03 жовтня 2018, 12:40

Юрфірма покаже, що ВНЗ не розкаже

Поради юриста-практика, над чим працювати, щоб зростати професійно та персонально

Опубліковано в №40 (642)

Любомир Кузюткін
Любомир Кузюткін «EXPATPRO, ЮК» керуючий партнер

Щороку Україна випускає 14 тис. юристів, тобто 1 правник на 3200 громадян. У країнах з кращим розвитком юридичної науки співвідношення набагато менше. Наприклад, у США 43 тис. випускників на 325 млн населення, тобто 1 правник на 7500 громадян. Про перенасиченість юридичного ринку в Україні знають і говорять усі. Однак, незважаючи на розмови, кількість вступників на юридичні спеціальності щороку зростає, а якість залишається незмінною. Отже, вступають тисячі, навчаються сотні, а пробиваються у професії лише одиниці.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Коли виходиш випускником у чорній мантії з дипломом у руках, світ здається яскравішим. Позаду семінари, колоквіуми та навчання по ночах. Здається, що попереду буде легше. Однак юридична освіта – це не диплом, не звід законів у голові, не талант. Розвиток особистості разом із вивченням юридичних практик – лише таке поєднання забезпечує справжній успіх.

Речей, про які піде мова у статті, не навчають в університеті. В сучасному світі конкуренції важливо розвиватися персонально. Саме тому на співбесіді до вашої першої після університету роботи в юрфірмі керуючий партнер запитає: «Скільки книжок ти прочитав у цьому році? Назви три останні».

Розвиток емоційного інтелекту

Коли батьки або держава оплачують освіту, гріх не вважати, що всі навколо працюють на тебе. Саме таке «зґвалтоване» ставлення до навчання панує серед студентів. Дуже часто такі майбутні юристи підходять до роботи без відповідної емоційної готовності. Вже після першої проблеми їм стає дуже боляче. Розповідаємо, як уникнути цієї проблеми.

Щойно вчорашній студент переступає поріг фірми-роботодавця, змінюється екосистема відносин – з’являється персональна відповідальність за результат, за свої вчинки та дії. На цьому етапі традиційно трапляється чимало помилок. Це цілком нормально.

Для досягнення результату важливі переживання, але не надмірні. Так само, як і страх. Якщо в людини присутні емоції, це означає, що їй не байдужий результат. Однак у процесі роботи важливо навчитися контролювати свій психологічний стан. Високий рівень емоційного інтелекту дає більше професійних переваг, ніж професійні навички.

Як пише Вільям Юрі у книжці «Сила позитивного ні», допомагає метод «виходу на балкон» при реакції на будь-якій події (іншими словами, порахуй до десяти). Автор стверджує, що у момент сильного емоційного загострення слід подивитися на себе та світ, що оточує, наче глядач з балкона спостерігає за театральною сценою. Пауза і погляд збоку допомагають краще розібрати проблему і дати собі відповідь на запитання: «Чого я насправді хочу досягнути?» Адже в роботі важливим є результат.

Необхідно контролювати свої емоції, навіть якщо доводиться працювати в умовах сильного тиску та постійного стресу. Очевидно, що напруга і рівень відповідальності зростає з кожним професійним підвищенням. Для того щоб стати керівником, потрібно бути впевненим, що в момент кризи у вас не почнеться істерика.

Стрес став неодмінною частиною життя. «Чи варто з ним боротися?» – таке запитання поставив засновник компанії JotForm, блогер Танк Айтекін. Він вважає, що зі стресового стану потрібно навчитися отримувати користь.

Багатьом відомо, що самоналаштування має чималий ефект. Отже, необхідно тренувати власний мозок на позитивне сприйняття будь-якого стресу. Для цього Айтекін радить практикувати три вправи: налаштовувати себе на позитивний результат, приймати кожен виклик як можливість навчитися чогось нового та практикувати усвідомлення, тобто стежити за своїми переживаннями у кожен конкретний момент.

Критика

Навчіться сприймати критику. Вміння тримати своє его під контролем дозволить почути конструктив. Інвесторам, клієнтам і керівництву важливо знати та бачити, що ви вдячні за зворотний зв'язок роботи, готові працювати над собою та не впадаєте в образи.

Насправді, ми потребуємо критики. Хоча людині притаманно відкидати все, що змушує її почуватися погано, правда в тому, що негатив стимулює ставати кращим. В суспільстві існує три шляхи реакції на критику: ігнорування (зазвичай саме так нам рекомендують робити батьки), депресія та позитивне сприйняття критики.

Критика не дає визначення того, ким ви є. Це лише враження і ставлення до дій, які вчиняються. Для того щоб сприйняти критику, необхідно спілкуватися з людьми, які виголошують щодо вас негатив. Їхнє пояснення може відкрити нові горизонти сприйняття того чи іншого питання. Якщо люди висловлюють стосовно вас критику без образи, то у них на меті благі наміри. Саме тому важливо спілкуватися: «Що ти мав на увазі?», «Як би ти це зробив?» тощо.

Окрім того, потрібно навчитися брати відповідальність за свої помилки. Це дозволить відділити особистість (я поганий, нездара та ін.) від вчинку (я вчинив неправильно, тому надалі я знаю, що робити, щоб не повторити помилку). В роботі важливо дати зрозуміти керівництву і собі (навіть більшою мірою, ніж керівництву), що найбільшим покаранням буде не штраф, а позбавлення права проявляти ініціативу та професійно зростати. Для того щоб кар’єрно розвиватися, прийміть свої помилки, працюйте над ними та не бійтеся рухатися далі.

Стратегічне мислення

В роботі юриста важливий системний підхід. Ланцюжок законів та інших нормативно-правових актів, які об’єднуються у процесі кожної конкретної справи. Для цього потрібно вміти, так би мовити, складати пазли.

Для побутового повсякденного життя достатньо мати звичайне мислення. Однак навіть і це вважається дискусійним питанням. Розпланувати свої життєві завдання на шляху до досягнення загальної мети також потрібно.

В роботі юриста навичка стратегічного мислення є дуже необхідною. Адже узагальнений підхід до справи дозволяє скласти довгостроковий план досягнення мети, правильно розподілити сили та ресурси, спрогнозувати результат. В колективі юрфірми важливо побудувати систему, в якій не відбувається принцип байки «Лебідь, щука і рак», коли кожен член команди тягне в різні боки.

Стратегічне мислення – не вроджена можливість. Її можна розвивати. Для цього, насамперед, потрібно вчитися передбачати. Будь-яка наша дія призводить до наслідків. Тому постійно потрібно ставити собі запитання: «Чого я хочу досягнути та що я роблю для досягнення цього?»

Мікромоделлю такого стратегічного підходу може бути приклад підготовки до публічного виступу. Прописавши текст, ви можете одразу передбачити запитання до вас після виступу. Тепер змоделюймо це на розбір справи в юридичній компанії. Лише бачення результату дозволяє ефективно виконувати кроки на шляху до його досягнення.

Для того щоб розбивати своє глобальне завдання на менші елементи, використовуйте принцип слона, тобто візуалізуйте свою мету. Намалюйте її у вигляді великого кола – це ваш слон. Далі розбийте коло на сектори та назвіть кожен з них. Це маленькі кроки на шляху досягнення мети. Встановіть дедлайни – і вперед!

Виходьте за межі. Коли ви мислите стереотипно, то перебуваєте у полоні цієї стереотипності. Як тільки дозволите собі не боятися бути не таким, як усі, відчуєте суттєву різницю.

Правильне використання фінансів

Коли все гаразд удома, все добре і на роботі. Головною проблемою сучасної молоді є хронічна нестача грошей. Чому ви живете від зарплати до зарплати – відповідь на це запитання знаєте лише ви.

Розвиток навичок за попередніми пунктами дозволять ефективно використовувати свої кошти. Стратегічне мислення, емоційна стійкість, бачення своєї мети дозволять заробляти та заощаджувати ефективніше.

Головна причина, чому ви відчуваєте нестачу фінансів, найімовірніше, у відсутності грошової цілі. Щоразу, коли ви щось купуєте, пам’ятайте про те, що вам хочеться отримати внаслідок своїх заощаджень. Дорогі обіди, красивий одяг заховаються у тіні вашого бажання реалізувати, скажімо, туристичну мрію. Довгострокові плани завжди переважають над бажанням витратити гроші #прямозараз.

Нетворкінг

Особисті контакти – це чи не найбільший скарб людини, яка працює в соціальній сфері. Очевидно, що правник перебуває в контакті з людьми. Знайомства – рушійна сила прогресу, а нові контакти в записній книжці ніколи не будуть зайвими.

Нетворкінг – це побудова зав’язків ділового характеру. Важливо розуміти, що це зовсім не проста робота, адже потрібно постійно вибудовувати, налагоджувати та підтримувати необхідні контакти. Проте така тактика приносить свої результати: завдання вирішуються швидше та ефективніше. За допомогою нетворкінгу можна отримати не лише корисні контакти, але й цінну інформацію.

Хто такий успішний нетворкер? На перший погляд, здається, що мати особисті контакти – не так вже й складно. Для цього потрібно знайомитися з людьми, обмінюватися телефонами, а далі все працюватиме на вас. Але ж ні. Для того щоб контакти працювали, потрібно з ними постійно перебувати на зв’язку (від допомоги до оперативної реакції на повідомлення та відвідування галузевих заходів).

Якщо ви завели знайомство, не втрачайте цей контакт, періодично давайте про себе знати. В сучасному світі допомагають соцмережі. Їхній потенціал слід використовувати максимально. Для кращої комунікації важливий також персональний контакт. Для цього необхідно постійно перебувати, так би мовити, у стадії готовності. Подбайте, щоб під час відвідування корпоративних заходів у вас завжди були візитівки. Водночас проявіть увагу до візиток співрозмовника, уточніть, за яким номером телефону йому можна дзвонити, в який час. Це вважається хорошим тоном, свідчить про зацікавленість і привертає увагу.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати