Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Міжнародний комітет Червоного Хреста чимало критикують. Як на державному рівні, так і на фаховому правничому. МКЧХ звинувачують в інституційній та фаховій неготовності до оперативної місії на тлі ескалації збройного конфлікту в лютому 2022 р. Йому закидають загравання з Росією, використання притаманної російській пропаганді риторики, недостатню роботу для запобігання гуманітарній катастрофі в Маріуполі та інше. Що з цього факти, а що судження? Де межа між очікуваннями, суб’єктивним ставленням та системною репутаційною кризою організації, яка покликана стояти на захисті гуманності?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У своїх заявах керівництво МКЧХ називає війну «кризою в Україні», «конфліктом»
З точки зору міжнародного гуманітарного права на території України відбувається міжнародний збройний конфлікт, викликаний агресією російської федерації. Кваліфікація агресії виходить за межі компетенції МКЧХ, але щодо кваліфікації й використання поняття «міжнародний збройний конфлікт» заперечень бути не може відповідно ст. 2 Женевської конвенції по захист жертв війни від 12 серпня 1949 р. Коли втрачається вказівка на міжнародний характер збройного конфлікту, це грає на руку російській риториці «спеціальної операції» на території України. І це ставить під сумнів наріжний принцип діяльності Міжнародного комітету Червоного Хреста — принцип нейтральності.
У березні президент МКЧХ Петер Маурер поїхав з візитом до Москви. Це порушення?
Сама по собі поїздка до РФ — ні. Тим більше, що перед цим Маурер побував в Україні. Візит посадової особи МКЧХ до держави-сторони конфлікту відповідає мандату МКЧХ. Це якраз фрагмент діяльності МКЧХ в якості нейтрального посередника.
Тут питання, скоріше, до почестей, якими було обставлено зустріч Маурера з російським міністром Лавровим, зокрема до їхньої спільної приязної фотосесії. Подібна картинка пом’якшує образ росії як держави, що обвинувачується в серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права, дискредитує керівництво МКЧХ тощо.
Історія «загравань» насправді тягнеться з часів СРСР. Спочатку Радянський Союз, а потім рф використовують гуманітарні організації у своїх цілях.
З початком ескалації збройного конфлікту змінилося керівництво делегації МХЧХ в Україні. Відбулася й часткова заміна персоналу
Тепер на посаді голови делегації МКЧХ в Україні Паскаль Хундт замість Флоранс Жиллєтт, яка (свідомо чи несвідомо) у перші гарячі тижні нового оберту російсько-української війни гальмувала діяльність місії як нейтрального посередника. Відомо, наприклад, що евакуацією на Київщині займалась переважно українська сторона (співробітники Товариства Червоного Хреста України, українські державні чиновники, волонтери).
З іншого боку, діяльність МКЧХ як нейтрального посередника є конфіденційною, вона залежить від згоди сторін конфлікту. МКЧХ не має імперативного впливу на них, не може змусити дотримуватись норм міжнародного гуманітарного права. Тут не варто чекати ані від МКЧХ, ані від інших міжнародних організацій того, що вони не можуть зробити.
Правильно й те, що у складі делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста — чимало самовідданих делегатів та українського персоналу. Прорахунки вищого та регіонального керівництва МКЧХ не повинні впливати на безпеку персоналу та в цілому на ставлення до них.
Хто, крім МКЧХ, може бути нейтральним посередником між сторонами збройного конфлікту в забезпеченні гуманітарних коридорів
Женевські конвенції вказують на таку можливість також для держави-покровительки, неупередженої гуманітарної організації. Та по-перше, інститут держави-посередниці на практиці не використовувався понад 50 років, а по-друге, Женевські конвенції безпосередньо наділяють статусом нейтрального посередника виключно Міжнародний комітет Червоного Хреста.
Плани керівництва МКЧХ відкрити офіс у Ростові-на-Дону були сприйняті в Україні як потурання російській політиці депортації українців на територію держави-агресора
Саме по собі відкриття офісу МКЧХ не легалізує депортацію. За необхідності організація має право відкривати офіси при узгодженні зі стороною конфлікту, на чиїй території відкривається офіс. У Ростові-на-Дону представництво МКЧХ існувало з 2015 р. Інша річ, що враховуючи нинішні обставини, варто було би провести попередні консультації з Україною з цього приводу, тим більше, що існує значна потреба в гуманітарній допомозі депортованим у рф громадянам України.
Міжнародний комітет Червоного Хреста і Товариство Червоного Хреста України: про відмінності
Міжнародний рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця складається з 3 компонентів. Це Міжнародний комітет Червоного Хреста зі штаб-квартирою в Женеві, національні товариства Червоного Хреста або Червоного Півмісяця майже в кожної державі і Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, що об’єднує всі національні товариства. Кожен з компонентів діє незалежно та є юридично самостійним, однак працює з дотриманням принципів руху — гуманності, неупередженості, нейтральності, незалежності, добровільності, єдності, універсальності.
На тлі критики МКЧХ Товариство Червоного Хреста України було змушене виступити з низкою заяв, у яких наголошувалось: «Емблема спільна. Задачі, можливості, мотивація — різні». Як національне товариство Червоного Хреста в Україні, ТЧХУ виключно сприяє органам державної влади у їх діяльності в гуманітарній сфері. Товариство допомагає у наданні гуманітарної допомоги, супроводжує роботу місцевих органів влади при евакуації населення, але самостійно ініціювати гуманітарні коридори не може.
* * *
Нещодавно відбулася зустріч з очільником делегації в Україні Міжнародного комітету Червоного Паскалем Хундтом омбудсвумен Людмили Денісової. Вона звернула увагу на те, що близько третини з 28 тис. (станом на сьогодні) звернень громадян на телефон гарячої лінії уповноваженого ВР з прав людини стосуються розшуку рідних та близьких. Серед них є військовослужбовці ЗСУ. По зниклим особам, зазначила омбудсвумен, було скеровано понад 100 запитів до МКЧХ. Відповідей не було. Голова МКЧХ в Україні зголосився визначити працівника організації для вирішення цих питань. Також Людмила Денісова звернулася з пропозицією до МКЧХ у відповідності до мандату організації забезпечити відвідування українських військовополонених в рф та перевірити умови їх утримання.