«Тоді Він сказав їм: але тепер, хто має мішок, нехай візьме, також і торбу, а в кого немає, нехай продасть одяг свій і купить меч»
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Євангеліє від Луки
Україна станом на 2019 рік залишається єдиною державою в Європі, яка не має власного Закону, який би регулював обіг цивільної вогнепальної зброї.
Це зовсім не означає, що зброя є недоступною для громадян і в пересічної особи відсутня можливість придбати зброю, наприклад, для полювання. Порядок придбання та реєстрації зброї визначено «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» затверджено Наказом МВС від 21.08.1998р. № 622 (далі — Інструкція № 622).
Те різноманіття зброї, яке представлено в українських зброярських магазинах сьогодні, може справити враження на будь-яку особу. Ключовим питанням є лише фінансові можливості особи придбати той, чи інший зразок. Звичайно, вся вона вказується як «мисливська». Але давайте поглянемо правді у вічі — жодна особа не буде полювати з військовим зразком зброї, який створювали для ураження техніки (калібром 12,7 на 99 мм), жодна особа не буде полювати з використанням військових пістолетів-кулеметів під патрон 9 на 21мм. Втім, Міністерство внутрішніх справ вважає, що вся ця зброя буде використовуватися виключно з метою полювання.
А тепер більш детально сконцентруємося на Інструкції № 622, яка може бути змінена в будь-який момент часу відповідно до наказу Міністра внутрішніх справ України. Тобто, рішення про те, яку зброю, з якого віку і хто може придбати приймає 1 (одна) особа. Натомість, рішення про зміну Закону повинно бути прийняте на підставі голосування 226 депутатів.
Наприклад, Міністр внутрішніх справ прийме рішення внести зміни і дозволити придбання нарізної мисливської зброї особам, які досягли 18 річного віку (зараз це можливо лише з 25 річного віку). Для цього міністр не проводить розгляду таких змін, не досліджує думку населення, він просто приймає відповідний наказ.
Ця гіпотетична ситуація демонструє, який обсяг влади сконцентровано в руках однієї особи. І це не викликає обурення та неприйняття у населення. Натомість, люди більше переймаються тим, що Верховна Рада України може ухвалити Закон про зброю, хоча Закон про зброю дозволяє у більшій мірі захистити права населення. Закон не змінюється на підставі одноосібної волі чергового міністра. Так само, громадян України не турбують значні обсяги нагородження вогнепальною зброєю з боку все того ж Міністра внутрішніх справ. Серед нагородної зброї присутні не лише пістолети та револьвери, а й військові штурмові гвинтівки та кулемети (кулемет Максим для Арсенія Яценюка). Вражають не тільки значні обсяги «подарованої» зброї (в 2014-2016 роках міністр МВС підписав накази про вручення 1322 одиниць зброї), але й та обставина, що Міністерство внутрішніх справ відмовилось надати список нагороджених осіб. Україна досі не знає імен своїх героїв.
Звичайно, важко собі уявити, що Міністр внутрішніх справ може прийняти подібний наказ. Але, давайте розглянемо ідентичну ситуацію, коли Міністр МВС скасував інший, подібний до Наказу № 622 документ, який регулював використання піротехніки. Мова йдеться про наказ МВС від 23 грудня 2003 року № 1649 «Про затвердження Тимчасових правил обігу в Україні побутових піротехнічних виробів». Даний наказ було скасовано відповідно до наказу Міністра МВС від 28.11.2017 № 968. Здавалося б жодним чином не цікава подія. Однак, варто ширше поглянути на проблему і стане зрозумілим, що вищевказані правила обігу піротехніки слугували частиною складу адміністративного правопорушення, яке передбачено статтею 1956 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КупАП). Дана стаття передбачає покарання у вигляді штрафу для осіб, які порушили порядок виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів. Вся суть, в тому, що дана норма є бланкетною та відсилає нас до тих самих Тимчасових правил, які були скасовані одноособовим рішенням Міністра внутрішніх справ.
На практиці вся ситуація описана вище призводить до того, що в Україні жодну особу неможливо притягнути до відповідальності за статтею 1956 КУпАП, оскільки в Україні відсутні правила, які можна було б порушити. Немає покарання без закону «Nullum crimen, nulla poena sine praevia lege poena lige» — принцип права, відповідно до якого ніхто не може бути покараний за вчинення чогось, що не заборонено законом. Прикладами можуть служити наступні Постанови судів: Постанова Рівненського апеляційного суду від 08.04.2019 р. по справі № 562/574/19; Постанова Городоцького районного суду Львівської області від 21.06.2019 р. по справі № 441/282/19; Постанова Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.03.2019 р. у справі № 333/1390/19. Звичайно, в Єдиному державному реєстрі судових рішень можливо знайти постанови судів, які повністю ігнорують необхідність наявності складу правопорушення і притягують осіб до адміністративної відповідальності, але це свідчить лише про те, що суд неналежним чином дослідив обставини справи.
Спробуємо розглянути типові аргументи противників та прихильників ідеї необхідності ухвалення Закону, який би регулював обіг зброї:
|
№ |
ПРОТИ: |
ЗА: |
|
1 |
Доступ до зброї отримають злочинці |
Злочинці вже сьогодні мають необмежений доступ до зброї на «чорному» ринку, їх не цікавить наявність чи відсутність закону. Вся суть злочинної діяльності і складається з порушення законів |
|
2 |
Доступ до зброї отримають люди з неврівноваженою психікою |
Задля отримання дозволу на зброю необхідне проходження медичного огляду (передбачено наразі Інструкцією № 622) і вже зараз такі дозволи видано більш ніж 800 тисячам українських громадян |
|
3 |
Доступ до зброї отримають депутати, «мажори», представники бізнесу, представники «золотої» молоді і т.п. |
Всі перелічені групи осіб вже озброєні, якщо не повністю, то частково травматичною зброєю, яка доступна депутатам, суддям, журналістам, або нагороджені зброєю від Президента, Міністра оборони, Міністра внутрішніх справ |
|
4 |
Почнеться «роздача» зброї |
Зброя це товар, який можливо придбати лише при наявності відповідного дозволу в особи. Ніхто не «роздає» зброю, в жодній країні де є розвинуте збройове законодавство. Зброя придбається особою за власні кошти. В нашій країні роздають лише гречку перед виборами |
|
5 |
Почнеться «вільний» продаж зброї, зброю зможе придбати кожен у продуктовому магазині разом з товарами широкого вжитку |
Зброя зараз і за всіма законопроектами про зброю може продаватися виключно у спеціалізованих магазинах, які мають ліцензію на продаж зброї. З прийняттям Закону, ви не зможете придбати зброю у продовольчому магазині |
|
6 |
Суспільство не готове, в українців не такий менталітет, відсутня культура поводження зі зброєю |
Культура поводження не виникне з вакууму, не може з’явитися культура поводження з будь-яким предметом, якщо цей предмет неможливо придбати та використовувати у законний спосіб. Культура керування автотранспортом не з’явиться у населення, яке позбавлене можливості керувати авто |
|
7 |
Почнуться перестрілки у транспорті, чергах, дитячих садках, школах, на всіх вулицях всіх міст України |
Сьогоденна стрічка українських новин містить безліч прикладів таких перестрілок в Україні з незареєстрованою зброєю, яку придбали на «чорному» ринку правопорушники. І це все без відповідного Закону в країні. Натомість, факти використання законної зброї обчислюються десятками за рік (69 злочинів за 2016 рік). Для порівняння на дорогах України за рік гине понад 3 тисячі осіб |
|
8 |
Почнуться масові розстріли у школах (приклади: розстріл у школі Колумбайн, розстріл А. Брейвіком на о. Утойа, Норвегія, стрільба на концерті у м. Лас-Вегас, США) |
Всі масові розстріли кінця ХХ — початку ХХІ ст. були скоєні за допомогою мисливської (гладкоствольної/нарізної) зброї, яка вже сьогодні доступна будь-якому українцю у віці від 21 та 25 років, який не має судимості та проблем зі здоров’ям. На руках в українців знаходиться близько 1 (одного) мільйона одиниць зброї, але масових вбивств на території України не відбувається |
|
9 |
Зброя не завжди дозволяє захистити себе, свої рідних, власне майно, не у всіх випадках буде можливість її застосувати (як приклад несподіваний напад зі спини) |
Той факт, що зброя не гарантує 100-відсоткового захисту, не означає, що потрібно її заборонити, обмежити коло користувачів, або можливість придбання. Від несподіваного нападу зі спини не вбереже ні зброя, ні звання майстра спорту з боксу, ні газовий балончик в кишені |
|
10 |
Обов’язок боротися зі злочинністю належить поліції, потрібно у критичній ситуації зателефонувати за номером 102 і чекати прибуття поліцейських |
Навіть у випадку дотримання всіх нормативів на час реагування з боку поліції — все одно швидшим буде застосування особистої зареєстрованої зброї |
|
11 |
Гроші, які держава виділить на запровадження відповідних процедур надання дозволів на зброю можливо було б спрямувати на соціальні проекти, які є більш актуальними в умовах нашої держави |
Впровадження Закону про зброю означатиме встановлення чітких правил для всіх (торговців, покупців), що стане підставою створення нових робочих місць (торгівці, медичний персонал, співробітники тирів, виробники зброї та амуніції) |
|
12 |
Всі побутові конфлікти будуть вирішуватися лише за допомогою зброї, що призведе до численної кількості жертв |
Навіть зараз побутові конфлікти спричиняють людські жертви, задля цього люди не використовують вогнепальну зброю, а здійснюють злочини за допомогою побутових предметів (кухонні ножі, меблі, інструменти). Потрібно боротися зі злочинцями, а не зі знаряддями злочину |
|
13 |
Доступ до зброї отримають алко- та наркозалежні особи |
Задля отримання дозволу на зброю необхідне проходження медичного огляду (передбачено наразі Інструкцією № 622). Весь процес законного оформлення дозволу є доволі тривалим і кропітким, потрібне неодноразове звернення до органів МВС. У алко- та наркозалежних осіб «інші пріоритети», в які спілкування з поліцією не входить |
|
14 |
Зброя необхідна лише з метою нападу, у пересічних громадян відсутня необхідність у вогнепальній зброї для захисту, питання ухвалення Закону про зброю не є актуальним в Україні |
В умовах збройного конфлікту на сході України, в умовах можливого повторного запровадження режиму військового стану, в умовах погіршення криміногенної ситуації, ухвалення збройного законодавства є одним з першочергових завдань діючої влади в Україні |
Закони, які забороняють носити зброю — діють на одних лише мирних громадян, залишають вістря в руках злочинця, який звик порушувати святі умови… …Вони слугують лише множенню вбивств, піддаючи громадянина беззахисного нападам злодія і створюють стан образника кращим, участі обвинуваченого
«Про злочини й покарання» 1764г., Чеза́ре Бекка́ріа
Однозначно необхідно прийняти Закон про зброю в Україні та зробити це найближчим часом. Це є не тільки вимогою сучасного суспільства, а й обумовлено необхідністю становлення правової держави, в якій цивільні правовідносини в сфері обігу зброї регулюються законом.
Один той факт, що в Україні відсутній закон про зброю вже є кричущим порушенням засад побудови правової держави. Метою діяльності всіх гілок влади повинна бути така організація суспільства, де закон і правовий порядок мають пріоритет над державою та іншими інститутами політичної і соціальної влади, а не навпаки. А основні права особи та її соціальна безпека складають зміст свободи, заснованої на законах, які приймаються і піддаються зміні законним шляхом. Єдиний законний шлях прийняття закону — є голосування Верховної Ради України. Регулювання обігу зброї міністерським наказом є суворим порушенням принципів належного функціонування держави.
Задля того, щоб побачити наочний приклад позитивних змін в суспільстві можливо звернутися до досвіду сусідніх країн, наприклад, Молдови та Чехії, де придбання та використання зброї регулюється Законами, які були прийняті ще у минулому сторіччі. На території даних держав громадяни мають право придбати вогнепальну зброю (коротко ствольну та довгоствольну) при наявності відповідного дозволу і разом з цим, на території цих країн не відбуваються масові розстріли одних громадян іншими, не відбуваються масові вбивства у школах, не відбувається погіршення криміногенної ситуації. Це приклади держав та урядів, які з повагою відносяться до власних громадян, які розуміють необхідність ухвалення закону про зброю, які бачать у власних громадянах не правопорушників, а рівних у правах та обов’язках осіб. Приклади таких країн доводять, що громадяни можуть бути не просто «статистами» у яких є лише обов’язок сплачувати податки, а й повноправними суб’єктами права, які у будь-яку мить зможуть захистити не лише власні права, а й територіальну цілісність власної держави.
У Молдові Закон про зброю було прийнято у 1994 р. Право на володіння і носіння зброї громадянин Республіки Молдова отримує у 18 років за умови відсутності медичних протипоказань. Людям з непогашеною судимістю, тим, що порушували громадський порядок або раніше втратили зброю, ліцензію не видають. Закон про зброю був прийнятий в Молдові у зв’язку з тим, що уряд не справлявся з масовими заворушеннями, які захлеснули країну. Вже через рік після прийняття зазначеного закону рівень злочинності знизився приблизно на 40 %.
В Чехії близько 16 % жителів володіють зброєю. Задля отримання дозволу на приховане носіння чехам не потрібно вказувати причину. Використання зброї для самозахисту закріплено тут законом. Для отримання дозволу необхідно пройти перевірку біографічних даних та іспити на знання техніки безпечного поводження зі зброєю.
«Головна причина, через яку громадянам надано право вільного володіння зброєю, — це використання її, у разі потреби, як останнього засобу, щоб захистити себе від державної тиранії»
Т. Джеферсон, третій президент США