Стягнення виконавчого збору часто стає додатковим тягарем для боржника поряд з виконанням основних вимог. Проблема полягає в тому, що усталена судова практика як основну умову для стягнення виконавчого збору визнає факт відкриття виконавчого провадження. Не менш болючим є усвідомлення того, що ще у 2018 р. до Закону України «Про виконавче провадження» внесли зміни, відповідно до яких виконавчий збір стягується у розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню (а не від фактично стягнутої).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
1. Постанова ВП ВС як панацея від проблем боржників?
Велика Палата Верховного Суду у справі №2540/3203/18 дійшла висновку, що за своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи привели до виконання рішення. Деякі юристи вказували, що ця постанова змінила хід практики, оскільки обов'язковими умовами для стягнення виконавчого збору визнала наступні:
1) фактичне виконання виконавчого документа;
2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення.
Однак не можна не звернути увагу, що така позиція стосувалася моменту виникнення спірних правовідносин у тій справі, а це було ще в 2015 р. Видається, що ВП ВС відмовилася брати на себе відповідальність за окреслення навіть приблизного кола дій, які визнавалися б «заходами, що привели до виконання рішення». Іншими словами, залишилось невирішеним питання, чи є відкриття виконавчого провадження вже достатнім заходом для того, щобтстягнути виконавчий збір.
2. Які фактори є визначальними для стягнення виконавчого збору?
Як вже зазначалося, факт відкриття виконавчого провадження є достатнім підтвердженням того, що виконавець ужив «належних» заходів для виконання рішення. ВС (справа №712/5014/17) наголошує, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Водночас у справі №802/848/18-а ВС погодився з судами попередніх інстанцій та вказав на процедурні порушення, допущені виконавцем, що стало підставою для скасування постанови про стягнення виконавчого збору.
Тобто на сьогоднішній день опціями для уникнення сплати виконавчого збору є:
- виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження;
- процедурна недбалість виконавців.
У деяких випадках стягувачі з різних причин роками не звертаються до виконавчої служби, внаслідок чого боржник отримує відстрочку та має змогу добровільно виконати рішення без стягнення виконавчого збору. З іншого боку, боржник сидить на пороховій бочці, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження може прийти у будь- який момент.
3. На що суди не звертають уваги?
На жаль, адміністративні суди нерідко «забувають», що їх основним зав данням є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Непоодинокими є випадки, коли позивачі, котрі оскаржують дії державних виконавців, вказують, що рішення виконане в добровільному порядку. Та оскільки воно виконане після відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір таки підлягає стягненню. Не зважають представники Феміди і на зазначення того, що виконавцем фактично не здійснювалося жодних дій, окрім відкриття виконавчого провадження.
Суди виходять з того, що боржники повинні довести обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги, незважаючи на те, що у таких спорах існує презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень. Як бачимо, законодавство та судова практика не дають багато шансів боржникам для уникнення стягнення виконавчого збору. На жаль, суди не звертають уваги на те, що виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів, та вважають, що лише самого факту відкриття провадження достатньо для отримання винагороди. Тож якщо боржник наважується виконати судове рішення добровільно, це слід зробити до відкриття виконавчого провадження, і краще підтвердити таке виконання доказами, отриманими від стягувача.