемо реальний приклад здійснення перевезення: автомобіль марки MAN, тип – сідловий тягач, причеп контейнеровіз – FRUEHAUF.

Маса автомобіля складає – 6 700 кг, маса контейнеру – 4 900 кг, маса причепу – 4 400 кг, повна маса (тобто маса, яку може перевозити транспортний засіб) – 32 000 кг.

Розглянемо порівняльну таблицю щодо можливості перевезення вантажів, відповідно до п. 22.5. ПДР та змін, внесених Постановою КМУ № 869 від 21.10.2015 р.:

Тобто контейнеровози, відповідно нововведень до ПДР, будуть перевозити по 10 т. Напевно, наші іноземні партнери не зрозуміють економічну політику держави, коли експортні контейнерні відправлення з України приходитимуть по 10 т. У результаті такої «зваженої» політики, знизиться кількість експортних операцій, що, у свою чергу, призведе до зниження надходження валютного виторгу до країни.

Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що зазначені зміни не покращать стан доріг, а будуть ще одним елементом корупційних схем та судових спорів, адже суперечність норм ПДР призведе до непорозумінь між виробниками (перевізниками) та державними органами, які здійснюватимуть габаритно-ваговий контроль.

Виконання прийнятих змін збільшить витрати на логістику підприємств, які здійснюють виробництво продукції для її доставки кінцевому споживачу. У свою чергу, це призведе до подорожчання зазначеної продукції та вдарить по кишенях українців.

Яка ж тоді мета цього нормативно-правового акту? Покращити стан доріг – великий сумнів. Привести до подорожчання продукції й тим самим поставити на коліна українській народ – можливо. Або в котрий раз завдяки бізнесу, замість надання підприємствам допомоги та підняття економіки, «залатати» необґрунтованими штрафами дірки у державному бюджеті.

Виходячи з логіки нормотворчості наших можновладців, можна спрогнозувати, що наступним нововведенням будуть зміни до ПДР щодо можливості здійснювати перевезення виключно гужовим транспортом. Такими змінами й дороги залишаться у тому стані, в якому вони перебувають наразі, й відновиться конярська галузь, а найголовніше – підніметься обороноздатність країни, шляхом відновлення кавалерійської гвардії.