У сучасному світі мало кого здивує адвокат у витонченій сукні або суддя у традиційній мантії та з елегантним макіяжем. Жінки давно й успішно підкорюють найпрестижніші вершини юриспруденції. Яка ж на сьогодні роль прекрасної статі в юридичному світі? Перш, ніж відповісти на це питання, звернемося до історії.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З царюванням патріархату у Стародавньому Світі, середньовіччі та в наступні роки суддівські функції здійснювалися виключно чоловіками. Жінки ж були від них повністю відсторонені, втім, як і від інших владних інструментів. Лише у другій половині XIX століття ситуація почала змінюватися.
Так, у США першою жінкою-юристом, допущеною до юридичної практики, у 1869 р. стала Арабелла Менсфілд. На той момент у штаті Айова, де і відбулася знакова подія, діяв закон, згідно з яким претендентами на заняття юриспруденцією могли бути тільки білі чоловіки старше 21 року. Але немає нічого неможливого – закон змінили, а штат Айова став першим у США, де жінкам дозволили займатися юридичною практикою.
У США та країнах Західної Європи масовий приплив представниць прекрасної статі в юридичні професії почався у 70-х роках минулого століття. З цього часу кількість представниць прекрасної статі в юриспруденції поступально збільшувалася. Але чи все так райдужно?
У жовтні 2015 р. опубліковані результати досліджень американської Національної асоціації жінок-юристів (NAWL), http://www.nawl.org/p/cm/ld/fid=506. За останні 15 років 50% випускників юридичних шкіл склали жінки, у той час як серед юристів-партнерів з часткою у фірмі їх усього 18%, однак це на 2% більше, ніж у 2006 р.
Усі з 37 опитуваних юридичних фірм повідомили, що найбільш високооплачуваними фахівцями у них є чоловіки. До того ж, у рейтингу Топ-10 адвокатів, що приносять фірмам найбільший дохід, виявилося лише 12% жінок.
Жінок-партнерів на 20% менше, ніж партнерів-чоловіків. З іншого боку, жінкам оплачується 2224 години, у той час як чоловікам – лише 2198 годин. На рівень заробітків впливає і те, що жінки вважають за краще працевлаштуватися не у приватних практиках, а на державну службу, де платять значно менше.
Дещо відрізняється ситуація у Великобританії. Згідно з дослідженням, проведеним міжнародною рейтинговою компанією Laurence Simons за участю 988 британських юристів, 48% адвокатів і 28% партнерів складають жінки. При цьому жінки-юристи отримують за свою працю оплату, що складає 68% коштів, виплачуваних чоловікам-юристам, і в середньому половину їх бонусної винагороди.
Взагалі, треба відзначити, що статистичні дослідження ускладнюються небажанням більшості юридичних фірм надавати будь-які відомості, особливо що стосуються фінансової сторони ведення справ. До того ж, багато з них використовують закриту систему оплати, що також не спрощує збір даних і компрометує їх достовірність.
Сумно-прогнозованою залишається ситуація в деяких мусульманських країнах, яскравим представником яких є теократичний Іран. Після ісламської революції у 1979 р. релігія стала основою усіх сфер життя країни, в тому числі й судочинства. Відповідно до прийнятої конституції, жінки в Ірані не можуть займати пост судді. Але і тут є виключення. Ширін Ебаді – іранська правозахисниця та юрист, лауреат Нобелівської премії миру. У 1975 р. вона стала першою в Ірані жінкою, яка очолила місцевий суд (міський суд Тегерана). Після революції Ебаді, як і інші жінки в судовій системі, була переведена в секретарі, оскільки, на думку нової влади, «не могла виносити рішень, обов'язкових для чоловіків». Після цього вона подала у відставку і понад 10 років не могла займатися юридичною практикою. Доклавши титанічних зусиль, у 1993 р. вона отримала дозвіл на відкриття юридичної консультації.
Ситуація на пострадянському просторі також має свою специфіку. У нас переважна більшість нотаріусів, більше ніж половина адвокатів і половина суддів – жінки.
Тепер про сім'ю. Родинне вогнище, виховання дітей (не кажучи вже про їх народження) лягають, здебільшого, на плечі жінок, що негативно позначається на кар'єрному зростанні та додає чоловікам чимало балів у боротьбі за Юридичний Олімп.
Втім, сімейні турботи заважають будувати кар'єру не кожному: діти є далеко не у всіх представниць прекрасної статі, а у багатьох немає і чоловіків.
Жінки-юристи виходять заміж набагато рідше, ніж одружуються їхні колеги-чоловіки. Практично третина опитаних жінок ніколи не були заміжніми. Для порівняння, серед їхніх колег-чоловіків ніколи не перебували у шлюбі всього 5%.
Не можна не відзначити, що останнім часом жінки-юристи досягали вражаючих кар'єрних успіхів як в основному, так і в суміжних видах діяльності. Так, Тар'я Халонен, президент Фінляндії 2000-2012 рр., має диплом юриста Гельсінського університету. Крістіна Фернандес де Кіршнер, президент Аргентини 2007-2015 рр., до приходу у владу мала адвокатську практику.
Унікальним є також приклад американки Меріенн Шорт. Отримавши юридичну освіту й пропрацювавши кілька років у прокуратурі та апеляційному суді штату Міннесота, вона перейшла в міжнародну адвокатську контору Dorsey & Whitney LLP, де стала керуючим партнером. Під її керівництвом працюють понад 650 адвокатів у 18 офісах, розташованих у США, Канаді, а також країнах Азії та Європи.
Отже, спостерігаються позитивні тенденції та відбувається поступальний рух. І як знати, можливо, у найближчому майбутньому у нашій мові поряд з поняттями «юрист», «адвокат», «нотаріус» з'являться нові слова, але вже жіночого роду.