У Верховній Раді України зареєстровано Проект Закону №3062 від 13.02.2020 р. "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" щодо підвищення ефективності діяльності органів прокуратури".
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Законопроект №2734: посилення механізму захисту прав потерпілих і підозрюваних у кримінальному процесі".
Для того, щоб певні професійні «активісти» не розносили чергову «зраду» про те, що цей проект закону начебто гальмує реформу прокуратури, вирішив (як один із його співавторів) пояснити основні його положення і для чого вони пропонуються.
1. Пропонується відновлення механізму присвоєння класних чинів та форменого одягу прокурорам.
Нагадаю, що чини - особисті службові розряди, що привласнюються працівникам прокуратури відповідно до займаної посади і стажу роботи, бо свідчать про службове і професійне зростанні працівника. Ключове в цьому слово - мотивація! Адже саме чин символізує досвід, кваліфікацію та професійний шлях, який пройшла людина в органах прокуратури. Звичайно, це має передбачати і щомісячні надбавки за класний чин. Адже ніхто у приватному секторі не сперечається, що за досвід, вклад у роботу фірми чи якість роботи потрібно виплачувати робітнику вищу зарплатню? Тож чим гірше люди, які працюють в органах прокуратури? Чини, до речі, - це і система покарання за недбалу роботу.
Так, законопроект пропонує, що прокурор позбавляється класного чину у день звільнення, коли звільняється з підстав:
- порушення ним вимог щодо несумісності;
- набрання законної сили судовим рішенням про притягнення прокурора до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про запобігання корупції";
- набрання законної сили рішенням суду про визнання активів прокурора або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
- набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;
- припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави.
Розгортається дискусія і щодо форменого одягу, якій, за думкою «активістів», не можна повертати прокурорам. Це мені нагадує певні історичні події після 1917 р.. А ті, хто виступає проти форми прокурорів, нагадують за рівнем аргументації більшовиків. Після революції 1917 р. форма і погони міцно асоціювалися з «кривавим царизмом». Тому формі довго пручалися. А деякі більшовицькі генії «реформ» тоді пішли далі, адже для них слово «прокурор» було не в пошані і знову ж таки нагадувало царя. Замість нього деякі особливо буйні пропонували ввести в обіг слово «укрепревзак», що розшифровується як «укріплювач революційної законності».
2. Уточнюються професійні вимоги до кандидатів на посади прокурорів в окружні та обласні прокуратури, Офіс Генерального прокурора.
Запропоновані у Проекті Закону зміни дозволять ефективно проводити процесуальне керівництво у складних кримінальних проваджень, де необхідним є ДОСВІД роботи процесуального керівника.
Тому пропонується, що прокурором окружної прокуратури може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше двох років АБО пройшов стажування в органах прокуратури не менше року та володіє державною мовою.
Прокурором обласної прокуратури може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше трьох років АБО стаж роботи в окружній прокуратурі не менше двох років.
Прокурором Офісу Генерального прокурора може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше шести років АБО стаж роботи в окружній прокуратурі не менше трьох років, АБО стаж роботи в обласній прокуратурі не менше п’яти років та володіє державною мовою.
Акцент робиться на тому, що у кандидатів на посади прокурорів має бути АБО достатній юридичний стаж, АБО відповідний стаж роботи в органах прокуратури. Заперечувати це - все рівно, що заперечувати необхідність медичної освіти та досвіду у лікаря. Зрозуміло, що в країні зараз існує ілюзія, що «профани» (використовуючи термінологію прем‘єр-міністра) можуть керувати важливими напрямками життєдіяльності країни. Але навряд чи можна не погодитися із тезою, що в країні слід нарешті припиняти засилля невігластва та професійної некомпетенції. Вважаю, що жоден з активістів не хотів би бачити, як в прокуратурі розвалюються просто сотнями гучні кримінальні справи лише через непрофесіоналізм чи відсутність елементарного (та хоча б початкового) юридичного досвіду прокурора, який веде процесуальне керівництво.
3. Встановлюється нова підстава для притягнення до дисциплінарної відповідальності як прокурорів, так і керівників правоохоронних органів. А також визначаються вимоги до форми та змісту дисциплінарної скарги про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Перше. Зважаючи на те, що діяльність правоохоронних органів поширюється майже на всі сфери суспільного життя, їх спільні зусилля у сфері протидії злочинності можуть бути результативними лише при високому рівні координації та відповідальному виконанню рішень координаційних нарад. Тому законопроектом пропонується встановити як підставу для притягнення до дисциплінарної відповідальності невиконання та/або неналежне виконання рішення координаційної наради відповідальними особами
Друге. Це суттєво оптимізує проведення дисциплінарних проваджень щодо прокурорів.
Отже, резюмуючи: чи є гальмування реформи прокуратури в тому, що пропонує законопроект? Зрозуміло, що основне його завдання - мотивувати, більш дисциплінувати, а також підвищити професійну планку прокурорів всіх рівнів. Досить вимивати «останні мізки» з правоохоронних органів. Їх ефективна та професійна робота - це єдина запорука збереження законності в цій державі.