12 лютого Верховна Рада України прийняла законопроект №1656 «Про забезпечення права на справедливий суд», який, на думку його ініціаторів, після його підписання Президентом України та опублікування відповідно до вимог чинного законодавства стане першим кроком на шляху реалізації в Україні повномасштабної судової реформи. Нагадаємо, що за зазначений документ у другому читанні віддали свої голоси 251 народний обранець. Зазначимо, що до другого читання проект був узгоджений з поданим народними депутатами проектом №1497. Водночас попри широке анонсування доопрацювання законопроекту «Про забезпечення права на справедливий суд» робоча група обмежилося лише одним засіданням. З парламентської трибуни було заявлено, що робоча група цілий місяць плідно працювала над цим проектом. Хоча за фактом її було утворено у середу 11 лютого, а наступного дня, тобто у четвер 12 лютого проведено перше і єдине засідання, і цього самого дня парламентарі проголосували за цю ініціативу. Пригнічує той факт, що за таким підходом, змістовного обговорення і дискусії щодо положень законопроекту не відбулось і не могло відбутися. Хоча не можна сказати, що у суспільстві законопроект недостатньо обговорювався. Для порівняння зазначимо, що чинний Закон України «Про судоустрій і статус суддів» приймався майже 6 годин, обговорювалась кожна його спірна поправка. Була велика кількість голосувань з поправок у другому читанні. Водночас можливо саме такий «тиск» щодо прийняття Закону України «Про право на справедливий суд» справді обумовлений необхідністю невідкладного реформування, аби це питання не розтягнулося на довгі місяці, а то й роки.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Зазначимо, що свого часу обговорюючи проект закону №1656 із адвокатами, заступник голови АП України Олексій Філатов наголосив на важливості невідкладного прийняття зазначеного документа. «Ми розуміємо ситуацію, в якій перебуває країна, ми розуміємо терміновість вирішення цих питань, ми розуміємо, що ситуація близька до критичної, тому було прийнято рішення діяти так: до внесення змін до Основного Закону ми вносимо зміни до законодавства тією мірою, якою нам дає змогу Конституція, паралельно починаючи конституційний процес. Ми розуміємо, що він перебуває під сильним політичним впливом, і навіть з урахуванням можливих нюансів, пов’язаних із політичними процесами, ми не зможемо досягти змін до Конституції раніше, ніж у вересні цього року. Відповідно, якщо ми будемо чекати цих змін, то втратимо 9 місяців, які можна витратити на плідну працю. Тому першим кроком, який зробила Рада, стала підготовка законопроекту «Про забезпечення права на справедливий суд» №1656, згідно з яким пропонується внести зміни приблизно до 10 законів, починаючи від Закону України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду юстиції», в процесуальне законодавство, переважно ту частину, яка регулює повноваження і статус Верховного Суду України».
Але по суті, із майже 4000 правок, більшість не була врахована, тому кардинально текст законопроекту не змінився. «Юридична газета» пропонує ознайомитися з його основними новелами, які стосуються питань судоустрою.
Члени ВРЮ працюватимуть на постійній основі
Так, відповідно до запропонованих змін, члени Вищої ради юстиції (ВРЮ), крім тих, які входять до її складу за посадою, здійснюють свої повноваження на постійній основі. На час виконання цих повноважень члени ради з числа суддів та прокурорів відряджаються до ВРЮ зі збереженням за ними посад, які вони обіймали на момент призначення членами ВРЮ. Посадовий оклад ВРЮ встановлюється у розмірі винагороди суддів Верховного Суду України. Також на членів ВРЮ поширюються вимоги та обмеження, встановлені законодавством у сфері запобігання корупції. Крім того, члени Ради повинні у своїй діяльності та поза її межами дотримуватися встановлених для судді етичних стандартів. Також відповідно до змін, вони не мають права суміщати свою посаду з будь-якими посадами в органах державної влади та органах місцевого самоврядування (крім тих, які входять до складу ВРЮ за посадою), зі статусом народного депутата України, депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, підприємницькою діяльністю, будь-якою іншою оплачуваною роботою або отримувати винагороду (крім здійснення викладацької, наукової і творчої діяльності в позаробочий час та отримання винагороди за неї), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради юридичної особи, що має на меті одержання прибутку. Члени ВРЮ, які є власниками акцій або володіють іншими корпоративними правами чи мають інший майновий інтерес у діяльності будь-якої юридичної особи, що має на меті отримання прибутку, зобов’язані передати такі акції (корпоративні права) в управління незалежній третій особі на час перебування на посаді. Водночас члени ВРЮ можуть отримувати відсотки, дивіденди та інші пасивні доходи від майна, власниками якого вони є. Вплив на членів ВРЮ у будь-який спосіб забороняється
Щодо кандидатів на посаду члена ВРЮ, то наприклад Президент України призначає членів ВРЮ на підставі результатів відкритого конкурсу, положення про проведення якого затверджується ним же. Про початок конкурсу і можливість подання кандидатами документів, необхідних для участі в конкурсі, має бути оголошено на веб-сторінці офіційного інтернет-представництва Президента України не пізніше ніж за сорок п’ять днів до дня проведення конкурсу. Так, особа, яка претендує на участь у конкурсі, не пізніше ніж за тридцять днів до його проведення повинна надати відповідний пакет документів. Інформація про осіб, які претендують на участь у конкурсі, разом із копіями поданих документів (але за деяким винятком), не пізніше ніж на наступний робочий день з дня надходження документів оприлюднюється на веб-сторінці офіційного інтернет-представництва Президента України.
Сумнівна незалежність
Досить спірним є положення про переведення судді до суду нижчого рівня у порядку застосування до нього дисциплінарного стягнення, оскільки під час обговорення на профільному комітеті, так і не було зрозуміло, чи потрібна ця норма, і наче депутати не підтримали її. Однак у тексті законопроекту до другого читання це положення збережено. Крім того, законодавчий орган так і не було усунуто від формування суддівського корпусу, що було не раз запропоновано європейськими експертами. Отже, окрім того, що депутати своїм рішенням обирають кандидатів на посаду судді безстроково, такі судді крім ВККС будуть «проходити» через профільний комітет парламенту, що з одного боку буде певним фільтром, з іншого, важелем тиску на суддів, особливо враховуючи як деякі депутати люблять піаритися на суддях та судовій системі. Крім того, за народними депутатами залишається право звільняти суддів.
Система судоустрою не зміниться
Можливо, когось це і розчарувало, але система судоустрою в України поки не змінюється, а отже, представники принаймні господарської юрисдикції поки можуть видихнути з полегшенням. Трохи змінено лише принцип утворення та ліквідації судів. Так, суди загальної юрисдикції утворюються, зокрема шляхом реорганізації, та ліквідовуються Президентом України на підставі пропозиції Державної судової адміністрації України, а не Міністерва юстиції, як прописано у чинному законі. Кількість суддів у суді загальної юрисдикції також буде визначати Державна судова адміністрація України за погодженням з Радою суддів України з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів.
Очільникам суддів подовжать повноваження
Так, голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади строком на два роки, але не більш як на строк повноважень судді, шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів, які працюють у відповідному суді. Крім того, розширено перелік осіб, які не можуть бути суддею. Зокрема не може претендувати на посаду судді особі, до якої згідно із законом застосовується заборона обіймати відповідну посаду. Також не може претендувати на посаду судді особа, яку було раніше звільнено з посади судді за порушення присяги, порушення вимог щодо несумісності, або у зв’язку із набранням законної сили обвинувальним вироком, крім випадків визнання в судовому порядку протиправним рішення про звільнення з цих підстав або скасування обвинувального вироку суду.
Отже, прийняття Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» певною мірою суттєво змінює процедури, які відповідно до своїх повноважень проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів України. На думку представників ВККС, такі зміни спрямовані переважно на підвищення рівня прозорості діяльності Комісії шляхом доступу та участі громадськості, створення рівних та об’єктивних умов для суддів у плані їхнього кар’єрного зростання та професійного розвитку. Так, за словами начальника управління з питань організації підготовки суддів секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Роман Савчук, серед ключових новел, які повинні підвищити довіру суспільства до судової системи, можна виокремити такі:
– законодавчо визначена можливість присутності на будь-якому етапі проведення добору кандидатів на посаду судді представників засобів масової інформації, громадських об'єднань, суддів, адвокатів, представників органів суддівського самоврядування;
– обов’язок Вищої кваліфікаційної комісії суддів України широко інформувати про результати своєї роботи – практично всі процедури, які здійснюються (добір кандидатів на посаду судді, переведення суддів, обрання безстроково, кваліфікаційне оцінювання тощо) мають бути висвітлені на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
– виключно конкурсна процедура переведення суддів на основі відкритих даних про вільні вакансії та умови проведення конкурсу;
– проведення незалежного оцінювання роботи суддів громадськими об’єднаннями шляхом спостереження у відкритих судових засіданнях та подальше направлення відповідної інформації до Комісії.
Коментар:
Олексій Філатов, заступник глави Адміністрації Президента України, координатор Ради з питань судової реформи.
– «Верховна Рада України прийняла вкрай важливий для країни закон «Про забезпечення права на справедливий суд», відкривши тим самим шлях для перезавантаження судової системи. Зволікання з його прийняттям означало б втрату для України часу на проведення таких очікуваних суспільством змін у суді. Народні депутати прийняли правильне і вкрай важливе рішення. Наступними кроками стануть зміни процесуального законодавства, вдосконалення законодавства про адвокатуру та прокуратуру, безоплатну правову допомогу, законодавство про виконання судових рішень. Вже найближчим часом планується внести на розгляд парламенту законопроекти із зазначених питань»