Думка про те, що певні рішення ЄСПЛ справили найбільший вплив на правозастосування національних судів, буде, мабуть, дуже суб’єктивною. З огляду на власну практику, ми дуже задоволені тим, що є багато судових рішень, в яких судді посилаються на рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» від 2003 р. Колись в спорах про ре-приватизацію, зокрема Нікопольського заводу феросплавів, це була ідея, яку ми успішно запропонували для застосування Верховному Суду України. Якщо спрощено, суть «Стретча» полягає в тому, що договір, який добросовісна особа уклала із публічним органом влади, не може бути визнаний недійсним з підстави перевищення повноважень (ultra vires) цим органом. Після відповідного рішення ВСУ, з 2005 року, національні суди (більш менш активно) застосовують відповідну концепцію у спорах, в яких стороною є державні / місцеві органи влади.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Істотно вплинуло на практику податкових спорів рішення ЄСПЛ у справі «Булвес АД проти Болгарії». Суть рішення полягає в тому, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Адміністративні суди доволі часто підтримують добросовісних платників, що останні не мають нести фінансові наслідки, коли їх контрагенти не виконують своїх податкових зобов'язань.
Складна історія у намаганнях прижитися в судовій системі у «Проніної проти України». Це було одне із перших суворих рішень ЄСПЛ, в якому він, по суті, звинуватив українські суди у неспроможності дати відповідь на дуже важливий та доречний аргумент, наданий стороною у судовому спорі. Приживається ідея важко, скарги на слабкість мотивування судових рішень продовжують лунати. Проблема набула такої гостроти, що відсутність належної мотивації була внесена як підстава для дисциплінарної відповідальності суддів в закон про судоустрій.