13 червня 2025 року НААКУ за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice» провела в Києві ІІІ національний форум на тему: «Банкрутство та неплатоспроможність в Україні».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На початку заходу з вітальними словами виступили голова НААКУ Олександр Бондарчук, голова Дніпропетровської обласної Ради Микола Лукашук (виступав онлайн), керівник відділу «Належне управління і верховенство права» Представництва ЄС в Україні Асьєр Сантільян Лузурьяга, нардеп Олексій Мовчан, заступниця міністра юстиції Вікторія Васильчук, в.о. голови Фонду державного майна України Іванна Смачило (виступала онлайн).
Зокрема, Микола Лукашук зазначив, що за три останні роки в Україні було порушено понад 11 тисяч справ про банкрутство. За його словами, наразі є три основні виклики: банкрутство підприємств критичної інфраструктури та державних підприємств, робота з підсанкційними підприємствами та європейська інтеграція (процедури мають відповідати стандартам ЄС).
Пан Лузурьяга вказав, що якісне законодавство з питань банкрутства та неплатоспроможності відіграє ключову роль для забезпечення економічної стабільності та передбачуваності. Якщо є ефективна система, то й ресурси розподіляються ефективно, а ситуація в банківському секторі покращується.
Крім цього, учасники заходу вшанували загиблих арбітражних керуючих. Також відбувся благодійний збір для придбання необхідної техніки для підрозділів, в яких служать арбітражні керуючі.
Питання неплатоспроможності
Перша сесія стосувалася розвитку та перспектив інституту неплатоспроможності. Її модерував голова НААКУ Олександр Бондарчук.
У фокусі дискусії були такі питання:
- роль держави в регулюванні неплатоспроможності;
- парламентська підтримка реформ. Її роль та ефективність;
- гармонізація законодавства про неплатоспроможність із законодавством ЄС;
- законодавчі ініціативи у сфері неплатоспроможності;
- які зміни необхідні в законодавстві України для врахування викликів воєнного часу?
- регуляторна політика Міністерства юстиції України;
- розвиток процедур неплатоспроможності. Перспективи;
- автоматизована система «Банкрутство та неплатоспроможність». Рік дослідної експлуатації. Висновки регулятора;
- превентивна реструктуризація. Перші висновки;
- виклики перед судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Запитання, на які є та мають бути надані відповіді.
Народний депутат України Олексій Мовчан нагадав, що існує вимога в програмі Ukraine Facility, яка стосується покращення процедур для малого та середнього бізнесу: «Це те, над чим почало працювати Міністерство юстиції. Ми разом із вами підхопимо цей процес і будемо його вести далі. Вже це «горить»».
За його словами, в питанні залучення до керування проблемними активами арбітражними керуючими велика робота, зокрема, лягає на НААКУ: «Потрібно будувати довіру до себе. Дуже мало профільних людей, щоб так легко держава ухвалювала рішення на користь арбітражних керуючих. Я, комітет, деякі депутати, міністри знають, що роблять арбітражні керуючі, чому ви працюєте зі складними активами тощо, але інші не дуже розуміють».
Заступник Міністра юстиції України Вікторія Васильчук розповіла, зокрема, про плани міністерства на майбутнє, а саме щодо імплементації українського законодавства про банкрутство до європейського. Вона зазначила, що це, наприклад, питання щодо транскордонного банкрутства: «Ми плануємо розпочинати процедуру вивчення цього матеріалу – можливо, аналізу самих засобів європейських країн щодо того, щоб пропонувати якісь варіанти, які ми могли б імплементувати в законодавство України».
На рівні підзаконних актів Міністерство юстиції працює над вдосконаленням перевірок арбітражних керуючих, а також важливим є питання взаємодії санкційного законодавства та банкрутства. Окремо Вікторія Васильчук підкреслила, що Мін’юст готовий чути пропозиції арбітражних керуючих.
Суддя Верховного Суду, секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду Олег Васьковський окремо торкнувся питання щодо спору про право в розумінні ч. 6 ст. 39 КУзПБ, вказавши, що це суперечність між суб'єктами цивільного права, яка виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншої і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Суддя заявив, що поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно; йому потрібно надавати сутнісного, а не формального значення.
Крім цього, він розповів про спеціальні підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство. Так, у законодавстві вказано, що кредитори тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, не мають права вимагати від покупця об'єкта приватизації (підприємства як єдиного майнового комплексу) погашення відповідної кредиторської заборгованості в примусовому порядку в будь-який передбачений законом спосіб, зокрема шляхом задоволення цих вимог у справі про банкрутство. Водночас зазначена заборона на погашення таких вимог у межах справи про банкрутство виключає відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за заявою кредитора, який обґрунтував заявлені грошові вимоги заборгованістю, що виникла в підприємства, приватизованого боржником.
Також на панелі виступили директор Департаменту з питань банкрутства Владислав Філатов та старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий. За словами пана Хорунжого, в Ario Law Firm є наразі три кейси щодо превентивної реструктуризації (одна вже перебуває в суді, дві – на стадії підготовки звернення до суду. Він розповів, що ці кейси демонструють певні проблеми в правозастосуванні, одна з яких – яка функція та роль суду на стадії відкриття превентивної реструктуризації.
Питання практики
Другу сесію щодо практичних аспектів процедур банкрутства та неплатоспроможності модерувала членкиня Ради арбітражних керуючих України Олена Волянська.
У фокусі дискусії були такі питання:
1. Роль Верховного Суду у вирішенні колізійних питань проваджень про банкрутство.
2. Зміни до законодавства про банкрутство та розвиток правозастосування:
- підходи до визначення заінтересованості осіб стосовно боржника;
- позбавлення права вирішального голосу заінтересованих осіб: «нові» та «старі» справи про банкрутство;
- практичні аспекти реалізації заставного майна в процедурі розпорядження майном;
- податкові спори, юрисдикція: чому адміністративні суди відмовляють в передачі справ до справ про банкрутство?
3. Колізії та проблемні питання провадження про банкрутство:
- колізійні аспекти спору про право;
- спір щодо частини ініціюючих кредиторських вимог;
- спір щодо вимог одного з кредиторів по спільній заяві;
- спір про право vs використання засобів позовного провадження;
- дослідження кредиторських вимог із застосуванням засобів позовного провадження;
- закриття провадження у справі про банкрутство через неможливість досягнення мети: боржники на окупованій території.
4. Банкрутство фізичних осіб. Матеріальні та процесуальні аспекти.
5. Розшук активів в процедурі банкрутства. Об’єкти права інтелектуальної власності як складова ліквідаційної маси.
6. Практичні аспекти процедур банкрутства та неплатоспроможності: німецька перспектива.
Суддя Верховного Суду Володимир Погребняк розкрив тему особливостей провадження у справах про неплатоспроможність (банкрутство) фізособи, а також добросовісності боржника як умови часткового звільнення від боргів. За його словами, на відносно ранніх етапах застосування господарськими судами положень книги 5 КУзПБ увага арбітражних керуючих та суддів концентрувалася на процесуальній або навіть процедурній стороні добросовісності поведінки фізичної особи.
Він розповів, що в цей період привернув до себе увагу елемент, який має пролити світло на актуальний економічний стан справ боржника - фізособи, який заявляє про свою неплатоспроможність, а саме декларація про майновий стан боржника за останні три роки.
Суддя Господарського суду Київської області Тетяна Гребенюк наголосила, що предметом доказування в підготовчому засіданні є саме «спір про право», а не про наявність і розмір заборгованості. Вона вказала, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
«У нас немає достатньо повноважень для того, щоб перевіряти кредиторів. Ми можемо їх перевірити лише з відкритих джерел або звернутися до суду з клопотанням про витребування доказів, щоб дізнатися щось інше про кредитора», – розповів член Ради арбітражних керуючих України Андрій Палкін.
За його словами, є певні дискусійні питання, зокрема хто несе тягар перевірки заінтересованості – суд чи арбітражний керуючий, а також як формувати комітет кредиторів, якщо всі вони є заінтересованими. Андрій Палкін вказав, що комітет має складатися з кредиторів із правом вирішального голосу, однак якщо всі кредитори є заінтересованими, то виникає правовий вакуум.
Директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) Олена Орлюк вказала, що є державні реєстри, які можуть бути цікавими для арбітражних керуючих у контексті об’єктів прав інтелектуальної власності (сім реєстрів), а також авторських прав.
«Ми хочемо допомогти арбітражним керуючим скористатися інструментами, які пропонує УКРНОІВІ. Вони безоплатні. Ви можете заходити, робити пошук, а ми готові прийти й показати, як робити ці пошуки, щоб ви не витрачали зайвий час на звернення», – наголосила пані Орлюк.
Окремо вона розповіла про підписання меморандуму в межах форуму між УКРНОІВІ та НААКУ щодо координації зусиль для дотримання принципу верховенства права, прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, ефективного виконання рішень судів, захисту та охорони прав інтелектуальної власності під час застосування процедур банкрутства.
В УКРНОІВІ розповіли, що меморандум передбачає діяльність за такими напрямами:
- обговорення актуальних проблем у сфері захисту прав інтелектуальної власності під час застосування процедур банкрутства;
- підготовка узгоджених позицій для надання консультацій, роз’яснень та методичних рекомендацій;
- вироблення спільних дій, сформованих на підставі аналізу досвіду практичної реалізації своїх повноважень, визначених законодавством;
- розробка пропозицій і рекомендацій щодо проєктів законів та інших нормативно-правових актів;
- надання консультацій та роз’яснень відносно проведення оцінки прав інтелектуальної власності, зокрема прав на використання таких об’єктів згідно з дозволами (ліцензіями) чи ліцензійними договорами.
«Така співпраця у правовому полі суттєво посилить галузь інтелектуальної власності. ІВ – це не абстракція, а реальний економічний актив, який має бути врахований у процесі банкрутства так само, як і матеріальні ресурси. Сьогодні це питання стоїть особливо гостро, адже арбітражні керуючі дедалі частіше супроводжують процеси банкрутства юридичних осіб чи неплатоспроможності фізичних осіб, які володіють обʼєктами інтелектуальної власності. Досвід НААКУ разом із можливостями ІР офісу дозволять суттєво посилити сферу захисту інтелектуальної власності під час застосування процедур банкрутства. Спільні зусилля допоможуть фізичним особам та бізнесу; будуть корисними кредиторам та боржникам. Це важливий крок як для ІР офісу, так, сподіваюсь, і для Асоціації арбітражних керуючих», – наголосила Олена Орлюк.
Війна та банкрутство
Третю сесію щодо банкрутства та воєнної економіки модерувала членкиня Ради арбітражних керуючих України Наталія Тищенко.
У фокусі дискусії були такі питання:
- як війна змінила структуру та динаміку банкрутств в Україні?
- які сектори економіки найбільш вразливі до неплатоспроможності в умовах війни?
- банкрутство підприємств ОПК: переваги та ризики – у світлі змін законодавства;
- солідарна та субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство. Актуальна судова практика;
- юридичні інструменти компенсації шкоди, завданої війною, в межах процедури банкрутства;
- стягнення збитків з країни-агресора в процедурах банкрутства. Практичні аспекти;
- застосування санкцій до сторін процедури банкрутства. Проблемні питання. Судова практика;
- закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» № 4196 ІХ від 09.01.2025 – примусова реорганізація чи ліквідація державних підприємств?
- закон України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України». Особливості практичного застосування;
- пошук та стягнення криптоактивів. Досвід і практика.
Суддя Великої Палати Верховного Суду Олександр Банасько навів актуальну судову практику щодо субсидіарної відповідальності. Зокрема, він розповів про постанову КГС у складі ВС від 22.04.2021 y cправі №915/1624/16 щодо розміру субсидіарної відповідальності.
Суддя вказав, що в постанові йдеться про те, що розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства за приписами статі абзацу 1 ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), абзацу 1 ч. 2 ст. б1 КУзПБ визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
Водночас вартість майна, яке було виведено з активів боржника, не впливає на розмір субсидіарної відповідальності, а визначенню розміру останньої передує формування ліквідаційної маси,
«Цілком очевидно, що така законодавча конструкція визначає субсидіарну відповідальність в якості санкції за недобросовісні і нерозумні дії та спрямована на стимулювання добросовісності дій боржника та присікання протиправних дій зі сторони засновників, керівника боржника, інших осіб з метою захисту інтересів кредиторів і гарантування погашення їх вимог в максимально можливому розмірі», – йдеться в постанові.
Суддя Господарського суду Луганської області Олена Фонова (виступала онлайн) розповіла, що, за оцінками збитків української економіки внаслідок воєнної агресії росії, 169,8 млрд доларів – це загальна сума прямих збитків житловій та нежитловій нерухомості, іншій інфраструктурі, транспортним засобам та товарним запасам.
За її словами, судовий збір у справах про відшкодування шкоди не сплачується. Суддя зазначила, що в п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вказано: від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора рф про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Також від сплати судового збору під час розгляду пов'язаних справ в усіх судових інстанціях звільняються позивачі, зокрема у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім цього, суддя розповіла про особливості розгляду позовів у межах справи про банкрутство. Так, в абз. 5 ч. 2 ст. 7 КУзПБ вказано, що заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження. Також в абз. 5 ч. 2 ст. 122 ГПК України йдеться про те, що позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Також на панелі виступили член Ради арбітражних керуючих України Євген Іваненко, директор департаменту банкрутства та припинення за рішенням власника Фонду державного майна України Віталій Жаріков, а також директор Департаменту з правових питань АТ «Укроборонпром» Даніїл Федорчук.
Розвиток професії
Четверту сесію на тему розвитку професії арбітражних керуючих модерувала керівниця компоненту виконання судових рішень та захист прав власності Проєкту ЄС «Право - Justice» Ірина Жаронкіна. Учасники обговорили питання винагороди арбітражного керуючого, посилення гарантій захисту їх прав, медіації та врегулювання конфліктів, ШІ тощо.
У сесії взяли участь член Національної ради Палати керуючих банкрутства та ліквідації Франції Крістоф Тевено (виступав онлайн), суддя Господарського суду Київської області Олена Янюк, член Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих Денис Ткаченко, член Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих Олег Чичва, голова Комітету з питань медіації та врегулювання конфліктів НААКУ Юлія Карауш, голова Комітету з питань захисту прав військовослужбовців та ветеранів НААКУ Мар’ян Чорній, а також член Ради арбітражних керуючих міста Києва Вадим Кізленко.