Забезпечення фінансування судів зі спеціального фонду, який складається із сум судового збору, зіграло із нашим правосуддям, і так не вельми налаштованим на дотримання законності, злий жарт. Суди активно включилися в заробляння грошей шляхом незаконного стягнення підвищених сум судового збору.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Першою ластівкою у цій справі був лист Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 № 165/11/13-12, у якому адміністративними позовами майнового характеру визнані вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов’язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо. У результаті «легким розчерком пера» судовий збір по оскарженню вказаних рішень зріс з 0,03 мінімальної заробітної плати до (максимум) 2 мінімальних заробітних плат, тобто у 67 разів.
Особливо цинічними тут є дві обставини: по-перше, сама держава в особі своїх органів порушує права фізичних чи юридичних осіб, і за захист порушеного права ще й цинічно стягує гроші; по-друге, для обґрунтування такого підходу Вищий адміністративний суд України цинічно послався на рішення Європейського суду з прав людини, який покликаний саме захищати ці права.
Від Вищого адміністративного суду України у сфері заробляння грошей вирішив не відставати і Вищий господарський суд України (далі – ВГСУ). Так, ухвалення Пленумом ВГСУ постанови № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» ставить нові вимоги до сплати судового збору при подання позовних заяв нематеріального характеру, що об’єднають декілька позовних вимог.
Згідно зі ст. 58 Господарського процесуального кодексу (далі – ГПК) України, в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Виникає питання сплати судового збору, якщо в одній позовній заяві об’єднується декілька вимог немайнового характеру. Це питання є актуальним, оскільки маємо непоодинокі випадки повернення позовних заяв, якщо при подачі позовної заяви, в якій об’єднано кілька вимог, сплачена сума судового збору як з однієї вимоги.
Згідно зі ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До 1 листопада 2011 року законодавчим актом, що регулював питання сплати грошових коштів за право звернення до суду, був Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито». У пп. б) п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» з цього приводу сказано дослівно таке: «із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».