Фундаментом для створення та діяльності нового Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України стало прийняття 2 червня 2016 р. змін до Конституції України у частині правосуддя. Того ж дня у новій редакції був прийнятий Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон про судоустрій), яким було визначено склад та структуру Верховного Суду.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відповідно до Закону про судоустрій, до складу Верховного Суду входять Велика палата і 4 касаційні суди, в т.ч. Касаційний адміністративний суд. У свою чергу, у межах Касаційного адміністративного суду утворюються судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів. Законом передбачено, що у Касаційному адміністративному суді обов’язково мають бути створені 3 окремі палати: для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів; захисту соціальних прав; виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян. Обов’язкове створення інших палат не передбачено – вони можуть бути створені за рішенням зборів суддів касаційного суду.
Отже, для адміністративної юрисдикції Законом про судоустрій передбачено 3 структурні складові Верховного Суду: палата Касаційного адміністративного суду, Касаційний адміністративний суд та Велика Палата. Однак вказаний закон містить лише загальні положення розмежування повноважень складових Верховного Суду щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції.
Так, судові палати Касаційного адміністративного суду здійснюють правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом. Велика палата Верховного Суду діє як суд касаційної інстанції з метою забезпечення однакового застосування норм права касаційними судами, а також як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції. Більш детальне розмежування повноважень має бути відображене у процесуальному законодавстві.
Діючий Кодекс адміністративного судочинства, як і інші процесуальні кодекси, не містить процесуальної бази для роботи нового Верховного Суду. Радою з питань судової реформи при Президентові України були розроблені проекти нових процесуальних кодексів. На підставі розроблених проектів Президент України вніс як невідкладний проект закону №6232 від 23.03.2017 про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів.
Вказаним законопроектом Кодекс адміністративного судочинства України (далі – КАС України) пропонується викласти у новій редакції. Серед основних новел, безперечно – розробка процесуальної можливості для діяльності нового Верховного Суду.
Інстанційна юрисдикція
Проектом КАС України пропонується досить багатовекторна модель розгляду адміністративних справ. Схематично роль Верховного Суду при розгляді різних категорій справ адміністративної юрисдикції можна зобразити наступним чином:
|
Примітка: ЦВК – Центральна виборча комісія ПУ – Президент України ВРУ – Верховна Рада України ВРП – Вища рада правосуддя ВККС – Вища кваліфікаційна комісія суддів ВКДК прокурорів – Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів |
Зі схеми вбачається, що Верховний Суд може діяти у адміністративній юрисдикції як суд першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
За загальним правилом, Верховний Суд діє як суд касаційної інстанції та переглядає справи у касаційному порядку. Та якщо справу як суд першої інстанції розглядає апеляційний адміністративний суд, Верховний Суд діє вже як суд апеляційної інстанції й переглядає справу в апеляційному порядку. Касаційне оскарження такої категорії справ не передбачене. Якщо ж справа у першій інстанції розглядається Верховним Судом, в апеляційному порядку такі категорії справ переглядаються Великою палатою Верховного Суду, і касаційне оскарження їх також не передбачене.
Перегляд справ у касаційному порядку
Забезпечення єдності судової практики та однакового застосування норм права касаційними судами є одним із пріоритетних завдань судової реформи. Проектом Кодексу адміністративного судочинства запропонований абсолютно новий підхід до перегляду справ у касаційному порядку, метою якого є забезпечення єдності судової практики.
Справа у касаційному порядку може переглядатися Верховним Судом на різних рівнях: колегією Касаційного адміністративного суду, палатою Касаційного адміністративного суду, об’єднаною палатою Касаційного адміністративного суду або Великою палатою Верховного Суду. Схематично розподіл повноважень касаційного перегляду можна зобразити наступним чином:
Такий порядок перегляду дозволить забезпечити однаковість застосування норм на трьох рівнях: у палаті касаційного суду, в касаційному суді та у Верховному Суді.
За загальним правилом, касаційний перегляд здійснює колегія у складі трьох або більшої непарної кількості суддів. Палатою Касаційного адміністративного суду у складі всіх колегій справа має розглядатися у випадку, коли у суддів цієї палати немає єдиного підходу до застосування норми права. Цим забезпечується єдність судової практики у рамках палати касаційного суду.
Об’єднаною палатою Касаційного адміністративного суду справа має переглядатися, коли норми права по-різному застосовуються у різних палатах одного касаційного суду. У такому випадку до об’єднаної палати входять по два судді зі складу кожної із судових палат та голова Касаційного адміністративного суду. Таким чином забезпечується єдність судової практики у рамках Касаційного адміністративного суду.
Велика палата розглядає так звані міжюрисдикційні спори. Тобто справа передається на розгляд Великої палати для касаційного перегляду у випадку, коли у різних касаційних судах по-різному застосовуються норми права. При цьому не має значення, на якому рівні (колегії, палати чи об’єднаної палати) існує таке неоднакове застосування.
Крім того, Велика палата переглядає у касаційному порядку справи, які містять виключну правову проблему. Критерії для віднесення справи до вказаної категорії кодексом не передбачені, лише зазначено, що така передача має бути необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Напевне, вже судова практика формуватиме додаткові критерії для такої категорії справ.
Велика палата діє у складі 21 судді (по 5 від кожної юрисдикції та голова Верховного Суду) та забезпечує єдність практики у рамках всього Верховного Суду.
Розгляд зразкових справ
Проектом Кодексу адміністративного судочинства пропонується новий для нашої правової системи інститут – типові та зразкові справи.
На сьогодні проблемою для судів адміністративної юрисдикції залишається значна перевантаженість, у т.ч. за рахунок розгляду великої кількості аналогічних справ. Проект КАС України пропонує нове поняття: типові адміністративні справи, тобто справи, відповідачем у яких є один і той самий суб’єкт владних повноважень, спір у яких виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги. До таких справ можна віднести, наприклад, справи про перерахунок пенсій після прийняття нового нормативно-правового акту, справи соціального забезпечення тощо.
Якщо ж у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебуває 10 або більше типових адміністративних справ, суду надано право звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з типових справ Верховним Судом як судом першої інстанції. Після прийняття Верховним Судом такої справи до провадження вона набуває статусу зразкової, а провадження по інших типових справах може бути зупинене до вирішення зразкової.
За результатом розгляду зразкової справи Верховний Суд приймає зразкове рішення. При розгляді інших типових справ суди повинні враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Підстави для апеляційного оскарження таких справ обмежені, а переглядає їх Велика палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції.
Вказаний інститут дієво працює у багатьох європейський правових системах. Як судді адміністративної юрисдикції, так і адвокати та юристи покладають великі сподівання на його ефективну роботу і у нашій країні.
Підсумовуючи, варто зазначити, що оскільки можлива різна роль Верховного Суду при розгляді справ адміністративної юрисдикції, співвідношення повноважень Касаційного адміністративного суду та Великої палати Верховного Суду залежить від місця Верховного Суду в інстанційній юрисдикції при розгляді справи конкретної категорії. Так, якщо Верховний Суд виступає як суд касаційної інстанції, то Касаційний адміністративний суд (у формі колегії, палати або об’єднаної палати) передає для розгляду в касаційному порядку Великій палаті міжюрисдикційні спори та справи, які містять виключну правову проблему. Якщо ж Верховний Суд виступає як суд першої інстанції для розгляду визначених спорів, то Велика палата діє як апеляційна інстанція по відношенню до Касаційного адміністративного суду.
Наскільки дієвою у частині забезпечення єдності судової практики буде така складна модель роботи Верховного Суду, покаже час.