Проект ЄС «Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС» 25.03.2015 провів семінар для державних посадовців, присвячений першому Дослідженню державної підтримки суб’єктам господарювання в Україні. Метою заходу стала презентація висновків першого проведеного в Україні Дослідження щодо державної підтримки суб’єктам господарювання в Україні. Семінар проводиться для представників органів державної влади України та преси з метою обговорення даних висновків у контексті прийнятого 01.02.2014 Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Серед учасників семінару були представники низки державних органів, зокрема АМК, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Адміністрації Президента України, КМУ, ВРУ, Мін’юсту, ДФС України, а також представники ЗМІ. Важливо, що, за словами представників проекту, семінар-презентацію було організовано для представників органів державної влади України та преси з метою обговорення даних висновків у контексті прийнятого 01.02.2014 Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».
Під час семінару експерти проекту представили висновки Дослідження щодо державної підтримки суб’єктам господарювання в Україні. Основна мета дослідження полягала в тому, щоб поінформувати уряд, органи державної влади та державні установи, а також громадськість загалом, щодо призначення, сфери застосування, ключових бенефіціарів та оціночного обсягу державної підтримки підприємств в Україні за останні роки. Експерти проекту наголосили, що це перше подібне дослідження в Україні, яке було проведене двома міжнародними та шістьома українськими експертами.
Дослідження свідчить, що за останні роки в Україні було застосовано чимало інструментів державної підтримки підприємствам, враховуючи прямі бюджетні субсидії, кредити, податкові пільги та відстрочки, списання боргів, державні гарантії та надання додаткових коштів для державних компаній за рахунок збільшення пакету акцій. Тоді як податкові пільги були головним інструментом підтримки певних секторів і бізнесу загалом, до 2013 р. на прямі бюджетні субсидії підприємствам (зокрема в таких важливих галузях, як вугільна, металургійна, енергопостачання та сільського господарства) припало цілих 3% від ВВП. Водночас регіональні програми розвитку, як правило, були недофінансовані. Дані значною мірою обтяжені обсягом субсидій для зменшення тарифів на газ для населення (через НАК «Нафтогаз України») і програмою підтримки чемпіонату з футболу Євро-2012 на 40 млрд грн між 2009 і 2012.
Відкриваючи презентацію, Борис Філіпов, аташе Представництва ЄС в Україні, наголосив на тому, що дослідження представляє цінні аналітичні напрацювання щодо законодавства та програм, які будуть детально розглянуті під час підготовки Українського реєстру державної допомоги. Він додав, що матеріал є вагомою частиною підготовчої роботи, яка повинна бути виконана до набуття чинності законом у 2017 р. Також пан Філіпов наголосив, що першочерговим завданням для створення системи державної допомоги в Україні є вирішення кадрового питання: «На жаль, Антимонопольний комітет України досі не наділений додатковими, зокрема і людськими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених для впровадження системи моніторингу і контролю державної допомоги в Україні, тому першочерговими завданнями Проекту є надання підтримки відповідальним особам під час розроблення національного законодавства у сфері державної допомоги, підготовка до впровадження Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», вдосконалення роботи Комітету як головного регуляторного органу в системі державної допомоги в Україні, а також проведення навчальних та інформаційно-роз’яснювальних заходів для державних службовців».
У свою чергу, заступник директора Департаменту конкурентної політики АМК Анна Артеменко з АМК зазначила цю ініціативу в межах Проекту та наголосила на його важливості для створенням ефективної системи моніторингу і контролю за державною допомогою. Посадовець зазначила, що ухвалений 01.07.2014 року Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» визначає АМК уповноваженим органом з питань державної допомоги в Україні. До 2017 р. Комітет зобов’язаний забезпечити приведення національної системи контролю державної допомоги відповідно до правил державної допомоги ЄС. Для цього необхідно створити реєстр державної допомоги і забезпечити його постійне оновлення, а також треба бути готовими до складення щорічного звіту про заходи державної допомоги. Проте на сьогодні в АМК немає інформаційної бази, яка б дала змогу спрогнозувати обсяги, кількість та вплив таких заходів на економіку країни.
Важливо, що керівник проекту ЄС Юджин Стюарт пояснив, що «до 2017 року необхідно сформувати розуміння у всіх відповідних органів влади того, які заходи державної підтримки можуть вважатися «державною допомогою». Відповідно, дослідження визначає і пояснює деякі із інструментів, які необхідно буде включити до реєстру та додатково розглянути з погляду їхної відповідності європейським і міжнародним стандартам». Крім того, на його думку, для забезпечення контролю за наданням державної допомоги необхідно провести облік наданої державної допомоги та започаткувати її регулярну інвентаризацію з обов’язковою підготовкою щорічних доповідей про реалізовані заходи допомоги. «Це дасть змогу державі визначити вплив державного втручання на конкуренцію і торгівлю та стане основою для майбутніх рішень щодо бюджетної політики і програм економічного розвитку», – наголосив експерт.
У своєму заключному слові старший експерт Проекту Сігітас Цемнолонскіс наголосив: «Виконання Україною зобов’язань у межах Угоди про асоціацію має змінити ситуацію в економіці протягом найближчих років. Важливо зазначити, що Україна зобов’язана адаптувати систему державної підтримки суб’єктів господарювання до європейських стандартів моніторингу і контролю державної допомоги. Ухвалення Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» у липні 2014 р. стало першим важливим кроком на шляху до створення такої системи».
На семінарі також були доповіді щодо фіскальних заходів підтримки суб’єктів господарювання в Україні, а також заходів підтримки регіонального розвитку в Україні, для відновлення платоспроможності та реструктуризації підприємств, що перебувають у скрутному становищі в Україні, а також щодо державної підтримки окремих галузей економіки, до прикладу, сталеливарного сектору в Україні, сектору енергетики та вугілля в Україні, в сфері культури в Україні та секторів суднобудування, цивільної авіації та літакобудування в Україні.
Зазначимо, що з набуттям чинності Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» міністерства, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування повинні будуть переглянути чинні заходи державної підтримки суб’єктів господарювання, оцінити їхню актуальність і забезпечити приведення відповідно до нових правових та економічних вимог. Перегляд політики у цій сфері доцільно почати заздалегідь, до набуття чинності Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». Проведене дослідження, хоча й не є вичерпним (і не встановлює критеріїв розмежування між «державною підтримкою» загалом і вужчим поняттям «державної допомоги»), проте дало змогу виявити низку ключових обставин, які повинні враховуватись у процесі виконання вимог Закону та перегляду заходів державної підтримки.
Нагадаємо, що проект (http://eupublicprocurement.org.ua/) спрямований на підтримку розвитку системи державних закупівель та системи державної допомоги в Україні відповідно до стандартів ЄС. Проект фінансується Європейським Союзом та реалізується Консорціумом на чолі з провідною міжнародною компанією Crown Agents Ltd. Проект працюватиме до листопада 2016 р.
КОМЕНТАР
Юджин СТЮАРТ,
керівник проекту ЄС «Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС»
1) Як з практичного погляду (на думку будь-кого з Ваших експертів чи керівників проекту), може використовуватися висновки дослідження?
Дослідження надало огляд основних типів держаної підтримки в Україні за останні п’ять років, а в деяких випадках – за 10 останніх років. Це корисно з погляду загального аналізу політики трьох останніх урядів щодо розвитку промисловості та підприємництва і з питань регіонального розвитку. Дослідження, передусім, допоможе визначити тип заходів, що можуть вважатись державною допомогою, з метою застосування Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (Закон вступить у повну силу в серпні 2017 р., а його застосування відповідно до правил ЄС є особливою вимогою Угоди про асоціацію між Україною та ЄС). Одним із перших заходів, які повинні бути виконані відповідно до Закону, є проведення інвентаризації всіх існуючих програм надання державної допомоги.
Зараз більшість міністерств та інших органів державної влади не знають, чи надають державну допомогу, оскільки ця концепція є абсолютно новою в Україні. Тому дослідження також допоможе підвищити обізнаність з цього питання у надавачів державної допомоги.
2) Наскільки система державної підтримки в Україні, з експертного погляду, ефективна наразі?
Дослідження не оцінює ефективність заходів державної підтримки, які в ньому описані. Тим не менш, деякі з наведених даних вказують на певні важливі проблеми – наприклад, загальне недофінансування запланованих регіональних програм розвитку і брак коштів для фінансування запланованої держаної підтримки. Дослідження також відзначає значне перетікання підтримки в слабкі галузі промисловості (наприклад, у таких чутливих секторах, як металургійний і суднобудування), деякі з яких суперечить найкращим міжнародним практикам (бо це робить конкуренцію у цих галузях неможливою) і правилам ЄС з питань державної допомоги.
Для державної підтримки не є незвичайним її ситуативне застосування, інколи зумовлене короткостроковими нагальними завданнями (наприклад, збереження робочих місць). Тим не менш, аналіз попереднього досвіду і міжнародні нормативні положення регулювання субсидій (СОТ) і державної допомоги (ЄС) пропонують найкращі практичні приклади того, що працює і не працює у політиці стимулювання промисловості/економіки і навчає, як звести до мінімуму спотворення конкуренції та торгівлі під час розроблення цієї політики. Впровадження системи регулювання державної допомоги в Україні відповідно до Закону гарантуватиме, що майбутні ініціативи будуть належно оцінені з погляду їхньої необхідності, можливих наслідків і ймовірного успіху, перш ніж вони будуть введені. Водночас дослідження також представляє можливість перегляду та модернізації багатьох аспектів економічної політики (промислової, регіональної, політики приватизації, розвитку малого та середнього бізнесу, тощо).
3) Які сфери української економіки потребують державної підтримки?
Перед Україною наразі стоять серйозні проблеми, зокрема у площині прямих іноземних інвестицій, регіонального розвитку та розвитку малого і середнього бізнесу. Це ті області, які потребують постійної уваги і де більшість країн зосереджують свої зусилля з державної підтримки.